Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2886/21

Головуючий І інстанції: Севастьяненко К.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 р. Справа № 520/2886/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/2886/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: - визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2019 протиправними; - зобов`язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою, з урахуванням виплачених сум з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова №804 від 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат. В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідачем всупереч вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправно зменшено розмір суми підвищення пенсії із 100 % до 50 % - з 01.01.2018 та до 75% - з 01.01.2019. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року однією сумою. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою КМУ №159 від 21.02.2001 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 454,0 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344). Вважаючи рішення суду, в частині задоволення позовних вимог, таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується виключно в частині задоволення позовних вимог, рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ст. 308 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018. Позивача повідомлено, що виплата пенсії проводиться відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 05.03.2019 пенсія колишньому військовослужбовцю підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, у зв`язку із скасуванням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога про виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою та компенсація за несвоєчасну виплату пенсії також підлягає задоволенню, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ). Зазначений Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення ч. 3 ст. 43 та ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII. Згідно статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Статтею 51 Закону встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Постановою №103 визначено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (п.1). Відповідно до пункту 2 Постанови №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами. Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону №2262-ХІІ, дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Разом з цим, під час розгляду справи, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 залишено без змін. Таким чином 05.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили і відповідно з 05.03.2019 пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є нечинними. Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Колегія суддів наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом. Оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/3858/18 скасовано п. 2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, яким встановлено поступовий розмір виплати підвищення перерахованих пенсій станом на 01.01.2018 відповідно до постанови №704, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону України №2262, постанов КМУ №704, №103, №45 з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, яка підлягала виплаті в зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям за аналогічною посадою з 05.03.2019 року (з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/3858/18). Отже, відповідач при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу до 05.03.2019 не мав правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин положення норм ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови КМУ №103, та у інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії. Разом з тим, з 05.03.2019 року у відповідача відсутні підстави для виплати перерахованої пенсії позивача відповідно до пункту 1 Постанови №103. За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача та вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо правомірності дій органу Пенсійного фонду в частині виплати позивачу підвищення пенсії в наведених вище розмірах за період 01.01.2018. по 04.03.2019. Щодо доводів апеляційної скарги про наявність "законних сподівань" у позивача отримати пенсію у збільшеному розмірі після її перерахунку відповідно до закону, колегія суддів зазначає таке. Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами. Колегія суддів звертає увагу, що приписами пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103, які були чинними до 05.03.2019, було прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем по справі (виплата 50% підвищення з 01.01.2018 та 75% підвищення з 01.01.2019 по 04.03.2019). З огляду на це, у позивача не було "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу. Отже, доводи апеляційної скарги про наявність "законних сподівань" у позивача на збільшення пенсії є в даному випадку необґрунтованими. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті 75% суми підвищення пенсії, визначено станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію позивачу з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити виплату суми недоплаченої частини пенсії однією сумою, оскільки завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист та поновлення порушених прав, а суд не має достатніх підстав вважати, що відповідач не буде проводити перерахунок та виплату пенсії позивачу у майбутньому, а тому, така вимога є передчасною та є захистом прав позивача на майбутнє, чого приписами Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається. Щодо позовних вимог щодо нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення цієї частини позовних вимог, з огляду на наступне. Так, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та відповідно до ч. 1 зазначеного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно з ч. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Згідно з ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Таким чином, компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України. При цьому, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. При цьому, Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу. Враховуючи, що виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії на даний час позивачу не проведена, колегія суддів звертає увагу на відсутність виплати основної суми доходу в розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за наявності якої можлива виплата суми компенсації. Отже, оскільки позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, враховуючи їх передчасність. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 300/544/19. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату недоплаченої суми пенсії єдиним платежем з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 по справі № 520/2886/21 скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року однією сумою з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 по справі № 520/2886/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов