Постанова 4855 № 640/2436/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2436/20 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суддів Файдюка В.В., Суддів Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М., При секретарі Шепель О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури про застосування заходів реагування, - В С Т А Н О В И В : Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київського вищого професійного училища архітектури і будівництва (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 22 в Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на вхідні двері електрощитової. Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, пов`язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Представник позивача наголошував на тому, що відповідачем не подано до ГУ ДСНС у м. Києві доказів повного усунення виявлених в нього порушень. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі училище зазначило, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. За твердженням апелянта, у позовній заяві наведено 29 випадків порушення відповідачем вимог чинного законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, однак, велику кількість таких порушень відповідачем було усунуто. Вказало, що ГУ ДСНС у м. Києві не приймала участь у з`ясуванні причини не виконаних даних порушень, всупереч визначеним нормам, не розглядаючи статтю 67 КЦЗ України в цілому. Між тим, з моменту подання тендерних документів до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та кінцевим підписанням договору на надання послуг з учасником, переможцем аукціону, термін всієї процедури закупівлі може коливатися від 40 до 60 робочих днів, не рахуючи дні, протягом яких буде надаватись послуга, тож виходячи з даного факту, скаржнику для закупівлі послуг потрібно провести закупівлю на електронному майданчику аукціон, який виявить переможця, після цього можливе надання послуг, що є необхідним, враховуючи те, що скаржник фінансується з місцевого бюджету і всі закупівлі в обов`язковому порядку проходять через процедуру торгів на електронному майданчику Прозоро. Скаржником додано до апеляційної скарги розрахунок до кошторису на 2021 рік, де зазначено, що у 2021 році передбачені кошти на встановлення пожежної сигналізації. У зв`язку з довгостроковою процедурою закупівлі, 05 березня 2020 року Київським вищим професійним училищем будівництва і архітектури був направлений лист до начальника АРЗ СП ГУ ДСНС України у м. Києві з проханням укласти Договір на аварійно-рятувальне обслуговування за адресою м. Київ вул. Клавдіївська,22, в результаті чого було укладено Договір №ОПП/АО/257, предметом якого є організація та здійснення аварійно-рятувального обслуговування об`єкта Замовника в особі Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури. Таким чином, Київське вище професійне училище будівництва і архітектури в силу можливостей постійно здійснює проведення профілактичних робіт на об`єкті із запобігання виникненню пожеж, надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і підвищення рівня підготовленості об`єкту до рятування людей та ліквідації пожежі. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, де він наголошував на законності оскаржуваного рішення, просив залишити його в силі. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ч.4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, виявленні під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Крім того, застосований захід має тимчасовий та спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17 січня 2019 року № 22, Положення про ГУ ДСНС у місті Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3, доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року (витяг з протоколу) та доручення ДСНС України від 11 грудня 2019 року №02-17767/261, ГУ ДСНС у м. Києві видано наказ від 12 грудня 2019 року №1068 "Про проведення позапланових перевірок ". Згідно з наказом № 1068 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 16 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року провести позапланову перевірку приміщень Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури, розташованого за адресою: вул. Клавдіївська, 22 в Святошинському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. На підставі наказу № 1068 видано посвідчення від 13 грудня 2019 року № 7697 на проведення перевірки приміщень та території Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури, розташованого за адресою: вул. Клавдіївська, 22 в Святошинському районі м. Києва. Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 13 грудня 2019 року № 7697 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого. Копію посвідчення отримав директор Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури - Качаловський Петро Іванович, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 7697. Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - Київське вище професійне училище будівництва і архітектури - експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: не надано договір на обслуговування та спостереження за системою автоматичної пожежної сигналізації - п. 1.1, п. 1.4 розділ V ППБУ (Правила пожежної безпеки в Україні - ППБУ); приміщення соціально-побутового корпусу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту - п. 1.2 розділ V ППБУ; будівлю гуртожитку, котельні та складські приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту - п. 1.2 розділ V ППБУ; на покажчику ПГ (на будівлі гуртожитку) відсутні цифрові значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) - п. 2.1 розділ V ППБУ; пожежні кран-комплекти, розміщені в коридорах майстерні та в будівлі гуртожитку, не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом - п. 2.2 розділ V ППБУ; пожежні кран-комплекти в учбовому корпусі не розміщуються у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання - п. 2.2 розділ V ППБУ; відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів - п. 1.21 розділу IV ППБУ; в будівлі гуртожитку світильники підвішені безпосередньо на струмопровідні проводи - п. 1.18 розділу IV ППБУ; в соціально-побутовому корпусі (актова зала) використовується пошкоджена розетка - п. 1.18 розділу IV ППБУ; в соціально-побутовому корпусі (вхід в підвал) використовується пошкоджена з`єднувальна коробка - п. 1.18 розділу IV ППБУ; в спортивній залі соціально-побутового корпусу встановлено електророзетки на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м - п. 1.17 розділу IV ППБУ; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів на сходовій клітці в будівлі гуртожитку та в підвалі соціально-побутового корпусу не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - п. 1.16 розділу IV ППБУ; опорядження (облицювання) стін в соціально-побутовому корпусі (актова зала) виконано з матеріалів з невизначеною пожежною небезпекою - п. 2.17 розділ III ППБУ; знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері електрощитових не виконані протипожежними) - п. 2.3 розділ III ППБУ; дозволяється замикати на замки та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах в учбовому корпусі та будівлі гуртожитку - п. 2.37 розділ ІІІ ППБУ; в будівлі гуртожитку, біля виходів на покрівлю не вказано місце зберігання ключів - п. 2.12 розділ III ППБУ; на сходових клітках будівлі гуртожитку встановлено прилади опалення на висоті нижче ніж 2,2 м від поверхні сходових площадок - п. 2.30 розділ III ППБУ; внутрішні сходи в учбовому корпусі не забезпечені евакуаційним освітленням - п. 2.31 розділ III ППБУ; на внутрішніх сходах соціально-побутового корпусу влаштовано металеву решітку - п. 2.37 розділ III ППБУ; в соціально-побутовому корпусі та будівлі гуртожитку шляхи евакуації захаращені різними матеріалами - п. 2.37 розділ ІП ППБУ; внутрішні сходи, коридори та інші шляхи евакуації в соціально-побутовому корпусі та в будівлі гуртожитку не забезпечені евакуаційним освітленням - п. 2.37 розділ III ППБУ; в будівлі гуртожитку частково відсутні двері сходових кліток - п. 2.37 розділ III ППБУ; відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток в будівлі гуртожитку - п. 2.37 розділ III ППБУ; на шляхах евакуації (перший поверх гуртожитку) влаштовано поріг, який перешкоджає вільній евакуації людей в порушення ДБН В. 1.1-7 - п. 2.37 розділ III ППБУ; приміщення електрощитової в майстерні захаращено сторонніми предметами - п. 2.12 розділ III ППБУ; на вікнах приміщень майстерні встановлено глухі ґрати - п. 2.16 розділ ІІІ ППБУ; на території об`єкта не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин - п. 1.10 розділ III ППБУ; під час експлуатації об`єкту знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта та змінено інженерні та планувальні рішення об`єкту (в соціально-побутовому корпусі влаштовано сауну) - п. 22 розділ II, п. 2.23 розділ III ППБУ; здійснення господарської діяльності в орендованих приміщеннях відбувається без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - ст. 57 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України). За результатами перевірки державним інспектором складено 27 грудня 2019 року Акт № 935 (Акт № 935). Примірник Акту № 935 отримав заступник директора з НВР Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури - ОСОБА_1, про що зроблено відповідну відмітку в Акті №

935. За порушення вимог статті 175 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що складено протокол серії КИ № 087925/607 та винесено постанову серії КИ № 082925/607 від 19 грудня 2019 року. В подальшому ГУ ДСНС у м. Києві проведено позапланову перевірку відповідача 11 березня 2020 року - 12 березня 2020 року, за результатами якої встановлено, що Київським вищим професійним училищем архітектури і будівництва не усунуто 13 з 29 виявлених порушень, а саме: приміщення соціально-побутового корпусу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту - п. 1.2 розділ V ППБУ; будівлю гуртожитку, котельні та складські приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту - п. 1.2 розділ V ППБУ; відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів - п. 1.21 розділу IV ППБУ; в соціально-побутовому корпусі (вхід в підвал) використовується пошкоджена з`єднувальна коробка - п. 1.18 розділу IV ППБУ; в спортивній залі соціально-побутового корпусу встановлено електророзетки на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м - п. 1.17 розділу IV ППБУ; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів на сходовій клітці в будівлі гуртожитку та в підвалі соціально-побутового корпусу не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - п. 1.16 розділу IV ППБУ; опорядження (облицювання) стін в соціально-побутовому корпусі (актова зала) виконано з матеріалів з невизначеною пожежною небезпекою - п. 2.17 розділ III ППБУ; на сходових клітках будівлі гуртожитку встановлено прилади опалення на висоті нижче ніж 2,2 м від поверхні сходових площадок - п. 2.30 розділ III ППБУ; на внутрішніх сходах соціально-побутового корпусу влаштовано металеву решітку - п. 2.37 розділ III ППБУ; в будівлі гуртожитку частково відсутні двері сходових кліток - п. 2.37 розділ III ППБУ; відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток в будівлі гуртожитку - п. 2.37 розділ III ППБУ; під час експлуатації об`єкту знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта та змінено інженерні та планувальні рішення об`єкту (в соціально-побутовому корпусі влаштовано сауну) - п. 22 розділ II, п. 2.23 розділ III ППБУ; здійснення господарської діяльності в орендованих приміщеннях відбувається без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - ст. 57 КЦЗ України. Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 22 в Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на вхідні двері електрощитової. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходила з такого. Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V. Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду. Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення). До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб. Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Відповідно до абз. 1 ч. 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Відповідно до ч.7 статті 7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень. Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Пунктом 12 ч.1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до ч.2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Разом з тим, визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, тим більше, коли перевірка проведена потенційно небезпечного об`єкта пов`язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.). Виходячи із системного аналізу зазначених положень, законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлення порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до ч.1, 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Відповідно до ч.5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Доводи відповідача про те, що ним було усунуто частину порушень вимог правил пожежної безпеки та проводиться посилена робота по подальшому усуненню порушень, що на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків проведеної ГУ ДСНС в м. Києві перевірки. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, проведеного у березні 2020 року, не усунутими залишаються 13 з 29 виявлених порушень. Тобто, матеріали справи не містять доказів усунення всіх виявлених порушень, вказаних в Акті №

935. При цьому, існування хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень Київського вищого професійного училища архітектури і будівництва. Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №823/589/16. Слід зазначити, що виявлені порушення, зазначені в акті, зокрема, використання пошкодженої з`єднувальної коробки, встановлення електророзеток на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м, призведе до аварійної експлуатації електромережі та електровиробів, що може призвести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів. Влаштування металевої решітки на внутрішніх сходах ускладнює евакуацію при виникненні пожежі. Крім того, не обладнання приміщення соціально-побутового корпусу, будівлі гуртожитку, котельні та складських приміщень відповідача системами протипожежного захисту може призвести до пізнього виявлення пожежі. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що виявлені у ході проведення перевірки та зафіксовані у акті позивача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, дійсно, можна кваліфікувати як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей. В той же час, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не визнає встановлені порушення вимог законодавства як такі, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в своїй апеляційній скарзі не спростовано наявності встановлених позивачем під час проведення перевірки порушень та не зазначено про їх повну відсутність. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення є заходом, який має тимчасовий характер та направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Як зазначалося вище, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 28 вересня 2021 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І.Мєзєнцев Я.М. Собків