Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 720/1008/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 720/1008/21 Головуючий у 1-й інстанції: Вівчар Г.А. Суддя-доповідач: Сушко О.О. 28 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 01 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Федіва Ярослава Ігоровича, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : В травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Федіва Ярослава Ігоровича, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 495012, якою притягнуто її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.п. 12.4 Правил дорожнього руху та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї. Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області позовну заяву задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову серії БАА №495012 від 05 травня 2021 року про накладання адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 340 гривень. Стягнуто з управління патрульної поліції в Чернівецькій області в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 в сумі 484 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а також такою, що не підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Так, зазначає скаржник, суд дійшов помилкового висновку про відсутність доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні правопорушення - факт порушення Правил дорожнього руху зафіксований за допомогою приладу TrueCam. У своїх запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначила, що до суду першої інстанції скаржником не було надано будь-яких доказів перевищення швидкості руху, а тому вважає наведені доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що спростовуються в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Рішення вважає законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних мотивів. Як встановлено судом, постановою серії ДП18 №495012 від 05 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Федівом Ярославом Ігоровичем притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.12.4 ПДР України та піддано штрафу в розмірі 340,00 гривень. За змістом оскаржуваної постанови, 05.05.2021 року о 13 год. 15 хв. в с. Динівці, Чернівецького районі Чернівецької області, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 (початок населеного пункту) с. Динівці та рухався зі швидкістю 77 км/год, при цьому перевищив дозволену швидкість на 27 км/год. Швидкість вимірювалася приладом TrueCam ТС0007797, чим порушила п.12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволено не більше 50 км/год)., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Не погодившись з постановою Інспектора, позивач звернулась до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності винесення оскаржуваної постанови. Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм процесуального права, виходячи з наступного. Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 12.4 ПДР передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Зі змісту постанови, що оскаржується, 05.05.2021 року о 13 год. 15 хв. в с. Динівці, Чернівецького районі Чернівецької області, водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась зі швидкістю 77 км/год., при цьому перевищила встановлене обмеження швидкості руху на 27 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000797), чим порушив п. 12.4 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. При цьому, у складеній постанові серії ДП18 №495012 від 05.05.2021 року вказано серійний номер і назву технічного засобу, яким здійснювалося вимірювання швидкості руху керованого позивачем автомобіля. Отже, порушення визначеного ПДР обмеження швидкості руху, встановлено відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу, без впливу людського фактору та свідчить про перевищення позивачем встановленої швидкості руху, за що передбачено адміністративну відповідальність, у вигляді штрафу. Згідно ч. 1 статті 122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доказами в адміністративному судочинстві, згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідачем до суду першої інстанції було надано відзив до якого долучено докази вчинення позивачем передбаченого приписами КУпАП України адміністративного правопорушення, зокрема, факт руху автомобіля позивача зі швидкістю 77 км/год., підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM № ТС000797 (а.с. 42), який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UA-MI/1-2903-2012 (а.с. 46) та пройшов повірку, чинну до 14 грудня 2021 року, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/20843 (а.с. 43). Тому, твердження суду першої інстанції про відсутність доказів, на переконання суду апеляційної інстанції є помилковим, оскільки представлений фотознімок з приладу вимірювання швидкості зафіксував автомобіль з ДНЗ « НОМЕР_1 » в русі в момент вимірювання швидкості. Відповідно до статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Таким чином, апеляційний суд вважає, що постанова серії ДП18 №495012 від 05.05.2021 року відповідає всім передбаченим вказаною статтею вимогам. Як встановлено судом за результатами перегляду відео з нагрудної камери поліцейських, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся на місці зупинки позивача, із складенням постанови. Відтак, працівником поліції не порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за статтею 122 частиною 1 КУпАП. Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи. Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію позивача, без проведення належного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів, неправильно застосував норми матеріального права, і як наслідок, ухвалив рішення, яке не відповідає закону, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову у позові. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області задовольнити повністю. Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 01 липня 2021 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.