Постанова 4803 № 216/4091/19
від 22.09.2021 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8219/21 Справа № 216/4091/19 Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М.В. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Деркач Н.М. суддів - Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., при секретарі - Усик А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів. В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу № 216/6014/14-ц від 20.01.2015 року про стягнення з ПАТ «БГ Банк» на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 19036,54 доларів США. Виконавче провадження відкрито на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року, який втратив чинність на підставі Закону України № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року. 02.02.2015 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 46279869 за яким боржником є ПАТ «Банк Перший». Згідно з постановою НБУ № 745 від 27.11.2014 року «Про віднесення публічного акціонерного товариства «БГ Банк» до категорії неплатоспроможних», примусове стягнення коштів та майна банку не здійснюється. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 28.11.2014 року в банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу. 02.02.2015 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по закінченню строку дії тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку. Постановою Правління Національного банку України від 26.02.2015 року № 134 відкликано банківську ліцензію публічного акціонерного товариства «БГ Банк», прийнято рішення про його ліквідацію, та 27.02.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 43 про початок здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «БГ Банк» та призначено відповідальну особу на ліквідацію Новікову Марію Миколаївну строком на 1 рік, з 27.02.2015 року по 26.02.216 року включно. 23.03.2015 року відповідно до п. 7 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копію якої разом з оригіналом виконавчого листа направлено ліквідатору банку, для подальшого виконання. Строк здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «БГ Банк» було продовжено до 26.02.2018 року, та до 26.02.2019 року, однак станом на теперішній час рішення суду виконано не було. Позивач просить визнати незаконними дії відповідача на отримання інформації (відповіді на претензію), зобов`язати за рахунок власних коштів виконати рішення суду та стягнути на його користь кошти в розмірі 19036,54 долари США. Рішенням Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів, відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 26.11.2014 рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг, яке набрало законної сили 29.12.2014, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» на користь ОСОБА_2 19 036 (дев`ятнадцять тисяч тридцять шість) доларів 54 цента, з яких за: Договором №ДФ-059552 від 02.04.2014 року 1951,19 дол. США; Договором №ДФ-045902 від 18.02.2013 року 17085,35 дол. США. 09.05.2019 ОСОБА_2 надіслав на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ Банк» кредиторську вимогу щодо виплати йому грошових коштів стягнених рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 216/6014/14-ц в розмірі 19036,54 доларів США. Із переліку вкладників публічного акціонерного товариства «БГ Банк», яким виплачені кошти з 06.03.2015 року по 17.04.2015 року, встановлено, що позивачу було виплачено 200 000 грн., які гарантовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у відділенні банку агенті ПАТ «Укрінбанк». Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач не скористався своїм правом та не звернувся у визначений Законом України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» 30-ти денний строк з моменту розміщення оголошення про початок ліквідаційної процедури, з заявою про визнання його кредитором, тому правові підстави для задоволення позову відсутні. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про те, що суд дійшов до помилкового висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на наступне. Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у відповідній редакції) Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримати рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур`єр» та «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. 05.03.2015 у газеті «Голос України» № 40 (6044) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було опубліковано інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БГ Банк». Частиною 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. Відповідно до статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини 2 статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Сторонами не заперечується, що позивачу було виплачено 200 000 грн., які гарантовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у відділенні банку агенті ПАТ «Укрінбанк». Відшкодування решти коштів, враховуючи умови Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відбувається за зверненням фізичної особи до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» в межах 30-ти денного строку з моменту розміщення оголошення про початок ліквідаційної процедури, з заявою про визнання кредитором. Позивач не скористався своїм правом та не звернувся, у визначений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» з Заявою про визнання кредитором. У відповідності до висновків, що викладені Великою Палати Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16 зазначено, що відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому задоволення вимог окремого кредитора, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом. Вказаний порядок повернення коштів є єдиним способом задоволення вимог кредиторів за встановлених Законом особливостей, норми якого є спеціальними нормами та такими, що обов`язково застосовуються до правовідносин, які виникли у зв`язку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку. Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 липня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: Н.М. Деркач М.М. Пищида І.Ю. Ткаченко