Постанова 4851 № 520/12560/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2021 р.Справа № 520/12560/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 24.05.21 року по справі № 520/12560/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" про накладення адміністративного арешту на кошти, ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ", у якому просить суд накласти адміністративний арешт коштів на всіх відкритих рахунках у банках та банківських установах, що обслуговують платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021р. адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю " НЬЮ СИСТЕМС АМ" про накладення адміністративного арешту на кошти задоволено. Накладено адміністративний арешт коштів на всі відкриті рахунки у банках та банківських установах, що обслуговують платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ". Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариствм з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішенням прийняте з неповним дослідженням всіх обставин справи, з неправильним застосуванням норм права. Звертає увагу суду, що на рішення апеляційної інстанції у справі №520/10214/2020, що стало підставою для відновлення даного провадження подано касаційну скаргу, оскільки відповідач вважає, що рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Позивач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення відповідачем вимог законодавства. Як у наказі про призначення перевірки, так і в будь-якому іншому документі, що містяться в матеріалах справи, податковий орган не конкретизує суть порушення. Посилається на рішення Верховного Суду від 11.06.2020 р. у справі №803/1817/16. Вказує, що судовим розглядом встановлено, що в направленнях на перевірку відсутній підпис платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції), а саме представника ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ», незважаючи на ту обставину, що працівники Головного управління ДПС у Харківській області виходили за місцем реєстрації платника податків саме для вручення/пред`явлення останньому направлень на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень, з метою виконання умов допуску до проведення перевірки. Зазначає, що матеріали справи не містять акту складеного посадовими особами контролюючого органу, який засвідчує факт відмови уповноваженого представника платника податків від підпису у направленнях на перевірку. Вказує, що відмова платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки не є тотожною відмові від підпису у направленні на перевірку, оскільки положеннями ст. 81 Податкового кодексу України встановлено різні наслідки за результатами вчинення вказаних дій. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 22.01.2021 по справі №803/205/16 та від 22.04.2021 по справі №820/2993/16. Також зазначає, що для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках Товариства, відкритих в банківських установах. Зазначає, що позивачем не доведено наявності податкового боргу у відповідача, відсутності у нього майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Вказує, що з огляду на не дотримання контролюючим органом умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки, у відповідача були наявні законні підстави для недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що в свою чергу свідчить про відсутність правової підстави, визначеної пп. 94.2.3 п. 94.2. ст. 94 ПК України, для застосування арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю " НЬЮ СИСТЕМС АМ" в банківських установах. Враховуючи вищевикладене, просить апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року у справі № 520/12560/21. Також від Товариства з обмеженою відповідальністю " НЬЮ СИСТЕМС АМ", до суду надійшло клопотання про долучення письмових доказів, в якому просить долучити до матеріалів справи судову практику у подібних справах. Від Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ГУ ДПС вважає апеляційну скаргу ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» необґрунтованою та такою, що не має законодавчого підтвердження, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі № 520/12560/2020 таким, що прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права з повним та всебічним дослідженням всіх обставин справи. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ПК України та інших нормативно - правових актів у сфері обігу пального, з підстав, передбачених пп. 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального) п. 80.2 ст. 80 ПКУ. пп. 19-1.1.14. 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ГУ ДПС області видано наказ від 23.07.2020 № 2332 «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ СИСТЕМС AM» податковий номер 35133822». Відповідно до наказу від 23.07.2020 № 2332 передбачався вихід за адресами об`єктів, в яких здійснює господарську діяльність ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС AM», а саме: вул. Ромашкіна, буд. 14-Б, м. Харків та вул. Драгомирівська. буд. 38, м. Харків, з 24.07.2020 тривалістю не більше 10 діб. 30.07.2020 на підставі наказу від 23.07.2020 № 2332 та направлень на перевірку від 23.07.2020 №№562, 563 посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід на фактичну перевірку ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС AM». Під час виходу на перевірку посадовими особами контролюючого органу були пред`явлені направлення на перевірку разом із службовими посвідченнями уповноваженій особі платника податків, ознайомлено з ними, а також надана копія наказу про проведення перевірки від 23.07.2020 № 2332. Однак після ознайомлення із документами на проведення перевірки, уповноваженою особою платника податків відмовлено у допуску посадових осіб ГУ ДПС області до проведення фактичної перевірки. У зв`язку із не допуском до перевірки посадових осіб контролюючого органу на виконання п. 81.2 ст. 81 ПК України складено у двох примірниках акт від 30.07.2020 № 2780/20-40-52-01-08/35133822 «Про відмову від проведення перевірки/допуску до перевірки», який особисто під підпис наданий уповноваженій особі ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС AM». Позивач вважає, що ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС AM» порушено вимоги пп. 16.1.9, п. 16.1 ст. 16, ст. 81 ПК України, згідно з якими платники податків зобов`язані допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених законом. На підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ ГУ ДПС області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту7 майна ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС AM» (податковий номер 35133822) у зв`язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки (№31796/10/20-40-32-01-17 від 14.09.2020), та позивач звернувся до суду з позовною заявою про накладення адміністративного арешту на кошти на відкритих рахунках в банках платника податків. Наказ від 23.07.2020 № 2332 був предметом судового розгляду у справі №520/10214/2020, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021, що набрала законної сили відмовлено у задоволенні позову ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС AM» про скасування наказу від 23.07.2020 № 2332 та встановлено, що оскаржуваний наказ Головного управління ДПС у Харківській області оформлений з дотриманням вимог, встановлених ст. 81 Податкового кодексу України, зокрема, містить: дата видачі - 23.07.2020; найменування контролюючого органу, який прийняв наказ - ГУ ДПС області; найменування та реквізити суб`єкта - ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ»; адреси об`єктів, перевірка яких проводиться, - вул. Ромашкіна, 14-Б, м. Харків та вул. Драгомирівська, 38, м. Харків; мета перевірки - здійснення контролю за дотриманням вимог Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР), ПК України та інших нормативних актів у сфері обігу пального, зняття його залишків, відбору проб та зразків; вид перевірки - фактична перевірка; підстави для проведення перевірки - пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), підпункти 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України; дата початку перевірки - 24.07.2020; тривалість перевірки - не більше 10 діб; період діяльності, який буде перевірятися, - з 01.07.2019 по день закінчення перевірки, підписаний керівником ГУ ДПС області та скріплений печаткою контролюючого органу. В наказі про проведення перевірки чітко наведено підставу для її призначення, яка визначена п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального. Суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України такі обставини доказуванню не підлягають, окрім того, наказ від 23.07.2020 № 2332 не є предметом розгляду в цій справі, а тому аргументи відповідача, викладені у відзиві на позов, в частині правомірності наказу є неприйнятними. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню. Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно з п. 80.1 ст. 81 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України). У відповідності до п. 86.5 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Згідно із п. 81.1 ст. 81 Податкового Кодексу України єдиною підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки законодавець визначив непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, передбачених п. 81.1 ст. 81 Податкового Кодексу України, або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням встановлених вимог. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється. Як вище встановлено судом, судовим рішенням у справі №520/10214/2020 підтверджено правомірність наказу, що слугував підставою для проведення фактичної перевірки. Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна. Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Із системного аналізу положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів, проте приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків. З аналізу наведеного правового регулювання суд приходить до такого правового висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.11.2018 по справі №820/1929/17, від 12.04.2019 по справі №820/2564/17, від 14.05.2019 по справі №813/1910/17, від 23.05.2019 по справі №813/854/18, від 28.05.2019 по справі №813/3943/17. Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Таким чином, з огляду на обставини того, що у даному випадку підставою для звернення до суду із даним позовом послугували обставини недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, судом підтверджено правомірність підстав такої перевірки (справа №520/10214/2020) , суд приходить до висновку про те, що у позивача були наявні законодавчо визначені підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ "НЬЮ СИСМТЕМС АМ". Щодо посилань відповідача, в апеляційній скарзі на те, що на рішення апеляційної інстанції у справі №520/10214/2020, подано касаційну скаргу, та касаційним адміністративним судом було відкрито касаційне провадження, що підтверджується ухвалою від 29.04.2021 року, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Отже, станом на час розгляду справи № 520/12560/2020 постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021р. по справі №520/10214/2020 набрала законної сили та є обов`язковою до виконання. В свою чергу, оскарження в касаційному порядку судових рішень не може бути підставою для зупинення провадження у справі, оскільки не зупиняє дію таких рішень та не зупиняє їх виконання. Крім того, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 02.08.2021р. по справі № 520/10214/2020 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ СИСТЕМС АМ» про зупинення дії постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №520/10214/2020. Посилання скаржника, в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції у справі №520/10214/2020, було встановлено, що позивачем не були надані направлення на перевірку, - оскільки щодо відмови від підпису про отримання вказаних направлень - запис відсутній, є не обґрунтованими оскільки, як вже було зазначено вище, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021р. по справі №520/10214/2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року по справі № 520/10214/2020 було скасовано. Посилання відповідача на відсутність підстав для накладення арешту на кошти, з посиланням на підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, колегія суддів відхиляє, з наступних підстав. Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Колегія суддів зазначає, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульовано інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому у виключному випадку - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна. З огляду на викладене, є помилковими твердження відповідача про наявність у контролюючого органу права звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, лише у разі наявності податкового боргу. В даному випадку предметом доказування по справі є не наявність або відсутність податкового боргу, а наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та як наслідок - наявність чи відсутність у ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки. Однак, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що контролюючим органом не дотримано умови та порядок допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок передбачених ст. 81 Податкового кодексу України, а саме процедури пред`явлення представнику Приватного підприємства "Українська виноробна компанія" направлення на проведення фактичної перевірки. Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; - службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Відповідно до абзацу 5 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Дотримання цих вимог в їх сукупності може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки. Згідно з абзацами 6, 7 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Тобто, вказаними положеннями Податкового кодексу України визначено обов`язковий порядок дій, які здійснює посадова особа контролюючого органу перед початком проведення перевірки, а тому лише за умови виконання послідовного алгоритму дій посадовими особами податкового органу виникає можливість у останніх почати проведення перевірки. Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень ч.1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Судовим розглядом встановлено, що в направленнях на перевірку від 23.07.2020 №№562, 563 відсутній підпис платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків або його законного (уповноваженого) представника що які фактично проводять розрахункові операції, а саме представника ТОВ "НЬЮ СИСТЕМ АМ", незважаючи на ту обставину, що працівники Головного управління ДПС у Харківській області виходили за місцем реєстрації платника податків саме для вручення/пред`явлення останньому направлень на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень, з метою виконання умов допуску до проведення перевірки. Матеріали справи не містять акту складеного посадовими особами контролюючого органу, який засвідчує факт відмови уповноваженого представника платника податків від підпису у направленнях на перевірку, що підтверджено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником відповідача. Встановлені по справі обставини свідчать про не дотримання податковим органом вимог абз. 6, 7 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, а саме не вжиття усіх необхідних заходів з метою вручення/пред`явлення під підпис уповноваженому представнику платника податків направлень на проведення перевірки, а за умови відмови уповноваженого представника від підпису складання акту, який засвідчує факт відмови. Належних та допустимих доказів спростування вищевказаних встановлених по справі обставин матеріали справи не містять, судовим розглядом не встановлено. Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Щодо посилань податкового органу на те, що аргументи апелянта (відповідача) про непред`явлення службового посвідчення, направлення на перевірку спростовується зафіксованою в акті від 30.07.2020 № 2780/20-40-52- 01-08/35133822 «Про відмову від проведення перевірки» інформацією про те, що після ознайомлення з направленнями на проведення перевірки та копією наказу, уповноважена особа відповідача ОСОБА_1 відмовилась від допуску до перевірки. Акт підписано уповноваженою особою відповідача без зауважень та отримано під підпис, колегія суддів зазначає наступне. Цей акт свідчить про те, що представник відповідача повинен був усвідомлювати посадове становище осіб, які його склали, що фактично спростовує посилання відповідача щодо непредьявлення службових посвідчень. Однак відмова платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки не є тотожною відмові від підпису у направленні на перевірку, оскільки положеннями ст. 81 Податкового кодексу України встановлено різні наслідки за результатами вчинення вказаних дій. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 22.01.2021 по справі №803/205/16 та від 22.04.2021 по справі №820/2993/16. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів зазначає, що зазначення в акті від 30.07.2020 № 2780/20-40-52- 01-08/35133822 «Про відмову від проведення перевірки» інформації про те, що після ознайомлення з направленнями на проведення перевірки та копією наказу уповноважена особа відповідача ОСОБА_1 відмовилась від допуску до перевірки не є тотожним дотримання вимог абз. 6, 7 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. В зазначених пунктах Податкового кодексу України чітко визначено які документи повинні складатися податковим органом та відповідно підтверджувати факт ознайомлення платника податків з направленнями на проведення перевірки. Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в рішенні помилково зазначено, що факт відмови від проведення перевірки/допуску до перевірки представника платника податків, який зафіксований відповідним актом, свідчить також і про відмову представником відповідача розписатись у направленні, оскільки як вже було зазначено вище відмова платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки не є тотожною відмові від підпису у направленні на перевірку. Враховуючи вищезазначені висновки суду, не дотримання податковим органом вимог абз. 6, 7 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України інші доводи сторін щодо правомірності чи не правомірності накладення адміністративного арешту коштів Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" не впливають на вирішення справи по суті. З урахуванням того, що податковим органом при намаганні здійснити перевірку не було дотримано вимог Податкового кодексу України щодо належного ознайомлення (фіксації ознайомлення) платника податків, з направленням на перевірку, щодо чого заперечує відповідач (не виконані вимоги абз. 6, 7 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України), колегія суддів вважає, що застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" такого обмежувального заходу, як накладення адміністративного арешту коштів, внаслідок не допуску до перевірки, в даному випадку є неможливим . Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 520/12560/2020 підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині постанови про відмову у задоволенні позову. З огляду на приписи п.10 ч.6 ст.12 КАС України, відповідно до якого справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 520/12560/2020 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 27.09.2021 року