LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС904/314/18

від 28.09.2021 · Господарська
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Велінгтон" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 904/314/18.

УХВАЛА 28 вересня 2021 року м. Київ справа № 904/314/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Велінгтон" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Велінгтон" до державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" про стягнення 4 282 981,30 грн., ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Велінгтон" (далі - ТОВ "Велінгтон", позивач, скаржник) звернулося 10.09.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить: скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 зі справи № 904/314/18 про відмову у відкритті апеляційного провадження на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 у цій справі; справу передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду. Крім того, скаржник просить визнати поважною причину пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його. Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Велінгтон", суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Предметом даної касаційної скарги є ухвала апеляційного господарського суду. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України. Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Позивач оскаржив рішення місцевого суду від 19.04.2018 до Центрального апеляційного господарського суду. Однак ухвалою апеляційної інстанції від 29.06.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Велінгтон", оскільки скаржником порушено присічний процесуальний строк для звернення з апеляційною скаргою та не обґрунтовано належним чином поважності підстав неможливості звернення з відповідною скаргою в межах процесуального строку. Мотивуючи звернення з касаційною скаргою на ухвалу апеляційної інстанції від 29.06.2021, ТОВ "Велінгтон" посилається на те, що Центрального апеляційним господарським судом проігноровані доводи скаржника про об`єктивність причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення місцевого суду. Поряд із цим зазначає, що судом апеляційної інстанції в порушення змісту частини другої статті 261 ГПК України не перевірено належним чином та не надано оцінки наявності підстав для поновлення строку апеляційного оскарження. Крім того, на думку скаржника, апеляційним господарським судом не взято до уваги вимоги частини другої статті 256 ГПК України й обставини, за яких повний текст оскаржуваного рішення місцевого суду не були вручені у день його проголошення, а тому, на думку скаржника, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Касаційний господарський суд вважає зазначені доводи ТОВ "Велінгтон" помилковими, зважаючи на таке. Як встановлено Центральним апеляційним господарським судом, 19.04.2018 господарським судом Дніпропетровської області ухвалено оскаржуване рішення, повний текст якого складено 25.04.2018. Останній день оскарження за приписами частини першої статті 256 ГПК України припадає на 15.05.2018, натомість апеляційну скаргу подано - 10.06.2021, тобто зі значним пропуском строку (більше, ніж на три роки) на апеляційне оскарження й поза межами присічного строку, визначеного вимогами змісту частини другої статті 261 ГПК України. Разом з цим, рішення місцевого господарського суду від 19.04.2018 надіслано господарським судом Дніпропетровської області на адресу позивача й отримано останнім 04.05.2018, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, докази якого наявні в матеріалах справи. У клопотанні про поновлення строку апелянт зазначив, що про призначення до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/314/18 та ухвалення 19.04.2018 судового рішення він дізнався лише 24.05.2021, коли звернувся про видачу копії повного тексту рішення до місцевого суду. Північний апеляційний господарський суд вказані доводи скаржника правомірно визнав неповажними, оскільки копія ухвали про призначення справи до розгляду від 29.03.2018 надіслана позивачу 02.04.2018 за адресою, вказаною ним у позовній заяві (для листування): вул. Л.Бородича,8/203, м. Кривий Ріг та отримана представником позивача 05.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи. Позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та не прийняв участь у судовому засіданні 19.04.2018, за результатом якого постановлено оскаржуване рішення. Копію оскаржуваного рішення позивачем отримано 04.05.2018, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, наявного у матеріалах справи. Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Велінгтон" достеменно знало про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2018, як і про результати засідання та наявність відповідного рішення місцевого суду. Повний текст рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішення - 27.04.2018. При цьому з цієї дати скаржником не вчинено жодних дій, спрямованих на оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2018. Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо неможливості оскарження спірного рішення місцевого суду в строк визначений процесуальним законодавством, зважаючи на таке. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматичного поновлення пропущеного строку за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк пропущено та чи підлягає він поновленню. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, бо в іншому випадку нівелюється значення законодавчо закріплених процесуальних строків. Правила регулювання строків для подання скарги мають за мету забезпечення належного відправлення правосуддя й дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справах "de Rada Cavanilles v. Spain" від 28.10.1998, "Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine" від 21.12.2010). Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в справі "Устименко проти України" ЄСПЛ, зі змісту якої вбачається, що в разі поновлення строку судом зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Оскільки сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим є вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника. Тому необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили, має бути зумовлена виключними обставинами, наявність яких є очевидною, безспірною та обґрунтованою щодо порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду й фактично є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила. Крім того, має бути виправданою неможливість цієї особи відновити свої права, шляхом використання передбачених законом інших способів захисту. У частині другій статті 261 ГПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Отже, зазначеною вище нормою врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням присічного строку. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, у постанові від 12.11.2018 у справі № 54/239. Таким чином, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, правомірно керувався приписами частини другої статті 261 ГПК України. Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження позивача, оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (а фактично через три роки). При цьому поважність причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження не впливає на рішення суду щодо такого поновлення. Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ГПК України під час постановлення ухвали Центральним апеляційним господарським судом від 29.06.2021 зі справи № 904/314/18 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм. Таким чином суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Велінгтон", щодо оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 зі справи № 904/314/18. Зважаючи, що встановлено відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, клопотання про визнання поважною причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення його, не розглядається. Керуючись статтею 234, частиною другою статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Велінгтон" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 904/314/18. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос Суддя Т. Малашенкова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»