Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/1451/20
від 23.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 303/1451/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 23 вересня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючої судді Кожух О.А., суддів Мацунича М.В., Куштана Б.П. з участю секретаря Кекерчень М.І. ., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника адвоката Голуба Віталія Кареловича на додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20 травня 2021 року (головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до СП «Аркела» у формі ТОВ та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя А.В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, в с т а н о в и в : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися в суд із позовом до СП «Аркела» у формі ТОВ та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя В.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23.12.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено. Однак, при його ухваленні не було вирішено питання про судові витрати. Таке судове рішення сторонами не оскаржувалося. У квітні 2021 року представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 подала до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила суд стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень. Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 20.05.2021 стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кожної по 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу. На це додаткове рішення щодо розподілу судових витрат подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представник адвокат Голуб В.К. В той же час, у скарзі ставиться вимога скасувати додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ні на стадії підготовчого засідання, ні у процесі розгляду справи відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 не подали до суду першої інстанції доказів про розмір витрат на правничу допомогу, усупереч ч. 8 ст. 141 ЦПК України відповідач не подала докази до закінчення судових дебатів, до їх закінчення сторона не зробила заяву про подання таких доказів після ухвалення рішення суду протягом п`яти днів. Вважає, що відповідачем подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу через чотири місяці після ухвалення рішення, у зв`язку з чим порушено строки передбачені ст.246 ЦПК України. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 236-241). Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга на додаткове рішення місцевого суду від 20 травня 2021 року подана лише ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_5 . Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Так, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1ч.3 ст.133 ЦПК України). Відповідно до ч.1,2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Крім того, ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Аналіз вказаних норм вказує на те, що для наявності підстав щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявник повинен дотриматись вимог визначених ст.ст.133,134,137,141 ЦПК України, а саме: подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи, та до закінчення судових дебатів у справі сторона повинна зробити відповідну заяву про подачу відповідних доказів для стягнення судових витрат. Положеннями статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Встановлено, що у відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_4 , подала до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які вона очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у розмірі 10 000 грн (а.с. 89). Із акту прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 26.05.2020 та квитанції до прибуткового касового ордера № б/н від 26.05.2020 вбачається, що ОСОБА_3 сплатила ОСОБА_4 10 000 гривень за договором про надання правничої допомоги (а.с. 154-155, 172-173). Визначений місцевим судом розмір судових витрат скаржник не заперечує. Посилання скаржника на порушення відповідачем строків подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, про які йдеться у ст. 246 ЦПК України, а також на відсутність до закінчення судових дебатів у справі заяви відповідача про подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат є необґрунтованими. Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Натомість у справі встановлено, що докази, які підтверджують розмір понесених відповідачем судових витрат, було подано 07.12.2020, тобто до закінчення судових дебатів, перед ухваленням рішення по суті спору від 23.12.2020. Судом першої інстанції при вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу взято до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, враховано складність справи та тривалість розгляду в порядку загального позовного провадження. Виходячи з наведеного та враховуючи межі доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, а тому додаткове рішення місцевого суду від 20 травня 2021 року слід залишити без змін. Керуючись ст.368, ч. 1 ст. 369, п. 1 ч. 1 ст.374, ст. ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника адвоката Голуба Віталія Кареловича залишити без задоволення. Додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 вересня 2021 року. Головуюча: Судді: