Постанова Київський апеляційний суд № 759/11831/20

Справа № 759/11831/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/12164/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Шум Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2021 року Київським апеляційним судом в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А., при секретарі Кибукевич О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року, постановлену у складі судді Шум Л.М., за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №759/11831/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на земельну ділянку,- ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на земельну ділянку. Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з кодом 75:107:0016 Міського земельного кадастру, площею 604,12 кв.м. за набувальною давністю. Одночасно із позовною заявою ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які земельні роботи в тому числі будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , та вживати будь-які дії по підготовці до забудови даної земельної ділянки. Зазначала, що ОСОБА_1 , не маючи жодних документів на земельну ділянку за вказаною адресою та дозволів на здійснення будівництва на цій ділянці, самовільно встановила на ній огорожу з метою її самочинної забудови. Зведення ОСОБА_1 самочинної забудови на спірній земельній ділянці в подальшому може суттєво вплинути на її права та можливість їх поновлення після набрання рішенням законної сили. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_1 здійснювати будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , та вживати будь-які дії по підготовці до забудови даної земельної ділянки до розгляду справи по суті. В іншій частині заяву залишено без задоволення. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати ухвалу суду першої інстанції. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що вона законно володіє будинком та спірною земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі суд не вказав у чому полягає загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. При цьому, виконання рішення суду у разі задоволення позову в даній справі не передбачає здійснення дій, які можуть бути унеможливлені її діями. Вважає вжиті судом заходи забезпечення позову не співмірними із заявленими позовними вимогами. Наголошує на тому, що не здійснює будівництво на спірній земельній ділянці, а лише підтримує в належному стані належне їй майно. 09 серпня 2021 року адвокат Шнайдер С.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав відзив на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення прав, та інтересів позивача. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з наведених у ній підстав. Адвокат Шнайдер С.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Представник Київської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення її позовудо ОСОБА_1 , Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на земельну ділянку, шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , та вживати будь-які дії по підготовці до забудови даної земельної ділянки до розгляду справи по суті, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно роз`яснень, що містяться у п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до заявлених вимог ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з кодом 75:107:0016 Міського земельного кадастру, площею 604,12 кв.м. за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України. Метою звернення із таким позовом є встановлення підстав для набуття права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна з можливістю реєстрації на нього права власності згідно встановленого законом порядку. Тобто, у разі задоволення судом позову, ОСОБА_2 зможе на підставі рішення суду зареєструвати своє право на земельну ділянку. При цьому, для реєстрації права власності на земельну ділянку за рішенням суду не впливає вчинення іншими особами перешкод у користуванні чи водінні такою земельною ділянкою. Вимог щодо усунення перешкод у користуванні та володінні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , знесення самочинного будівництва ОСОБА_2 не заявляла. При цьому, колегія суддів враховує, що ст. 344 ЦК України встановлено, що право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Тобто, на момент звернення із даним позовом у ОСОБА_2 відсутнє визнане право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення здійснення якого вона і просила забезпечити її позов. Відповідно, заходи забезпечення позову, які просила вжити позивачка, не відповідають заявленим вимогам. Крім того, до заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 не було надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснює забудову спірної земельної ділянки. Таким чином, у суду були відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення її позовушляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , та вживати будь-які дії по підготовці до забудови даної земельної ділянки. Ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення її позову до ОСОБА_1 , Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на земельну ділянку. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 24 вересня 2021 року Суддя-доповідач Судді