Постанова 4856 № 560/2720/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2720/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук А.М. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 29 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач в березні 2021 року звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату №1 від 29.10.2019, №302/2202 від 06.12.2019 та №1374/2202 від 06.12.2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 26.07.2019 з урахуванням довідок ТОВ "Стройкомплекс" про заробітну плату №1 від 29.10.2019 та ТОВ "Ігоревський деревообробний комбінат" №302/2202 від 06.12.2019 та №1374/2202 від 06.12.2019 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату №1 від 29.10.2019, №302/2202 від 06.12.2019 та №1374/2202 від 06.12.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 26.07.2019 з урахуванням довідок ТОВ "Стройкомплекс" про заробітну плату №1 від 29.10.2019 та ТОВ "Ігоревський деревообробний комбінат" №302/2202 від 06.12.2019 та №1374/2202 від 06.12.2019 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких посилань на невідповідність довідок чинному законодавству (або їх недостовірності) відповідачем не наведено, а твердження відповідача, що довідки не підтверджені первинними документами, не може бути підставою для настання для позивача несприятливих наслідків, з урахуванням того, що сам пенсіонер вчинив усі необхідні дії для призначення пенсії з урахуванням заробітної плати за відповідний період. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року по справі №348/463/17 та від 13 лютого 2020 року по справі №523/19088/16-а Факту подання позивачем документів, які містять недостовірні відомості, не встановлено, а період роботи позивача в ТОВ "Будкомплекс" та ТОВ "Ігоревський деревообробний комбінат", зазначений у довідках, узгоджується із записами у трудовій книжці позивача, а тому останній не може бути позбавлений права на перерахунок пенсії, оскільки наведені вище обставинами виникли не з його вини. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що зарахування до страхового стажу періодів роботи на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, в тому числі до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та врахування заробітної плати з 01.01.2004 за періоди роботи на території Держав СНГ здійснюється при підтвердженні сплати страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Держави СНГ, на території якої проводилась трудова діяльність, або за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Крім того, довідки № 1 від 29.10.2019 № 302/2202 та від 06.12.2019 № 1374/2202 не відповідають формі довідки передбаченої порядком. Водночас довідка № 1374/2202 від 06.12.2019 містить відомості щодо заробітної плати отриманої за період з 01.01.2018 по 30.11.2019, при цьому страховий стаж позивача зараховано по 18.06.2018. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 апеляційну скаргу залишено без руху. Ухвалою суду від 10.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2021 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 22.09.2021. Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Позивач з 26.07.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон №1058- IV). При призначенні пенсії відповідачем не було зараховано заробітну плату позивача за періоди роботи в Російській Федерації в ТОВ "Будкомплекс" за 2007 - 2013 роки та ТОВ "Ігоревський деревообробний комбінат" за 2013 - 2019 роки, незважаючи на наявність у відповідача необхідних документів, а саме: - трудова книжка та вкладиш до трудової книжки; - довідка про заробітну плату №1 від 29.10.2019; - довідка про заробітну плату №302/2202 від 06.12.2019; - довідка про заробітну плату №1374/2202 від 06.12.2019. В лютому 2021 року, на адресу позивача надійшов лист №670-389/Ф-03/8-2200/21 від 03.02.2021, в якому відповідач повідомив про призначення пенсії та зарахування заробітної плати періодів роботи в РФ в нульовому значенні: - з 12.06.2007 по 30.04.2008, оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами, та відсутня довідка про сплату страхових внесків до ПФ РФ; - з 03.06.2011 по 25.01.2012, з 01.03.2012 по 06.04.2012, з 09.06.2012 по 17.04.2013, оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами, суми заробітної плати, які вказані в довідці від 29.07.2016 №3, не відповідають сумам заробітної плати, які вказані у довідці від 29.10.2019 №1; з 03.06.2014 по 10.05.2015, з 12.05.2015 по 08.05.2017, з 22.06.2017 року по 18.06.2018, оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами, та відсутня довідка про сплату страхових внесків до ПФ РФ. Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами). Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається в тому числі і із міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Вимогами статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня1992 року передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Статтею 3 Угоди також встановлено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами. Згідно статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обрахування пенсії проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж. Відповідно до статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць СНД і держав, які входили в склад СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації. Статтею 1 Закону № 1058-IV наведено правове визначення поняття терміну страхового стажу, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно із частинами 1, 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Отже, обрахування розміру пенсії за віком працівнику який працював на підприємстві іншої держави проводиться за наявності інформації про сплату страхових внесків, у разі якщо внески сплачувалися до Пенсійного фонду України така інформація повинна міститися в системі персоніфікованого обліку, або така інформація повинна міститися у довідках, виданих підприємством іншої держави особі яка претендує на призначення пенсії за віком, у разі якщо облік сплати страхових внесків які сплачуються підприємствами інших держав ведеться компетентними органами таких держав. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами). Згідно з ч. 2 ст. 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, укладеної між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Відповідно до абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації. Статтею 6 цієї Угоди передбачено, що трудовий стаж, у т. ч. стаж, який обчислюється в пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох сторін, взаємно визначається сторонами. Згідно зі ст. 12 Угоди вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами (з 14.01.1993). Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами. Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Тобто, прийняття на підтвердження стажу роботи письмових трудових договорів, застосовується тільки в тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні записи про роботу особи на підприємстві внаслідок неможливості одержання від підприємства довідки чи відповідних документів про стаж роботи. За приписом частини 3 статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, укладеної між Україною і Росією, обрахунок пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У випадку, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Відповідно п. 1.1 - 1.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін`юсту і Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Окрім цього, у п. 2.14 цієї Інструкції зазначено: робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом. Згідно ч. 1-2 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Так, згідно матеріалів справи позивач з 26.07.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058- IV. При цьому, під час обчислення пенсії позивачу враховано періоди роботи з 12.06.2007 по 30.04.2008 з 13.05.2011 по 25.01.2012 з 01.03.2012 по 06.04.2012 з 09.06.2012 по 17.04.2013 з 03.06.2014 по 10.05.2015 з 12.05.2015 по 08.05.2017 з 22.06.2017 по 18.06.2018 в нульовому значенні, оскільки відсутня довідка про заробітну плату підтверджена первинними документами. Разом з тим, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі №560/2209/20 досліджувалось зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в ТОВ "Стройкомплекс" та у ТОВ "Ігоревський деревообробний комбінат", в зв`язку із підтвердженням сплати страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. Пенсійним Фондом Російської Федерації супровідним листом №6178 від 01.11.2019 на адресу відповідача надіслано довідку про заробітну плату в ТОВ "Будкомплекс" №1 від 29.10.2019 з зазначенням в ній, що страхові внески до ПФ перераховані. А також, Пенсійним Фондом Російської Федерації супровідним листом № 1151 від 11.12.2019 надіслано документи на запит відповідача, якими заробітна плата позивача в ТОВ "Ігоревський деревообробний комбінат" підтверджена відповідними довідками. Водночас, відповідачем будь-яких посилань на невідповідність довідки чинному законодавству (або її недостовірності) не наведено ні в суді першої інстанції ні в поданій апеляційній скарзі. Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1), передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Згідно п. 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі. Таким чином, направлення запиту та перевірки інформації, поданої для призначення пенсії, передбачені законодавством належать до компетенції пенсійного фонду, однак відповідач не вчинив відповідних дій та не здійснював будь-яких запитів на достовірність спірних довідок наданих позивачем для перерахування пенсії. Твердження відповідача, що довідка не підтверджена первинними документами, не може бути підставою для настання для позивача несприятливих наслідків, з урахуванням того, що сам пенсіонер вчинив усі необхідні дії для призначення пенсії з урахуванням заробітної плати за відповідний період. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 по справі №348/463/17 та від 13.02.2020 по справі №523/19088/16-а та від 21.02.2020 у справі №291/99/17. Отже, відповідачем не доведено та не встановлено апеляційним судом факту подання позивачем документів, які містять недостовірні відомості, а період роботи позивача в ТОВ "Будкомплекс" та ТОВ "Ігоревський деревообробний комбінат", зазначений у довідках, узгоджується із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , а тому позивач не може бути позбавлений права на перерахунок пенсії, оскільки наведені вище обставинами виникли не з його вини. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату №1 від 29.10.2019, №302/2202 від 06.12.2019 та №1374/2202 від 06.12.2019. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.