Постанова 4855 № 750/7181/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 750/7181/21 Суддя (судді) першої інстанції: Коверзнев В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Файдюка В.В., Суддів Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М., При секретарі Шепель О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради про скасування постанови від 17 червня 2021 року № 15/218 по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. В обґрунтування позову зазначено, що позивач не вчиняла вказаного адміністративного правопорушення, при цьому не належить до категорії посад працівників, які можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2021 року в задоволенні даного позову відмовлено. Така позиція суду обґрунтована тим, що на підтвердження порушення позивачем Правил благоустрою міста Чернігова відповідач надав суду протокол, фотокартку із зображенням позивача на робочому місці, а також відеозапис, на якому жінка розміщує рекламне оголошення на опорі світлофора. Такі докази дозволили суду достовірно встановити, що саме позивач є тією особою, яка здійснювала незаконне розміщення рекламної продукції на опорі світлофора. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Скаргу обґрунтовано тим, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення правопорушення позивачем. Так, Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради не доведено, що на фотознімку та відеозаписі, наданому суду, зображена одна особа - ОСОБА_1 і відповідно, що саме позивачем 19 травня 2021 року о 11 год. 22 хв. біля будинку №31 на вул. Кирпоноса у м. Чернігові розклеювались рекламні оголошення на опорі світлофору. Крім того, відповідачем застосовано штраф за правопорушення, яке не передбачено правилами благоустрою м. Чернігова, оскільки такі правила не забороняють розміщення оголошень на опорі світлофору, позаяк фраза «тощо» цього не передбачає. Крім того, ні правила благоустрою м. Чернігова, ні іншим законодавством не визначено перелік «спеціально визначених місць для розміщення оголошень». Тобто, відповідачем застосовано штраф за порушення, яке не встановлене правилами благоустрою м. Чернігова, а законодавством не встановлено перелік «спеціально визначених місць для розміщення оголошень». Наголошено на тому, що до посадових обов`язків позивача не відноситься розклеювання рекламних оголошень, та позивач не є посадовою особою, на яку може бути накладено адміністративне стягнення, передбачене статтею 152 КУпАП. Згідно ч.5 статті 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи. Враховуючи те, що дана справі відноситься до категорії термінових адміністративних справ, строк розгляду яких складає десять днів після закінчення строку апеляційного оскарження, те, що апелянт у скарзі просив розглядати справу за її відсутності, а також те, що суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь сторін у судовому засіданні, справу призначено до розгляду у письмовому провадженні. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та позивачем не оспорено, що з 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 працює на посаді фахівця з обслуговування клієнтів ТОВ «Споживчий центр» (а.с. 6). 19 червня 2021 року у відношенні позивача працівником КП «Муніціпальна варта» Чернігівської міської ради складено протокол № 001074 про те, що того 19 червня 2021 року об 11 год. 22 хв. ОСОБА_1 розмістила у невстановленому для цього місці (на опорі світлофору) рекламне оголошення, чим порушила пункт 9.2.15 Правил благоустрою міста Чернігова; у протоколі відображено, що додатковими доказами вчинення позивачем правопорушення є матеріали фото та відео фіксації. 17 червня 2021 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради розглянуто справу та винесено постанову № 15/218, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн за вчинення нею адміністративного порушення, передбаченого статтею 152 КУпАП. Не погоджуючись з такою постановою відповідача щодо притягнення її до відповідальності, вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які с обов`язковими до виконання на відповідній території. Пунктом 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність. Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Чернігова затверджено рішенням Чернігівської міської ради від 24 грудня 2019 року № 49/V1I-2, вони є чинними та обов`язковими до виконання на території м. Чернігова. Відповідно пункту 9.2.15 вказаних Правил суб`єктам у сфері благоустрою забороняється організовувати розміщення та розміщувати оголошення, інформаційно-агітаційні плакати, листівки, афіші на будинках, стовпах, парканах, деревах тощо (у спеціально невизначених для цього місцях). Згідно статті 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно пункту 3 частини 2 статті 27 Закону України «Про рекламу» розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу. Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що стаття 152 КУпАП не передбачає спеціального суб`єкта правопорушення, тому позивач є суб`єктом відповідальності за цією статтею за умови доведення факту порушенні нею Правил благоустрою міста Чернігова шляхом розповсюдження рекламної продукції у спеціально невизначених для цього місцях. За статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Ознайомившись з усіма наявними у справі матеріалами, колегія суддів погодилась з судом першої інстанції, який зазначив, що порушення позивачем Правил благоустрою міста Чернігова підтверджується протоколом, фотокарткою із зображенням позивача на робочому місці, а також відеозаписом, на якому жінка розміщує рекламне оголошення на опорі світлофора. За внутрішнім переконанням суду, вказані докази є належними, допустимими, достовірними, а також достатніми для встановлення вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні. Тобто, під час апеляційного розгляду справи підтвердився факт порушення позивачем статті 152 КУпАП, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а постанова Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Чернігівської міської ради №15/218 від 17 червня 2021 року про накладення адміністративного стягнення за статтею 152 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1360 гривень, не підлягає скасуванню. Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову. Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2021 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків