Постанова 4824 № 754/3744/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ====================================================================== Справа №754/3744/20 Головуючий у І інстанції Грегуль О.В. Провадження №22-ц/824/11693/2021 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2021 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О., розглянувши у в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафу та неустойки, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі у справі неналежним чином виконують договірні зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 11259673000 від 28.11.2007, зокрема використовують кредитні кошти не за цільовим призначенням та не повідомляють письмово про зміну даних про себе. На підставі викладеного в позові та з урахуванням збільшених позовних вимог, просив суд першої інстанції стягнути з відповідачів штраф за порушення умов кредитного договору у розмірі 160875 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Мегаінвест Сервіс» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги ТОВ «Мегаінвест Сервіс» зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вважав, що позивач є належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, так як в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту такого належного повідомлення. Надсилання смс-повістки та виклик шляхом публікування оголошення на офіційному сайті не є належним повідомленням в розумінні положень чинного цивільного процесуального законодавства. Таким чином, суд першої інстанції був позбавлений можливості розглядати справу по суті та ухвалювати рішення, натомість повинен був залишити позовну заяву без розгляду, якщо вважав, що позивач будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи не з`явився в судове засідання. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ТОВ «Мегаінвест Сервіс» просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до Деснянського районного суду м. Києва. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, на адресу Київського апеляційного суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу від відповідачів у справі. Так, ОСОБА_2 в поданому неї відзиві зазначає, що суд першої інстанції діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України, ухваливши законне та обґрунтоване рішення суду Натомість позивач, який є ініціатором судового процесу, в розумні інтервали часу повинен був цікавитись відомим йому судовим провадженням. ОСОБА_1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що позивач в апеляційній скарзі не оспорює рішення суду першої інстанції по суті, обґрунтування апеляційної скарги зводяться виключно до порушення судом норм процесуального права щодо належного повідомлення, а тому відсутні правові підстави для скасування законного рішення суду, оскільки суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями скасовувати рішення суду та направляти справу до суду першої інстанції на новий розгляд, а також обмежений доводами апеляційної скарги та переглядаючи рішення суду не може виходити за межі вимог апеляційної скарги. На підставі викладеного у відзивах відповідачі просять суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно зі ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року було призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі. Вивчивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з урахуванням такого. Судом першої інстанції встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11259673000 від 28.11.2007 та за яким останньому надано кредит в сумі: 125000 доларів США, що еквівалентно: 631250 грн. і який має погашатись щомісячними платежами та бути погашений разом із процентами не пізніше 28.11.2028. Цільове призначення кредиту особисті потреби, а саме: купівля кв. АДРЕСА_1 . В подальшому, між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 укладено договір поруки від 28.11.2007 і за яким останній зобов`язався нести солідарну відповідальність з відповідачем у справі ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11259673000 від 28.11.2007. Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 28.11.2007, ОСОБА_1 купив кв. АДРЕСА_1 . Між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 71190 (нерухомого майна) від 28.11.2007 і за яким ОСОБА_1 передав кв. АДРЕСА_1 в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк». Згідно п. 3.4.2., п. 4.2. і п. 4.3. договору про надання споживчого кредиту № 11259673000 від 28.11.2007, протягом строку дії цього договору: - належним чином виконувати умови цього договору та вимоги банку, щодо реалізації останнім своїх прав; - письмово повідомити банк про зміну будь-яких даних щодо особи позичальника зазначених далі в цьому підпункті договору, а саме: паспортних даних, фактичної адреси проживання, адреси для листування, даних щодо прописки (реєстрації), номеру робочого, домашнього телефону, місця роботи; та повідомити банк про виникнення будь-яких інших обставин, які можуть вплинути на виконання позичальником зобов`язань за цим договором, в триденний строк з моменту виникнення таких змін і в цей же строк надати банку відповідні документи, що підтверджують такі зміни. Позичальник, який використовує наданий банком кредит за нецільовим призначенням, сплачує банку штраф у розмірі 5 процентів від суми не цільового використання. Такий штраф підлягає сплаті у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу. Відповідно до вимог законодавства України, зокрема, ст. 611 Цивільного кодексу України позичальник, який порушив будь-яке із своїх зобов`язань, що передбачені пунктом 3.4.2. цього договору, зобов`язаний сплатити банку неустойку за таке порушення у розмірі 500 (п`ятсот) гривень. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення відповідачами п. 3.4.2., п. 4.2. і п. 4.3. договору про надання споживчого кредиту № 11259673000 від 28.11.2007, а тому правові підстави для стягнення штрафу з відповідачів відсутні. Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до положень ст. 526 ЦК України Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено факту порушення відповідачами умов кредитного договору щодо цільового використання грошових коштів, натомість відповідачами надано суду докази на спростування тверджень позивача щодо того, що кредитні кошти були витрачені не на придбання нерухомого майна. Так, відповідачем на спростування вимог позивача була надано копію договору про надання споживчого кредиту №11259623000 від 28 листопада 2007 року, де в п. 1.4. зазначено, що кредит в іноземній валюті в розмірі 125000 доларів США надається для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , копія договору іпотеки №71190 від 28 листопада 2007 року, за умовами якого предметом договору є вказана квартира, договір купівлі-продажу квартири від 28 листопада 2007 року, предметом якого є також квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка придбана ОСОБА_1 за ціною 701950 грн., що еквівалентно 139000 доларів США. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що позивачем не доведено факту нецільового використання відповідачем кредитних коштів, що свідчить про безпідставність позовних вимог. Разом з тим, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення суду допустив порушення норм процесуального права, розглянувши цивільну справу за відсутності позивача, без доказів належного повідомлення та без заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, що у відповідності до положень чинного цивільного процесуального законодавства є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду. Так, відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує апеляційну скаргу виключно тим, що суд розглянув справи без належного повідомлення позивача та замість залишення позову без розгляду, ухвалив судове рішення по суті спору. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позивач у справі не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується таким. Так, 21 грудня 2020 року позивачем було подано до суду першої інстанції заяву в якій він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з неможливістю представника позивача прибути в судове засідання, що призначене на 23 грудня 2020 року. Відповідно до протоколу судового засідання від 23 грудня 2020 року судом було відкладено розгляд справи на 10 год. 00 хв. 17 березня 2021 року, однак згідно з Актом прийняття-передачі кореспонденції Деснянського районного суду м. Києва судова повістка про виклик позивача в судове засідання на 17 березня 2021 року не була відправлена у зв`язку з відсутністю коштів на відправку кореспонденції. Згідно з протоколом судового засідання від 17 березня 2021 року судове засідання було відкладено, у зв`язку з відсутністю письмових даних про належне повідомлення позивача, на 14 год. 00 хв 26 квітня 2021 року. Виклик позивача здійснювався судом шляхом направлення смс-повістки на номер телефону позивача та шляхом здійснення оголошення на сайт. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, оскільки нормами ст. 130 ЦПК України чітко визначений порядок вручення судових повісток, який не було дотримано судом першої інстанції. А у відповідності до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України лише відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376 України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафу та неустойки скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафу та неустойки відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Судді: