Постанова Полтавський апеляційний суд № 541/1953/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/1953/21 Номер провадження 33/814/562/21Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О., при секретарі Філоненко О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Пугача С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 серпня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця: АДРЕСА_1 , приватного підприємця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 25 липня 2021 року о 09:30 год. у м. Миргороді по вул. Гоголя, 148 керував транспортним засобом (мотоциклом) Suzuki Bandit, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчили різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та нестійка хода. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Аlkotest Draqer та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. У зв`язку з цим, порушивши п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 серпня 2021 року, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що оскаржувана постанова винесена без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Також наполягав, що працівниками поліції було грубо порушено встановлений порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника та його захисника, які заперечували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Також, Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КУпАП, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом по справі. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №146559 від 25 липня 2021 року та переглянутого відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу Suzuki Bandit, д.н.з. НОМЕР_1 , у працівників поліції виникли підозри щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки або медичному закладі. Однак, останній під відеозапис відмовився від даної пропозиції у присутності двох свідків. Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані в повному обсязі. Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №146559 від 25 липня 2021 року (а.с.1), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5), письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3,4) та дані відеозаписів з нагрудної камери поліцейського (а.с.6). Надавши оцінку зазначеним доказам, суддя дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується і апеляційний суд. Натомість, доводи скаржника про те, що поліцейські не вручили йому під розписку примірник протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, оскільки у графі «ознайомлення зі змістом протоколу, отримання його копії та підтвердження відомостей про себе» ОСОБА_1 свідомо відмовився поставити підпис та отримати свій примірник протоколу. Більше того, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, поліцейським було озвучено для скаржника зміст вказаного протоколу. Твердження ОСОБА_1 про те, що він відмовився від продування алкостестера у зв`язку з неповідомленням поліцейськими причини його зупинення апеляційний суд оцінює критично, оскільки відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є окремим складом адміністративного правопорушення, так само як і керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Заперечення щодо пропозиції проходження обстеження у лікаря спростовується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також, твердження скаржника стосовного обов`язку працівників поліції перед проведенням огляду на стан сп`яніння ознайомити його з сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки є помилковим, оскільки відповідно до положень п.5 розділу ІІ Інструкції вказані дії працівники поліції вчиняють виключно за ініціативою та на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння. Крім того, доводи апелянта в частині застосування до спірних правовідносин практики Полтавського апеляційного суду по справі №526/845/21, де було закрито провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд відхиляє, оскільки фабула зазначеної справи не є аналогічною даній справі та стосується абсолютного іншого складу адміністративного правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а не відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, жодних об`єктивних даних, які б спростовували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено. Враховуючи викладене, з огляду на дотримання приписів закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи, вважаю обґрунтованим висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану. Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено. Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 серпня 2021 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко