Постанова 4854 № 540/253/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/253/21 Категорія: 106030000 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Час і місце ухвалення: 10:25, м. Херсон Дата складання повного тексту: 10.06.2021р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування рішення кадрової комісії, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року №928к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29 грудня 2020 року; - визнати протиправним та скасувати рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24 листопада 2020 року №16 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, або на рівнозначній посаді з 30 грудня 2020 року; - стягнути з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2020 року до моменту фактичного поновлення на роботі. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що скорочення кількості прокурорів у Херсонській місцевій прокуратурі на день звільнення не відбулося, тому, посилання у наказі про його звільнення на положення п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" є безпідставними, звільнення відбулося з порушенням чинного законодавства. Відсутність функціонального принципу та не врахування спеціалізації прокурорів при формуванні тестових запитань унеможливила об`єктивність так званої "атестації" та створила нерівні умови для працівників різних напрямів професійної діяльності органів прокуратури. Крім того, рішення про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора прийнято кадровою комісією, яка не мала на це повноважень. Ухвалене четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), як не уповноваженим органом (рішення прийнято та підписано особами, які вже не входили до складу комісії). Не були додержані вимоги вмотивованості рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації передбачають наведення у ньому належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Відповідач Херсонська обласна прокуратура позов не визнала, вказуючи, що на виконання вимог п.п.9 і 10 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-ІХ (далі Закон №113-ІХ) за встановленою Порядком формою позивачем було подано підписану ним особисто заяву Генеральному прокурору про переведення його на посаду прокурора в місцевій прокуратурі та про намір пройти атестацію. Подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в місцевій прокуратурі та про намір пройти атестацію, позивач цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом №113-ІХ. Оскільки звільнення на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" за наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації прямо передбачено положеннями пп.2 п.19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ, то юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі цієї норми є не ліквідація чи реорганізація органу прокуратури або скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а є виключно рішення кадрової комісії №16 від 24 листопада 2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. У спірних відносинах позивач знаходився у стані повної правової визначеності, коли маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності, не міг не усвідомлювати юридичних наслідків не проходження одного з етапів атестації. Таким чином, оскаржуваний наказ керівника обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року №928к видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач Офіс Генерального прокурора позов не визнав, вказуючи, що позивач за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав бал, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, відповідно до п.п.6, 8 розділу І, п.п.4, 5 розділу II Порядку №221, кадровою комісією на засіданні від 24 листопада 2020 року ухвалено рішення №16 про неуспішне проходження позивачем атестації. Юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру", у даному випадку є не завершення процесу ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24 листопада 2020 року №16 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року №928к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29 грудня 2020 року. Поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Новокаховській окружній прокуратурі Херсонської області з 30 грудня 2020 року. Стягнуто з Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 73000) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2020 року до дати винесення рішення судом у сумі 101 994 (сто одна тисяча дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 88 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 17 652 (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн. 96 коп. з відрахуванням податків та зборів. В апеляційних скаргах Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційних скарг, відповідачами зазначено, що порушення норм матеріального права полягає у невірному тлумаченні пп.2 п.19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ, п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру", а порушення норм процесуального права у невірному встановлені обставин, які мають значення для справи. На думку відповідачів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач не міг бути звільненим без наявності юридичного факту реорганізації, ліквідації прокуратури Херсонської області чи скорочення штатів на момент звільнення. Закон №113-ІХ визначає єдиною умовою звільнення під час реформування органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" настання однієї з подій, передбачених п.п.1-4 п.19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення". У даному випадку настала подія, визначена п.п.2 п.19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" - прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації позивачем, що і є підставою відповідно до Закону №113-ІХ для звільнення позивача з займаної посади на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру". Зазначені норми Закону є спеціальними по відношенню до інших нормативно-правових актів, мають імперативний характер та підлягають безумовному виконанню уповноваженими органами та їх посадовими особами. Тобто, юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача є виключно рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Закон №113-ІХ не пов`язує виникнення підстав для звільнення прокурора з посади у разі неуспішного проходження атестації з процедурою ліквідації, реорганізації органу прокуратури або скороченням кількості прокурорів. Окрім того, скорочення кількості прокурорів органів прокуратури передбачено Законом України "Про прокуратуру" у зв`язку із внесенням до неї Законом №113-ІХ змін. Отже, на момент звільнення ОСОБА_1 мав місце юридичний факт скорочення кількості прокурорів. Поновлення позивача, який не успішно пройшов атестацію, на посаді в органах прокуратури суперечить конституційному принципу рівності громадян, оскільки надає ОСОБА_1 привілеї перед прокурорами, які успішно пройшли атестацію. Між тим, положення КЗпП України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо звільнення прокурора з посади, з огляду на пріоритетність норм спеціального законодавства. Крім того, в апеляційних скаргах зазначено, що особовий склад кадрової комісії, зміна у формулюванні назви комісії з цифрової на літерну чи зміна порядку слів у її назві ніяким чином не впливає на зміст обговореного і прийнятого комісією рішення, а тим більше на юридичні наслідки, що настали через неуспішне проходження прокурором атестації, оскільки це питання врегульовано Законом №113-ІХ та Порядком №233. Оскільки рішення про неуспішне проходження позивачем атестації було наслідком неотримання ОСОБА_1 під час складення іспиту необхідного для подальшого проходження атестації балу, тому склад кадрової комісії, який був на момент прийняття рішення, жодного значення не має. Також, за приписами ч.2 ст. 9 Закону України "Про прокуратуру" усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності. Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення. Крім того, згідно п.1.1.21, п.2.21 наказу Генерального прокурора №2ш від 17 лютого 2021 року у зв`язку із утворенням з 15 березня 2021 окружних прокуратур і припиненням діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур у структурі та штатному розписі Херсонської обласної прокуратури серед інших виключено Новокаховську місцеву прокуратуру, а серед новоутворених окружних прокуратур Новокаховська окружна прокуратура відсутня. У відзивах ОСОБА_1 на апеляційні скарги Херсонської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора вказується, що наведені у них доводи є безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, суперечать основоположним принципам верховенства права. Апеляційні скарги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Заслухавши у відкритому судовому засіданні 14 вересня 2021 року доводи учасників справи, та враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності ст. 311 КАС України вирішила продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: Відповідно до наказу прокурора Херсонської області від 07 вересня 2018 року №363к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області. Наказом Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року №425 "Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)" створено четверту кадрову комісію обласних прокуратур та затверджено її склад. 24 листопада 2020 року рішенням четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від №16 прокурор Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 визнаний таким, що неуспішно пройшов атестацію. Наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року №928к ОСОБА_1 , звільнено з посади прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29 грудня 2020 року. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про неуспішне проходження атестації позивачем за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора прийнято кадровою комісією, яка не мала на це повноважень. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та поновлення на займаній посаді, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним наказом позивача звільнено з посади прокурора на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру", але фактично відповідачами до суду не надано доказів ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду, а тому посилання у наказі про звільнення на положення п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" є безпідставним. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" (далі Закон №1697-VII), прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Згідно з ч.3 ст. 16 Закону №1697-VII, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом. Водночас, 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон №113-IX, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури. Відповідно до п.6 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно до п.19 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови, зокрема, прийняття рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури. Таким чином, законодавець, ввівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, зазначив, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю, що спростовує як доводи позивача щодо правової невизначеності. При цьому, запроваджена Законом №113-ІХ атестація прокурорів визначена законодавцем та відбувалась у спосіб і порядок, який є чинним, стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатись протиправною чи такою, що носить дискримінаційних характер по відношенню до позивача. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону №1697-VII в даному випадку є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації, що узгоджується із положеннями Закону №113-IX, які є чинними та неконституційними не визнавались. Колегія суддів зазначає, що позивач подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі, був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених саме Законом №113-ІХ. При цьому, незважаючи на доводи позивача, що подання вказаної заяви було вимушеним кроком, позивачем було продемонстровано відповідне волевиявлення шляхом підписання вказаної заяви у добровільному порядку. Доводи апелянта про те, що лише Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України спростовуються положеннями ст. 4 Закону №1697-VII, згідно яких правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Конституція України, Закон України "Про прокуратуру" та інші закони України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Таким чином, в даному випадку юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону №1697-VII є не завершення процесу ліквідації, реорганізації чи процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події зумовленою наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Колегія суддів зазначає, що п.9 ч.1 ст. 51 Закону №1697-VII, є однією із умов звільнення, проте обставини застосування цієї умови визначені як у ст. 60 Закону №1697-VII так у п.19 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX. При цьому, за приписами абз.4 п.2 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, зупинена до 01 вересня 2021 року дія, окрім іншого, ст. 60 Закону №1697-VII, тобто в період з 29 вересня 2020 року по 01 вересня 2021 року на законодавчому рівні не передбачено звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, якщо: 1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п`ятнадцяти днів; 2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення; 3) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня. Застосування такої підстави, як п.9 ч.1 ст. 51 Закону №1697-VII, передбачено п.19 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, у разі настання однієї з таких підстав, як, зокрема рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури (пп.2 п.19 розділу ІІ Закону №113-IX). Таким чином, оскільки звільнення позивача відбулось на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону №1697-VII, але у зв`язку із неуспішним проходженням атестації, що підтверджено відповідним рішенням кадрової комісії (пп.2 п.19 розділу ІІ Закону №113-IX), та оскаржуваний наказ не містить посилання на ст. 60 Закону №1697-VII, апеляційний суд вважає помилковим дослідження судом першої інстанції саме факту ліквідації, реорганізації прокуратури та скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, та посилання суду першої інстанції, як на одну з підстав для скасування наказу про звільнення позивача, саме на відсутність факту ліквідації, реорганізації чи скорочення. Також, колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24 листопада 2020 року №16 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 , прийнято кадровою комісією, яка не мала на це повноважень, виходячи з наступного. Відповідно ч.2 ст. 9 закону України "Про прокуратуру" усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності. Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення. Наказом Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року №425 "Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)" створено четверту кадрову комісію обласних прокуратур та затверджено її склад. У подальшому наказами Генерального прокурора від 15 вересня 2020 року №450, від 17 листопада 2020 року №536, від 24 листопада 2020 року №559 до складу четвертої кадрової комісії вносились зміни. 24 листопада 2020 року наказом Генерального прокурора №559 внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року №425 щодо членів комісії, делегованих міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародно-технічної допомоги та дипломатичними місіями, а саме: виключено зі складу комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та включено до складу комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вищезазначені накази оприлюднено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а отже, наказ Генерального прокурора №559 від 24 листопада 2020 року набрав чинності 25 листопада 2020 року. Отже, 24 листопада 2020 року є останнім днем наявності повноважень у членів комісії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , тобто останнім днем їх роботи у складі четвертої кадрової комісії, а з наступного дня, тобто з 25 листопада 2020 року, розпочав дію інший склад четвертої кадрової комісії. За таких обставин, рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24 листопада 2020 року №16 прийнято повноважним складом, а тому не підлягає скасуванню. З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні. Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Оскільки, рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування наказу, рішення кадрової комісії, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 вересня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.