LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС915/1317/20

від 27.09.2021 · Господарська

УХВАЛА 27 вересня 2021 року м. Київ Справа № 915/1317/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. - головуючого, Кондратової І.Д., Мамалуя О.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн" (далі - ТОВ "Залів Шіп Дизайн") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амісо-Ойл" (далі - ТОВ "Амісо-Ойл") про визнання додаткової угоди до договору оренди частково недійсною, В С Т А Н О В И В:

1. У жовтні 2020 року ТОВ "Залів Шіп Дизайн" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "Амісо-Ойл" про визнання частково недійсною з моменту укладення додаткової угоди від 11.05.2017 №2 до договору оренди приміщень від 29.12.2016 №17/03, укладеного між ТОВ "Залів Шіп Дизайн" та ТОВ "Амісо-Ойл", а саме, просило визнати недійсною умову, яка викладена в останньому реченні п.3 додаткової угоди: "У такому випадку оплата орендних платежів здійснюється та нараховується орендарем до кінця поточного року, в якому відбулось припинення договору".

2. Позов мотивовано невідповідністю зазначеного речення п.3 додаткової угоди №2 вимогам ст.762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), оскільки за період, що триває після розірвання договору оренди, орендна плата сплачуватися не може.

3. Господарський суд Миколаївської області рішенням від 15.02.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, в задоволені позову відмовив.

4. Рішення мотивоване пропуском позивачем позовної давності: - п.3 додаткової угоди №2 суперечить ч.1 ст.762 ЦК; спірна додаткова угода до договору оренди нежитлових приміщень укладена сторонами 11.05.2017; - укладаючи додаткову угоду, позивач знав (не міг не знати) про наявність умови щодо недійсності якої ним пред`явлено даний позов, у зв`язку з чим, початком перебігу позовної давності є 12.05.2017 - наступний день за днем події, з якою пов`язано його початок; - помилковими є твердження про те, що перебіг позовної давності потрібно відраховувати з 15.03.2018 - дати пред`явлення неправомірної вимоги відповідача про сплату орендних платежів, адже така вимога обумовлена положеннями додаткової угоди до договору оренди приміщень про наявність та зміст якої позивач був обізнаний з моменту її укладання. Застосування відповідачем такої умови не змінює визначеного ст.ст.253, 261 ЦК порядку обчислення позовної давності для вимог про визнання правочину недійсним; - загальна позовна давність в три роки для звернення до суду про визнання частково недійсним п.3 додаткової угоди, перебіг якої розпочався з 12.05.2017, сплила 12.05.2020; - позовна заява про визнання частково недійсною з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди приміщень була направлена на адресу місцевого суду 28.10.2020, тобто поза межами позовної давності, а тому у спірних правовідносинах має місце зволікання позивача щодо захисту свого порушеного права; - пропуск позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, згідно із ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог; - позивач під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не заявляв про поважність причин пропущення позовної давності; - у справі №915/1734/18 ТОВ "Залів Шіп Дизай" звернулось з позовом до ТОВ "Амісо-Ойл" про визнання недійсною додаткової угоди №2 до договору оренди нежитлових приміщень від 29.12.2016 №17/03 в цілому, з підстав відсутності у директора позивача повноважень на підписання вказаної додаткової угоди, що є порушенням ч.2 ст.207 ЦК; предметом позову у справі, що розглядається між тими самими сторонами є визнання недійсним окремого пункту додаткової угоди №2 до договору оренди нежитлових приміщень від 29.12.2016 №17/03 з підстав його невідповідності вимогам ч.2 ст.762 ЦК; - аналіз справи №915/1734/18 та справи що розглядається свідчить про те, що ТОВ "Залів Шіп Дизай" звернулось до суду з відповідними позовними вимогами, які стосуються різних предметів та з різних матеріально-правових підстав, що унеможливлює переривання строку позовної давності у справі №915/1317/20. 5. 15.07.2021 ТОВ "Залів Шіп Дизайн" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

6. Верховний Суд ухвалою від 30.08.2021 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.3 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. 7. 07.09.2021 до Верховного Суду на виконання ухвали від 30.08.2021 від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

8. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

9. Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

10. Повний текст постанови суд апеляційної інстанції склав 23.06.2021, а 25.06.2021 скаржник її отримав. Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.

11. Скаржник у касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, посилається на п.1 ч 2 ст.287 ГПК та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.ст.261, 264 ЦК, та при цьому проігнорували висновок Верховного Суду про переривання позовної давності пред`явленням позову, викладений в постанові від 23.05.2018 по справі №663/2070/15-ц, натомість неправильно застосували висновки щодо підстав вважати таким що не переривався строк позовної давності, які викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №712/21651/12, від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, від 29.12.2020 у справі №909/1165/19 та від 18.05.2021 у справі №922/4571/14, оскільки правовідносини у цих справах та справі, що розглядається не є подібними.

12. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.

13. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв`язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі. Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2021 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021.

2. Відкрити касаційне провадження у справі №915/1317/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн".

3. Призначити до розгляду справу №915/1317/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 на 20 жовтня 2021 року о 14:40 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 328.

4. Надати відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.10.2021.

5. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

6. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

7. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 №196.

8. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. Кібенко Судді І. Кондратова О. Мамалуй

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»