Постанова 4854 № 400/3383/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3383/20 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.06.2020 року №0048675005, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.06.2020 року №0048675005. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є, на його думку, протиправним, оскільки за грудень 2019 року товариством не було прострочено сплату єдиного соціального внеску. Зазначив, що ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" (код 42947147) сплачено єдиний внесок заздалегідь. Платіжним доручення №551 від 03.01.2020 року на суму 100 000,00 грн. перераховано ЄСВ в розмірі 22%, що нараховано на заробітну плату за другу половину грудня 2019 р. (повністю). У той же час, при формуванні платіжного документу в графі призначення платежу, помилково вказаний невірній код ЄДРПОУ (іншого підприємства), усі інші реквізити платіжного документа вказані вірно, в тому числі графа "ПЛАТНИК". Згідно виписки банку від 03.01.2020 року сума 100 000,00 грн. списано з поточного рахунка ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" на адресу отримувача платежу "ГУ ДФС у Микол.обл. /Центральн.р-н/". Вказав, що графа "призначення платежу" не може підміняти собою графу "платник". Позивач не погоджується з вищезазначеним рішенням, вважає його незаконним і необґрунтованим, що і стало підставою для звернення позивача до суду. 22.09.2020 року за вх. №18980 до Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, контролюючий орган зазначив, що згідно ч.6 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Відповідно до особового рахунку по коду платежу 7102000 вбачається, що 17.05.2019 року ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" було подано Звіт по ЄСВ за квітень 2019 року нараховано до сплати ЄСВ в сумі 55,0 грн. по строку 20.05.2019 року, був погашений в повному обсязі 22.05.2019 року. 11.01.2020 року ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" було подано Звіт по ЄСВ за грудень 2019 року нараховано до сплати ЄСВ в сумі 162719,53 грн. по строку 21.01.2020 року,був погашений в повному обсязі 22.01.2020 року. 18.02.2020 року ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" було подано Звіт по ЄСВ за січень 2020 року нараховано до сплати ЄСВ в сумі 194 526,98 грн. по строку 20.02.2020 року, був погашений в повному обсязі 21.01.2020 року. В зв`язку з чим, Миколаївським управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області 10.06.2020 року сформовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0048675005 за період з 21.05.2019 року по 21.02.2020 року на загальну суму 22 396,50 грн., у тому числі штрафна санкція у сумі 22 221,48 грн. та пеня у сумі 175,02 грн., яке 11.06.2020 року було направлено поштою та 01.07.2020 року отримано позивачем. 11.11.2020 року за вх. №23044 до Миколаївського окружного адміністративного суду від ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що спір між сторонами виник через те, що відповідач не визнав, що позивачем було здійснено оплату платіжним дорученням №551 від 03.01.2020 року на суму 100 000,00 грн. (перераховано ЄСВ в розмірі 22%, що нараховано на заробітну плату за другу половину грудня 2019 року. Через те, що відповідач не враховує це платіжне доручення (вважаючи що ЄСВ сплатила інша особа, а не позивач), відповідач не відображає це платіжне доручення в особовому рахунку позивача, спотворюючи таким чином зміст особового рахунку. Натомість це платіжне доручення відповідач безпідставно відображає в особовому рахунку іншої юридичної особи - ТОВ "Фірма Ірбіс", код ЄДРПОУ якої 13853276 був помилково зазначений позивачем у графі "призначення платежу" платіжного доручення №551 від 03.01.2020 року. Вказав, що сплата будь-яких податків за іншу особу неможлива (окрім податкових агентів), тому якщо кошти списується з поточного рахунку позивача, то і відображатись вони повинні в особовому рахунку позивача. Графа "призначення платежу" не може підмінити собою графу "платник". За даними бухгалтерського обліку позивача по рахунку 657 "Розрахунки за єдиним внеском" 03.01.2020 року зроблено проводку по дебету цього рахунку на суму 100 000 грн. Таким чином, доводи відповідача щодо дат погашення позивачем зобов`язань з ЄСВ гуртуються на невірних даних, а отже є необґрунтованими та безпідставними. Представник позивача в судове засідання, призначене на 23.02.2021 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження. Представник відповідача в судове засідання, призначене на 23.02.2021 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило. Справу розглянуто в порядку письмового провадження. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС КОМПАНІ" (вул. Спаська, 24, кв. (офіс) 1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 42947147) до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.06.2020 р. № 0048675005 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.06.2020 року №0048675005 в сумі 22 220, 48 грн. В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.06.2020 року № 0048675005 в сумі 1,00 грн. - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС КОМПАНІ" (вул. Спаська, 24, кв. (офіс) 1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 42947147) судові витрати в розмірі 2102,00 грн. На вказане рішення суду Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, у зв`язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "ІРБІС КОМПАНІ" зареєстроване у якості юридичної особи 10.04.2019 року, видами діяльності якого є діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; оптова торгівля напоями; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" перебуває на податковому обліку в Головного управління ДПС у Миколаївській області як платник податків та зборів, у тому числі як платник єдиного внеску. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області винесено рішення про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС КОМПАНІ" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.06.2020 року № 0048675005. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав скаргу до ДПС України. Рішенням ДПС України №24000/6/99-00-06-03-01-06 від 29.07.2020 року скаргу ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" залишено без задоволення. Не погодившись з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийнятим Головним управління ДПС в Миколаївській області рішенням про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС КОМПАНІ" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.06.2020 року №0048675005. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне. Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464, єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з вимогами п.1 частини першої ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно частини восьмої статті 9 Закону №2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до пунктів 5, 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Згідно до пункту 7 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953) (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується, в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь. Згідно з вимогами ч.10 ст.9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону. Відповідно до частини 11 статті 25 Закону №2464 до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. У зв`язку з набранням чинності 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" (далі - Закон №77), яким внесено зміни, зокрема, до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464. Законом №77 внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464. Відповідно до внесених змін за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, починаючи з 01.01.2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум. Враховуючи викладене, за порушення, вчинені до 01.01.2015 року до платників застосовуються фінансові санкції передбачені пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464, у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску незалежно від дати фактичної сплати. За порушення, що виникли з 01.01.2015 року, до платника застосовується штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску. Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 12 до Інструкції №449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята статті 25 Закону №2464). Підпункт 2 пункту другого розділу VII вказаної Інструкції передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірах визначених Законом, а на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу. Розрахунок фінансової санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Таким чином, визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем єдиного соціального внеску. І виключно на підставі встановленого суд надає оцінку правомірності нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно оскаржуваних рішень. Аналогічна правова позиція зазначена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №813/4686/16. ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Колегією суддів встановлено, що Головним управлінням ДПС в Миколаївській області застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період квітень 2019 року, грудень 2019 року та січень 2020 року. Стосовно тверджень відповідача про несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період грудень 2019 року та січень 2020 року, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" (код 42947147) сплачено єдиний внесок за грудень 2019 року заздалегідь. Платіжним доручення №551 від 03.01.2020 року на суму 100 000,00 грн. перераховано ЄСВ в розмірі 22%, що нараховано на заробітну плату за другу половину грудня 2019 року (повністю). У той же час при формуванні платіжного документу в графі призначення платежу, помилково вказаний невірній код ЄДРПОУ (іншого підприємства), усі інші реквізити платіжного документа вказані вірно, в тому числі графа "ПЛАТНИК". Згідно виписки банку від 03.01.2020 року сума 100 000,00 грн. списано з поточного рахунка ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" на адресу отримувача платежу "ГУ ДФС у Микол.обл. /Центральн.р-н/". Крім того, колегією суддів встановлено, що позивач звертався до ГУ ДПС в Миколаївській області із заявою про перерахування помилково сплачених коштів та відповідачем здійснено зарахування коштів по коду бюджетної класифікації 71010000 на суму 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №551 від 03.01.2020 року на підприємство ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" (код 42947147). Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску та фактично була здійснена сплата єдиного внеску, що було підтверджено належними доказами. Таким чином, оскільки перерахування коштів з помилковим зазначенням іншого коду ЄДРПОУ не вплинуло на виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску та ним самостійно нараховане зобов`язання за зазначеним платежем, суд апеляційної інстанції вважає, що помилка при зазначенні невідповідного коду ЄДРПОУ, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ за грудень 2019 року та січень 2020 року, оскільки позивачем було своєчасно сплачений єдиний внесок за ці періоди. Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 року по справі №813/1008/16, від 30 жовтня 2018 року по справі №824/7/16-а, від 29 січня 2019 року по справі №803/1039/17. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що самі лише дані інтегрованої картки платника податків, надані відповідачем, не можуть розглядатися судом як беззаперечний доказ на підтвердження факту обґрунтованості нарахованих сум штрафних санкцій, оскільки витяг з ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, і не розкриває підстав, змісту та суті проведених операцій. Разом з тим, судом встановлено, що 17.05.2019 року ТОВ "ІРБІС КОМПАНІ" було подано Звіт по ЄСВ за квітень 2019 року, яким нараховано до сплати ЄСВ в сумі 55,0 грн. по строку 20.05.2019 року. Вказану суму ЄСВ було погашено в повному обсязі лише 22.05.2019 року, тобто несвоєчасно сплачено (з затримкою в два дні). Доказів на підтвердження своєчасної сплати ЄСВ за квітень 2019 року позивачем суду першої та апеляційної інстанції не надано. Отже, Рішення Головного управління ДПС в Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.06.2020 року № 0048675005 в сумі 1,01 грн. є правомірним. Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного виноску про те, Рішення Головного управління ДПС в Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.06.2020 року №0048675005 в сумі 22 220, 48 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог частково. За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.