Постанова 4856 № 600/2541/21-а
від 27.09.2021 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2541/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О. Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б. 27 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним наказу, В С Т А Н О В И В : у червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області в якому просив: -визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області від 07 травня 2021 року №223 "Про застосування дисциплінарного стягнення"; - зобов`язати відповідальних за внесення, корегування та надання даних з інформаційної підсистеми "Облік дисциплінарних стягнень" осіб УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, скасувати внесення відповідних даних щодо застосування до ОСОБА_1 "дисциплінарного стягнення" до обліків та до особової справи. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала. Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав. Так, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк - 5 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків позовної заяви, шляхом: подання до суду позовної заяви у примірниках відповідно до кількості сторін та документ про сплату судового збору. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 14.06.2021 року надіслано позивачу за адресою вказаною ним у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) супровідним листом №600/2541/21-а/5539/2021 від 14.06.2021 року, проте конверт повернувся на адресу суду з поштовою відміткою від 23.06.2021 року "адресат відсутній за вказаною адресою". Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року позовну заяву повернено особі, яка її подала у зв`язку із тим, що позивачем не усунуто виявлені недоліки. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Так, ч. 5 ст. 160 КАС України містить вимоги до позовної заяви, а стаття 161 передбачає документи, що додаються до позовної заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня подання позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Так, згідно зі ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У позовні заяві позивачем крім поштової адреси зазначено електронну адресу та номер мобільного телефону, а тому суд першої інстанції мав можливість повідомити ОСОБА_1 про наявність ухвали про залишення його позовної заяви без руху вказаними засобами зв`язку, проте цього не зробив. Таким чином, посилання суду першої інстанції на те, що позивачем неусунено недоліків позовної заяви є передчасними. Наведене, на переконання судової колегії свідчить про обґрунтованість твердження апелянта про передчасність висновків суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви. Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства свідчить, що постановлена передчасно оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такого рішення. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 131, 160, 169, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.