Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/7263/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7263/21 Головуючий у 1 інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Грибан І.О. Лічевецького І.О. За участю секретаря Мельник К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що копії ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не отримував, а заява про зміну предмету позову від 14 квітня 2021 року була подана, у зв`язку з отриманням відповіді на адвокатський запит. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції вказав, що, станом на день постановлення оскаржуваної ухвали вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані належним чином. З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За приписами ч.2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). В силу пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків. У зазначеній ухвалі суду запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом, зокрема: подання до суду копії постанови про стягнення виконавчого збору №50945825, видану Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 05.02.2018 р. або належних доказів на підтвердження наявності поважних причин неможливості надання таких документів, а саме, існування обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами; належних доказів на підтвердження сплати судового збору; відомостей щодо того, коли позивачу стало відомо про порушення його прав, свобод та інтересів, з доказами на підтвердження такої інформації, та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів. Матеріали справи свідчать, що 14 квітня 2021 року представником ОСОБА_1 - Зубковим Артуром Володимировичем подано засобами поштового зв`язку до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, яка зареєстрована в суді 19 квітня 2021 року. Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що 19 квітня 2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову до якої, крім іншого, додано квитанцію про сплату судового збору №ПН2132563 від 17 березня 2021 року на суму 1816,00 грн. Суд першої інстанції вказав, що позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 9534,00 грн за подання цього позову. Отже, вимоги ухвали суду від 12 квітня 2021 року щодо усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 не виконано. Водночас, апелянт зазначає, що заява про зміну предмету позову від 14 квітня 2021 року була подана не на виконання ухвали суду першої інстанції від 12 квітня 21 року про залишення позовної заяви без руху, а у зв`язку з отриманням відповіді на адвокатський запит. При цьому, апелянт наголошує на тому, що на момент подачі заяви про зміну предмету позову від 14 квітня 2021 року, ні представник позивача, ні позивач копії ухвали суду першої інстанції від 12 квітня 2021 року про залишення позовної заяви без руху не отримували. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що в матеріалах справи вістуні докази як надсилання на адресу позивача чи його представника ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, так і докази отримання позивачем або його представником вказаної ухвали. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково вважав, що подання представника позивача заяви про зміну предмета позову від 14 квітня 2021 року, зареєстрованої в суді 19 квітня 2021 року, відбулося на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази вручення належним чином позивачу чи його представнику копії ухвали суду від 12 квітня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів вважає, що на день винесення Окружним адміністративним судом міста Києва оскаржуваної ухвали від 19 липня 2021 року десятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви ще не сплинув, а тому, повернення позовної заяви було передчасним. Згідно частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Також, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «+4 посилання» тощо). Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»). У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції. Згідно частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 229, 243, 312, 315, 320, 321, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Грибан І.О. Лічевецький І.О.