Постанова 4822 № 725/3748/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 вересня 2021 року м. Чернівці Справа № 725/3748/19 Провадження №22-ц/822/916/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Литвинюк І.М. суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н., секретар - Собчук І.Ю., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 червня 2021 року, головуючий у І-й інстанції - Вольська-Тонієвич О.В., ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту. 17 червня 2021 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 950 грн. Також 17 червня 2021 року від ТОВ «Кредитні ініціативи» до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із тим, що Верховним Судом у справі №725/2881/19 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне нерухоме майно за ТОВ «Кредитні ініціативи». Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 червня 2021 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без розгляду. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з позивача на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати в частині відмови у задоволенні поданої заяви про стягнення з позивача на її користь судових витрат на професійну допомогу та задовольнити її заяву. Посилається на те, що дії представника позивача по поданню 17 червня 2021 року клопотання про залишення позову без розгляду є свідомими неправомірними діями, які свідчать про зловживання ним процесуальними правами з метою уникнення стягнення понесених відповідачем витрат на правову допомогу. На апеляційну скаргу відзив не надходив. Ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому в іншій частині апеляційним судом не переглядається. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відмовляючи в задоволенні заяви про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2020 року ТОВ «Кредитні ініціативи» подало клопотання про залишення без розгляду позовної заяви до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту. Згідно з частиною третьою статті 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Звернення ТОВ «Кредитні ініціативи» до суду із заявою про залишення його позову без розгляду не свідчить про безпідставність та необґрунтованість його позову. Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду 01 вересня 2021 року у цивільній справі № 761/13299/20. Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Звертаючись до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу, ОСОБА_1 посилалася на частину п`яту статті 142 ЦПК України. Судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 26 червня 2019 року, тобто ще задовго до ухвалення та набрання законної сили рішенням про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне нерухоме майно за ТОВ «Кредитні ініціативи». Установивши, що в поданій ТОВ «Кредитні ініціативи» заяві не міститься доводів і доказів необґрунтованості дій позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимоги щодо відшкодування понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу. Апеляційна скарга не містить обґрунтованих посилань на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, натомість наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають. Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 28 вересня 2021 року. Головуючий І.М. Литвинюк Судді: А.І. Владичан І.Н. Лисак