Постанова 4876 № 908/2945/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.09.2021 Справа № 908/2945/20 м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач), суддів: Дармін М.О., Іванов О.Г. секретар судового засідання Загреба В.С. за участю представників: від позивача: Кравцов А.В. адвокат, ордер серії ЗП№042363 від 16.04.2021 від відповідача: Кузьменко В.Ю. адвокат, довіреність №б/н від 02.09.2019 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2021 у справі №908/2945/20 (суддя Корсун В.Л.; рішення ухвалене о 11:51 год. у місті Запоріжжя, повне рішення складено 27.04.2021) за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс", м.Южноукраїнськ, Миколаївська область до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Енергодар, Запорізька область про стягнення 548301,95 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором поставки товару від 26.03.20 №104(2)20УК/53-121-01-20-09244 (укладеного 13.04.20) у розмірі 548301,95 грн., а саме: 532560,00 грн. основної заборгованості, 866,95 грн. інфляційних втрат та 4875,00 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасного розрахунку за товар поставлений позивачем за договором поставки товару №104(2)20УК/53-121-01-20-09244 від 26.03.20 (укладеного 13.04.20) у загальній сумі 532560,00 грн., у зв`язку з простроченням виконання відповідачем основного грошового зобов`язання за вказаним договором позивачем, крім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача 866,95 грн. інфляційних втрат та 4875,00 грн. 3% річних. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.04.2021 у справі №908/2945/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" 532560 грн. 00 коп. основного боргу, 4848 грн. 13 коп. 3% річних, 866 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 3000 грн. 00 коп. витрати на правничу допомогу та 8074 грн. 02 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Приймаючи рішення господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем умов договору поставки товару № 104(2)20УК/53-121-01-20-09244 від 26.03.2020 (укладеного 13.04.2020) в частині повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги. При здійсненні перевірки розрахунку позивача 3% річних господарським судом встановлено те, що позивачем допущено арифметичну помилку при його виконанні, строк оплати товару поставленого позивачем відповідачу 06.05.20 спливає 22.06.20, поставленого 28.05.2020 спливає 13.07.2020, відповідно, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 4848,13 грн., в іншій частині вимоги про стягнення 3% річних судом відхилено у зв`язку з їх необґрунтованістю. Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат у сумі 866,95 грн. за загальний період з серпня 2020 року по жовтень 2020 року, господарський суд, здійснивши перевірку його розрахунку, дійшов висновку, що його виконано правильно, у зв`язку з чим задовольнив вказані позовні вимоги у зазначеній сумі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ДП "НАЕК "Енергоатоам" в особі ВП "Запорізька АЕС") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2021 у справі №908/2945/20 в частині стягнення з відповідача вартості товару в розмірі суми ПДВ, інфляційних втрат та 3% річних та ухвалити нове рішення, яким: - відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості товару в розмірі суми ПДВ, інфляційних втрат та 3% річних; - судовий збір покласти на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Узагальнені доводи апеляційної скарги Апелянт посилається на те, що здійснення відповідачем поетапної оплати поставленого товару (за окремим видатковими накладними) договором не передбачено, у зв`язку з чим зобов`язання щодо здійснення розрахунку з ТОВ "Південьбудресурс" в розмірі ціни товару без ПДВ виникло у відповідача 28.07.2020 (дата поставки повного обсягу товару, визначеного п. 1.1 договору), відповідно, початком строку для розрахунку в розмірі ціни товару без ПДВ - 443800,00 грн. є 29.07.2020, кінцем строку є 11.09.2020. Враховуючи зазначене, скаржник вважає висновок господарського суду про те, що моментом поставки товару вважається день передачі товару у розпорядження покупця за відповідною видатковою накладною, від дати складення якої має визначитись строк (45 днів) оплати товару за такою накладною, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. За доводами апелянта лише тільки виписка та реєстрація ТОВ "Південьбудресурс" податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних не є підставою для виникнення у відповідача зобов`язання з оплати вартості товару у розмірі суми ПДВ. Також, апелянт посилається і на те, що умовами договору не передбачено здійснення поетапної оплати поставленого товару (за окремими видатковими накладними), у зв`язку з чим зобов`язання з оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ виникає у відповідача з дня отримання податкової накладної на всю суму ПДВ за договором (88760,00 грн.). Між тим, на електронну пошту відповідача надійшла лише одна податкова накладна №16 від 06.05.2020 на суму з ПДВ 32877,40 грн., надання податкової накладної не на повну суму ПДВ за договором не відповідає погодженим сторонами умовам договору та свідчить про визнання позивачем свого обов`язку щодо надання податкової накладної відповідачу, а також про визнання розмежування порядку та строків оплати ПДВ за договором та ціни товару без ПДВ, у зв`язку з чим відповідач звільняється від обов`язку доводити наявність зазначених обставин в силу приписів ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, апелянт посилається на те, що позивач у відповіді на відзив визнає факт невідправлення податкових накладних на повну суму з ПДВ за договором (в розмірі 88760,00 грн.) на електронну адресу відповідача. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що у нього не виникло обов`язку щодо оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ - 88760,00 грн., а у позивача відповідно відсутнє право вимагати його виконання. На думку скаржника, строк виконання зобов`язання щодо оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ в договорі не встановлений, а отже визначається вимогою позивача, обґрунтована вимога щодо сплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ - 88760,00 грн. до відповідача не надходила, відповідно, строк оплати частини вартості товару у вказаній сумі не настав. За доводами апелянта суд першої інстанції не врахував, що позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат неправильно визначені строки виконання зобов`язання з оплати ціни товару без суми ПДВ (відсутність в договорі умови про поетапну оплату ціни товару - за кожною окремою видатковою накладною), а також не враховано не виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ (яка не набула характеру боргу), що виключає можливість кваліфікації його поведінки як порушення зобов`язання, та, відповідно, здійснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму ПДВ за договором. Апелянт посилається і на те, що сторонами до договору не вносились зміни щодо строків і порядку оплати за поставлений товар, однак господарським судом не застосовано норми ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, не враховано обов`язкові до виконання сторонами положення договору щодо умов оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про виникнення у відповідача обов`язку сплатити позивачу вартість поставленого товару у повному обсязі (включаючи частину вартості товару в розмірі суми ПДВ - 88760,00 грн.). Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами відповідача, вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення. Позивач посилається на те, що твердження відповідача про те, що строк виконання зобов`язання щодо оплати частини вартості послуг в розмірі суми ПДВ в договорі не встановлений спростовується умовами п. 3.2.1. договору, в якому зазначено, що оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку. Враховуючи зазначене, строки оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ, враховуючи п. 3.2.1 договору настали. За доводами позивача моментом поставки товару за договором, яким не передбачено заборони поставки його частинами, є саме дата отримання певної частини товару відповідачем за відповідною видатковою накладною, таким чином строк для розрахунку за поставлену продукцію, у тому числі, оплати частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ (45 календарних днів з моменту поставки) починає спливати саме з дати відповідної видаткової накладної. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що строк оплати поставленого за договором товару був визначений ним вірно. Позивач посилається і на те, що індекс інфляції за весь час прострочення та 3% річних нараховуються у разі порушення боржником зобов`язання з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане, у зв`язку з чим, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вірно визначив період стягнення встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних на суму ПДВ. За доводами позивача подання апеляційної скарги у даній справі направлене на надмірне затягування виконання судового рішення. Рух справи у суді апеляційної інстанції Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2021 у справі №908/2945/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 14.07.2021 о 16:00 год. За розпорядженням керівника апарату суду від 13.07.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В. та враховуючи звільнення рішенням ВРП №1406/0/15-21 від 17.06.2021 ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду, у зв`язку з поданням заяви про відставку, відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №908/2945/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Подобєда І.М., суддів Кузнецової І.Л., Кощеєва І.М.) розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2021 у справі №908/2945/20 відкладено у судове засідання на 15.09.2021 о 15:00 год. 02.08.2021 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" адвоката Кравцова Андрія Віталійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - доповідача Подобєда І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021, справу №908/2945/20 (для вирішення питання про призначення судового засіданні в режимі відеоконференції) передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2021 колегією суддів у визначеному складі задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" та ухвалено судове засідання у справі, призначене на 15.09.2021 о 15:00 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" адвоката Кравцова Андрія Віталійовича з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon". Після виходу з відпустки судді-доповідача Подобєда І.М., за розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 02.09.2021, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи 908/2945/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2021. 10.09.2021 на електронну адресу суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" надійшла заява, в якому заявник посилаючись на приписи ч.4 ст.197 ГПК України, просить забезпечити участь представника відповідача - адвоката Кузьменко Валерії Юріївни у судовому засіданні 15.09.2021 о 15:00 з розгляду справи №908/2945/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "ЕАSYCON". За розпорядженням керівника апарату суду від 13.09.2021, у зв`язку зі звільненням у відставку судді Кузнецової І.Л. та перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. (для вирішення питання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції та подальшого розгляду справи тощо), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №908/2945/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2021 (колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г.) прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2021 у справі №908/2945/20 до свого провадження; заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/2945/20 - задоволено; ухвалено судове засідання у справі призначене на 15.09.2021 о 15:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" адвоката Кравцова Андрія Віталійовича з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення і для представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" адвоката Гриценко Вкторії Сергіївни з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 15.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного. Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини Як встановлено господарським судом та підтверджено доказами в матеріалах справи, 26.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (покупець) укладено договір поставки №104(2)20Ук/53-121-01-20-09244, відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар, визначений у переліку п 1.1. договору, у загальній сумі 532560,00 грн., у т.ч. ПДВ. Пунктом 1.2. договору встановлено строк поставки товару: квітень-червень 2020 року. Згідно з п. 3.1. договору, вартість договору становить 443800,00 грн., крім того ПДВ 88760,00 грн. Загальна сума договору складає 532560,00 грн. Відповідно до п. 4.2. договору, поставка товару відбувається в строки згідно п. 1.2. договору. Пунктом 12.1. договору закріплено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє на протязі одного року з моменту укладення. Вказаний договір підписано постачальником 10.04.2020, покупцем 13.04.2020. Отже, договір поставки від 26.03.20 №104(2)20Ук/53-121-01-20-09244 є укладеним між сторонами 13.04.20. На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товару у загальній сумі 532560,00 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується видатковими накладними: №15 від 06.05.2020 на суму 197264,40 грн.; №16 від 28.05.2020 на суму 158308,80 грн.; №18 від 22.06.2020 на суму 8944,80 грн.; №21 від 21.07.2020 на суму 137964,00 грн.; №22 від 27.07.2020 на суму 21770,40 грн.; №23 від 27.07.2020 на суму 8307,60 грн. Вищевказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені печаткою позивача. Кожна, з вищевказаних видаткових накладних була зареєстрована ТОВ "Південьбудресурс" в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. 15.10.2020 ТОВ "Південьбудресурс" на адресу ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" надіслано претензію за вих. №25/14 від 16.10.20 про сплату 532560,00 грн. основного боргу по договору №104(2)20Ук/53-121-01-20-09244 від 26.03.2020. 19.11.2020 ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" у відповідь на вказану претензію позивача надіслало ТОВ "Південьбудресурс" лист за вих. №28-23/25003, в якому повідомило про складну ситуацію на ринку електричної енергії та про те, що у ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" відсутня можливість в повній мірі здійснювати розрахунки за укладеним договорами та зазначило, що за фактом розподілу з боку ДП "НАЕК "Енергоатом" коштів, зобов`язання за договором №104(2)20Ук від 13.04.21 буде виконано. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару №104(2)20Ук/53-121-01-20-09244 від 26.03.2020 ТОВ "Південьбудресурс" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення з відповідача 532560,00 грн. основної заборгованості, 866,95 грн. інфляційних втрат та 4875,00грн. 3% річних, який є предметом розгляду в цій справі та за наслідками розгляду якої господарським судом прийнято оскаржуване рішення. Спірні правовідносини сторін виникли в ході виконання укладеного між ними господарського договору . Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків зокрема є: договори та інші правочини. Стаття 6 Цивільного кодексу України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з частин 1 та 2 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 цієї статті). Згідно з частинами 1 і 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України. Аналогічні приписи містять статті 525, 526 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України). Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Судом першої інстанції правильно встановлено та знайшло підтвердження в матеріалах справи відповідними доказами під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, що відповідачем неналежно виконано умови договору щодо повної та своєчасної оплати за надані йому позивачем послуги, а саме умови пункту 3.2. договору, яким визначено, що розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1 договору проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки всього товару, оскільки доказів повної оплати основного боргу за договором поставки товару №104(2)20Ук/53-121-01-20-09244 від 26.03.2020 відповідачем не надано. Позицію відповідача щодо того, що несплата заборгованості по договору, у зв`язку з тим, що строк сплати ПДВ за договором не настав, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає безпідставною. Так, відповідно до пункту 3.2.1. договору, оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Здійснивши аналіз умов договору, у т.ч. пункту 3.2. та пункту 3.2.1., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що умова договору про те, що оплату покупцем частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), не змінює загального строку для оплати товару, встановленого у пункті 3.2. договору, який обчислюється з моменту поставки всього товару та становить 45 календарних днів, оскільки згідно з пунктом 7.7. договору лише не надання постачальником покупцю, в строк визначений чинною редакцією Податкового кодексу України, електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, надає право покупцю в односторонньому порядку зменшити ціну договору передбачену розділом 3 договору на суму ПДВ. Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.7. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або частково постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п. 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Як визначено у пункті 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Як правильно зазначено судом першої інстанції, вищевказані вимоги Податкового кодексу України та умови п. 3.2.1. договору, які, в тому числі, регламентують реєстрацію податкової накладної, були виконані позивачем, що підтверджуються документами наявними в матеріалах справи та відсутністю будь-яких претензій відповідача. Таким чином, на виконання умов договору та у відповідності з вимогами чинного законодавства, позивач своєчасно зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, моментом поставки товару вважається день передачі товару у розпорядження покупця за відповідною видатковою накладною, від дати складення якої у відповідності із положеннями частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України та пункту 3.2. договору і має визначатись строк (45 календарних днів) оплати товару за такою накладною та на всю суму поставленого товару, який отримано покупцем за відповідною накладною. Враховуючи зазначене, доводи апелянта про те, що оплата товару на підставі пункту 3.2. договору має проводиться протягом 45 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару визначеного у пункті 1.1. договору, колегією суддів визнаються необґрунтованими. Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, розділом 3 договору визначено умови і порядок оплати, однак не передбачено обов`язку постачальника надсилати покупцю на його електронну адресу податкові накладні разом із електронною квитанцією про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН. Отже, відповідачем не було дотримано умов договору в частині здійснення з позивачем розрахунків за поставлений товару у загальній сумі 532560,00 грн. (з урахуванням ПДВ) у відповідності з розділом 3 договору від 26.03.20 №104(2)20Ук/53-121-01-20-09244 (укладеного 13.04.20). Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 532560,00 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 4875,00грн. за період з 21.06.2020 по 11.11.2020 та інфляційні втрати в розмірі 866,95 грн. за період серпень-жовтень 2020 року. Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді нарахування 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Господарським судом першої інстанції проведено перевірку наданого позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 21.06.2020 по 11.11.2020, за результатами якої виявлено арифметичну помилку при розрахунку, внаслідок чого суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 3% річних в сумі 4848,13 грн., а в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 26,87 грн. судом першої інстанції відмовлено у зв`язку з помилковістю розрахунку. Колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши перевірку розрахунку позивача щодо 3% річних, погоджується з висновком місцевого господарського суду. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок виконано правильно, відтак стягненню підлягає 866,95 грн. за період серпень-жовтень 2020 року. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладених обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог. Тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого рішення відсутні. Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 3153,00 грн. на оплату судового збору, понесені апелянтом у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2021 у справі №908/2945/20- залишити без змін. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 28.09.2021. Головуючий суддя І.М. Подобєд Суддя М.О. Дармін Суддя О.Г. Іванов