LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд569/16042/21

від 27.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 вересня 2021 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. З постанови суду слідує, що о 05 год. 37 хв., 20.07.2021р. в м. Рівне по вул. Соборна, 56, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» та проведення такого огляду у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказує, що суд першої інстанції наклав на нього стягнення без висновку про його винуватість у резолютивній частині постанови. Зазначає, що суд не надав йому можливості реалізувати у повній мірі його право на надання додаткових доказів, дійшов висновку про його винуватість, виходячи лише з тих доказів, які надано поліцією, та врахував лише пояснення свідків, чим здійснив однобічний та поверхневий розгляд справи. На розгляд адміністративної справи в апеляційний суд ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився. Розгляд справи призначався 15 вересня 2021 року та 27 вересня 2021 року. ОСОБА_1 повідомлявся шляхом надсилання поштового повідомлення на адресу зазначену в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.16). ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не вказано номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти (а.с.16). Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою. За наведених обставин, а також з метою недопустимості порушення строків розгляду справи суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18№291923 від 20.07.2021 року, який складено на бланку відповідного зразка з серійним номером уповноваженою на те особою, в ньому викладена суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин, він містить інформацію про свідків, підпис працівника поліції (а.с.2); - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд проводився у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (а.с.4); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу. Огляд у медичному закладі не проводився (а.с.5); - відео файлами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано факт відмови від проведення встановленого огляду (файл 0512 час 00:30). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст. 33, ст.38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»