Постанова 4876 № 904/5736/20
від 21.09.2021 ·ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.09.2021 року м. Дніпро Справа № 904/5736/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач) суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В. секретар судового засідання Пінчук Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 р. ( суддя Панна С.П., м. Дніпро, повний текст рішення складено 29.03.2021 р. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ", м. Дніпро до відповідача-1: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро ), м. Дніпро відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро про стягнення 5 330 636,70 грн. ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - 1: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідача - 2: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення 5 330 636,70 грн. та суми судових витрат. Позовні вимоги базуються на нормах глави 83 ЦК України ( набуття, збереження майна без достатньої правової підстави ). Підставою для отримання з Державного бюджету України спірних грошових коштів позивач зазначає прийняття постанови Центральним апеляційним господарським судом від 15.01.2019 р. по справі № 904/6226/17 про скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 р. по справі № 904/6226/17.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 у справі №904/5736/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі; судовий збір покладено на позивача в порядку ст.129 ГПК України. Рішення суду мотивоване тим, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ст. 1212 ЦК України, оскільки зазначені норми можуть бути застосовані лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не можна усунути за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Разом з тим, господарський суд зазначив, що вимоги щодо стягнення виконавчого збору не підлягають розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" (позивач) звернулося з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 р. у справі № 904/5736/20; прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" грошові кошти у сумі 5 330 636,70 грн.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає рішення суду необгрунтованим та прийнятим із порушення норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, не відповідністю висновків суду обставинам справи. Водночас, на думку Скаржника, Відповідач має повернути Позивачу безпідставно отримані грошові кошти відповідно до норм ст.1212 ЦК, Конвенції та прецедентної практики ЄСПЛ. Враховуючи, що списання грошових коштів було здійснено із рахунку ТОВ «АТБ-маркет», який використовувався для господарської діяльності підприємства, а стягнення було здійснено на підставі скасованого у подальшому рішенні господарського суду яке стосувалося господарської діяльності підприємства, то відповідно позовна вимога у даній справі є такою, що безпосередньо пов`язана із господарською діяльністю підприємства, а отже позов є підсудним господарському суду. Скаржник посилається на судову практику Великої палати Верховного суду по справі № 910/23967/16, в якій стягнення грошових коштів із бюджету (виконавчого збору) здійснювалося саме на підставі ст. 1212 ЦК та саме у рамках господарського судочинства. При цьому Скаржник зазначає, що держава в особі уповноважених державних органів втрутилася у право ТОВ «АТБ-маркет» на мирне володіння майном, позбавила підприємство грошових коштів у сумі 5 330 636,70 грн. з яких 4 698 000,00 |грн. + 70 470,00 грн. + 77 517,00 грн. було передано іншому підприємству - ТОВ «Беседер Групп», чим порушила ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод ( право на справедливий суд) та ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції. Враховуючи приписи ст. 1215 ЦК, у даному випадку жодних виключень із обов`язку набувача повернути безпідставно набуте майно (грошові кошти) не існує. Скаржник наголошує на тому, що матеріальні вимоги до держави про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК мають розглядатися за правилами господарського судочинства. Суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» не оскаржує у цій господарській справі ані постанову державного виконавця, ані проведені виконавчі дії. ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» звертається до суду за захистом свого права на мирне володіння майном та за захистом від втручання у таке право на підставі Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Матеріальна норма національного законодавства на підставі якої ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» просить стягнути грошові кошти - ст. 1212 ЦК|України. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував практику Європейського суду із прав людини щодо того, що виконаний рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Тим самим, суд першої інстанції порушив та не застосував ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Скаржник зазначає, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» не є боржником, оскільки ніякого боргу перед ТОВ «Беседер Групп» не існувало. Отже, із скасуванням рішення суду (Постанови) від 11.10.2017 р. по справі № 904/6226/17, відпали підстави для утримання державою стягнутого виконавчого збору у розмірі 484 598,70 грн..
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач-1 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою. Зокрема, Відповідач посилається на те, що ст. 27 Закону України № 1404-VІІІ, у редакції від 07.03.2018 р. встановлені підстави для повернення стягнутого виконавчого збору лише у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Однак, в даному випадку виконавче провадження було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України № 1404-VІІІ, у редакції від 07.03.2018 р..
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 р. для розгляду справи № 904/5736/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів ОСОБА_2, ОСОБА_1 Розпорядженням керівника апарату № 853/21 суду від 19.04.2021 р. у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Кощеєва І.М. для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження тощо призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/5736/20. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021 р. для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження тощо визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Подобєда І.М. (доповідач), суддів ОСОБА_2, ОСОБА_1 Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 р. у справі № 904/5736/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розпорядженням керівника апарату суду № 923/21 від 23.04.2021 р., у зв`язку усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме, вихід на роботу судді-доповідача Кощеєва І.М., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/5736/20. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.04.2021 р. для розгляду справи № 904/5736/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів ОСОБА_2, ОСОБА_1 Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - ОСОБА_2, ОСОБА_1, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 р. у справі № 904/5736/20 прийнято до свого провадження. Від представника Скаржника до суду надійшло клопотання, в якій він просить суд розглядати апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" в судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2021 р., розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 р. у справі № 904/5736/20 призначено в судове засідання на 27.07.2021 р. о 10:30 год.. У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021 р. визначено для розгляду справи № 904/5736/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І. М. (доповідач), судді: ОСОБА_2, Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2021 р., колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М. (доповідач), суддів: ОСОБА_2, Чус О.В., справу № 904/5736/20 прийнято до свого провадження. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 21.09.2021 р. на 10:30 год. У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 р. визначено для розгляду справи № 904/7050/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І. М. (доповідач), судді: Чус О.В., Орєшкіна Е.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021 р., колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М. (доповідач), суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В., справу № 904/7050/20 прийнято до свого провадження. У судовому засіданні 21.09.2021 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" 4 698 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар. Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 77311 від 01.04.2016 який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковими накладними на загальну суму 4 698 000,00грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017 р. по справі № 904/6226/17 в позові відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 р. - апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017 р. у справі № 904/6226/17 задоволено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017 р. у справі № 904/6226/17 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" заборгованість 4 698 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви - 70 470,00 грн., витрати по апеляційній скарзі - 77 517,00 грн.. 18.10.2017 р. на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 р., яка набрала законної сили 11.10.2017 р., був виданий наказ. 19.10.2017 р. на підставі заяви ТОВ "Беседер Групп" про відкриття виконавчого провадження заступником начальника ВДВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Міхіною О.І. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 54950167. 20.10.2017 р. примусово стягнуто з позивача 5 330 636,70грн., про що свідчить платіжна вимога № 54950167/В11. В ході виконання судового рішення заступником начальника ВДВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Міхіною О.І. на підставі розпорядження № 54950167 начальника ВДВС від 23.10.2017 р. та відповідно до платіжних доручень № № 1803 та 1805 від 23.10.2017 р. з розрахункового рахунку позивача 22.10.2017 р. було стягнуто кошти в розмірі 5 330 636,70 грн. з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Згідно платіжного доручення № 1803 від 23.10.2017 р. за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017 р. по справі № 904/6226/17 стягнуто на користь ТОВ "Беседер Групп" заборгованість у розмірі 4 845 987,00 грн.. Згідно платіжного доручення № 1805 від 23.10.2017р. за відшкодування витрат на проведення виконавчих дій, внесення інформації за АСВП стягнуто до Державного бюджету України 51,00 грн.. Згідно платіжного доручення № 1804 від 23.10.2017 р. стягнуто до Державного бюджету України виконавчий збір у розмірі 484 598,70 грн. 26.10.2017 р. заступником начальника ВПВР УДВС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області Міхіною О.І. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 54950167, відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2018 р. було відкрито касаційне провадження у справі № 904/6226/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 р. та зупинено дію постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 р. у справі № 904/6226/17 до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.03.2018 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" було задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07. 2017 р. у справі № 904/6226/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. На новому розгляді, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 р. по справі № 904/6226/17 позов було задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" заборгованість в розмірі 4 698 000,00грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 70 470,00 грн. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 р. у справі № 904/6226/17 - задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 р. у справі № 904/6226/17 скасовано. Ухвалено нове рішення. В задоволенні позову відмовлено. Судовий збір, сплачений за подання позову покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 105 705,00грн. 25.01.2019 р. на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 р., яка набрала законної сили 15.01.2019 р., був виданий наказ. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 р. по справі № 904/6226/17 в поворот виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 р. по справі № 904/6226/17, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" - 4 698 000,00 грн. заборгованості, 70 470,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви, 77 517,00 грн. витрат по апеляційній скарзі. В іншій частині заяви відмовлено. Стосовно стягнення з Державного бюджету України відшкодування витрат на проведення виконавчих дій, внесення інформації за АСВП у розмірі 51,00 грн. та виконавчого збору у розмірі 484 598,70 грн., то такі витрати, як зазначив господарський суд відносяться до виконавчого збору, який стягнуто в дохід державного бюджету на підставі відповідної постанови державного виконавця, та не є сумою грошових коштів, стягнутих на користь Позивача за судовим рішенням ( постановою ). 19.02.2019 р. на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 р., яка набрала законної сили 19.02.2019 р., був виданий наказ. Однак, як зазначає Позивач - будь-які грошові кошти від ТОВ «Беседер групп» не надходили, відповідний виконавчий лист було повернуто стягувачу у зв`язку із тим, що у боржника не виявлено майно.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача та Відповідача-2, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а мотивувальну частину рішення господарського суду змінити, виходячи з наступного. Як зазначалося раніше, позовні вимоги базуються на нормах глави 83 ЦК України ( набуття, збереження майна без достатньої правової підстави ), а підставою для отримання з Державного бюджету України спірних грошових коштів позивач зазначає прийняття постанови Центральним апеляційним господарським судом від 15.01.2019 р. по справі № 904/6226/17 про скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 р. по справі № 904/6226/17. Положення глави 83 ЦК застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. За твердженням Скаржника ( Позивач ) - державним органом в особі Відповідача-1 було здійснено стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" грошових коштів за помилковим та згодом скасованим судовим рішенням, які на даний момент утримуються безпідставно державою, яка має їх повернути Позивачу відповідно до норм ст.1212 ЦК України. Судом апеляційної інстанції критично оцінюється вказане твердження Позивача, оскільки. За змістом положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Після винесення остаточного рішення у справі № 904/6226/17, тобто постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 р., судом було вирішене питання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" коштів в сумі 5 330 636,70 грн.. Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 р. по справі № 904/6226/17 в поворот виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 р. по справі № 904/6226/17, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" - 4 698 000,00 грн. заборгованості, 70 470,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви, 77 517,00 грн. витрат по апеляційній скарзі. В іншій частині заяви відмовлено. Стосовно стягнення з Державного бюджету України відшкодування витрат на проведення виконавчих дій, внесення інформації за АСВП у розмірі 51,00грн. та виконавчого збору у розмірі 484 598,70 грн., то такі витрати за висновком суду відносяться до виконавчого збору, який стягнуто в дохід державного бюджету на підставі відповідної постанови державного виконавця, та не є сумою грошових коштів, стягнутих на користь Позивача за судовим рішенням (постановою). Як вірно зазначив суд першої інстанції, посилання позивача на те, що органом ДВС йому повернутий наказ без виконання, на підставі відсутності коштів або будь-якого майна у ТОВ "Беседер Групп", не позбавляє його права відповідно до вимог ст. 12, ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" звернутися до органу ДВС повторно пред`явивши виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону. Щодо позовних вимог пов`язаних із стягненням на підставі ст. 1212 ЦК України витрат на проведення виконавчих дій, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Згідно зі ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Як слушно зауважив суд першої інстанції - на момент стягнення грошових коштів, рішення суду від 13.07.2017 р. по справі № 904/6226/17 було чинне та не скасоване, а виконавче провадження було завершено 26.10.2017 р. відповідно до вимог п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв`язку з повним фактичним виконанням та не передбачає повернення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження стягнутих з боржника. Отже, враховуючи підстави для закінчення виконавчого провадження, та наслідки повернення виконавчого документа визначені ст. 40 Закону України № 1404-VІІІ, у редакції від 07.03.2018 р., а також приймаючи встановлені ст. 27 Закону України № 1404-VІІІ, у редакції від 07.03.2018 р. підстави для повернення стягнутого виконавчого збору лише у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції дійшов обгрунованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог і щодо стягнення витрат виконавчого провадження. З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що вимоги щодо стягнення виконавчого збору не підлягають задоволенню з підстав того, що розглядаються в межах цієї справи за правилами господарського судочинства. Через часткову невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, слід змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області, виклавши її в редакції даної постанови, та відмовити у позові саме через безпідставність позовних вимог Позивача, зокрема і щодо стягнення витрат виконавчого провадження. В іншій частині рішення господарського суду необхідно залишити без змін.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. Водночас, через часткову невідповідність деяких висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає занеобхідне змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області, виклавши її в редакції даної постанови. Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
10. Судові витрати. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021р. у справі № 904/5736/20 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 р. у справі № 904/5736/20 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено 27.09.2021 р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя О.В. Чус Суддя Е.В. Орєшкіна