Постанова Донецький апеляційний суд № 266/4076/21

33/804/444/21 266/4076/21 33/804/444/21 266/4076/21 Категория: ст. 130 ч.1 КпАП України П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 21 вересня 2021 року м. Маріуполь Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Топчій Т.В. за участю секретаря Марченка М.В., захисника Цокало О.І., діючого в інтересах ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , - визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,- В С Т А Н О В И Л А: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №149652 від 22.06.2021 року ОСОБА_1 , 22.06.2021 року о 01 год. 49 хв., за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, пр. Будівельників, буд.4, керував транспортним засобом «Мazda 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився з використанням технічного засобу «Drager Alcotest» № 0561, проба позитивна 2,41 %, з результатами не згоден. Після ОСОБА_1 було доставлено до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Маріуполь», де пройшов огляд у лікаря нарколога, висновок №307. Внаслідок чого, ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, постанову суду скасувати, провадження закрити. Зазначає, що про винесення постанови йому стало відомо 28.07.2021 року, копію постанови під розписку йому не вручали, таким чином вважає, що строк на подачу апеляційної скарги пропущений з поважної причини. Разом з цим, судової повістки на 07.07.2021 року він не отримував, внаслідок чого справа була розглянута за його відсутністю та його захисника, чим було порушено його право на захист. Вказує, що судом при розгляді справи не звернуто уваги на грубе порушення вимог ст.266 КУпАП, що робить протокол недійсним. За змістом протоколу свідків, які повинні бути присутніми при проведенні огляду на стан сп`яніння «не залучено». Вказана обставина підтверджується змістом: графи протоколу «свідки чи потерпілі», відповідно якої відсутні відомості про вказаних свідків. Таким чином, огляд на стан сп`яніння проведено поліцейським незаконно в порушення вимог ч.2 ст.266 КУпАП. Те, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення про стан сп`яніння 2,41% не відповідають дійсності свідчить також те, що після складання протоколу ОСОБА_1 поліцейським не було відсторонено від керування автомобілем в порядку вимог ч. 1 ст.266 КУпАП. Крім того, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22.06.2021р., на якій посилається суд першої інстанції як на доказ по справі, складений поліцейським з грубим порушенням вимог ст.266 КУпАП, п.6 розділу II, додатку №2 п.10 Спільного наказу - без присутності двох свідків огляду. Вказаний акт є недійсним, тим паче копію акту видано йому не було. Таким чином, у поліцейського не було жодної добитої законним шляхом підстави для направлення його до найближчого закладу охорони здоров`я в порядку п.12 Спільного наказу. Також зазначає, що в інструкції йдеться про максимальний допустимий рівень показника алкоголю в крові - 0,2 проміле, а допустимий рівень алкоголю у повітрі законодавством не передбачений. Тобто, жодного посилання в законодавстві України на допустиму чи не допустиму норму алкоголю у повітрі, що видихається немає. Крім того, в порушення положень п.п.10,11 розділу III Спільного наказу для надання зразків його біологічного середовища (сечі) для лабораторного дослідження йому була надана лише одна ємність, хоча вказаними нормами передбачені відібрання двох ємностей зі зразками середовища. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої опломбовано у моєї присутності ємності повинно зберігаться протягом 90 днів в медичної установі. Такий акт не досліджувався судом, його немає в матеріалах справи за змістом постанови суду, отже судом при розгляді справи вказаний акт не витребувався з медичної установи, не з`ясовано чи відповідає дійсності висновок щодо результатів його огляду. Також, відповідно до змісту постанови судом не з`ясовувалося те, чи існують відповідні документи на пристрій Драгер Алкотест та про його останнє калібрування (перевірку) Держспоживстандартом в межах встановленого строку, що може свідчити про те, що огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою технічного приладу марки Драгер Алкотест, який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України. Мотиви суду З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була направлена копія постанови суду від 07.07.2021 року, проте останнім отримана не була. Враховуючи, що при розгляді справи він присутній не був, перевіривши обставини, на які посилається останній вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід задовольнити, оскільки строк на апеляційне оскарження постанови суду був пропущений з поважної причини. Твердження ОСОБА_1 стосовно того, що справа незаконно була розглянута судом 07.07.2021 року за його відсутності, що позбавило його можливості реалізувати свої права, вважаю неспроможними. Згідно приписів ст. 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був обізнаний, що протокол про адміністративне правопорушення буде направлений до Приморського районного суду Донецької області для розгляду, яке призначене на 07.07.2021 року о 10-00 год., що в протоколі підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 . За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про належне повідомлення останнього про розгляд справи. До того ж до початку судового розгляду 07.07.21 року від захисника Цокало О.І. була направлена заява до Приморського районного суду м. Маріуполя про вирішення питання підсудності даної справи, отже сторона захисту була обізнана, що протокол відносно ОСОБА_1 надійшов до даного районного суду, та розглядається судом 07.07.21 року. Отже, доводи ОСОБА_1 стосовно порушення його процесуальних прав та доступу до правосуддя апеляційний суд вважає неспроможними. Апеляційні твердження ОСОБА_1 про недійсність протоколу про адміністративне правопорушення, через проведення огляду на стан сп`яніння у відсутності свідків суд вважає неспроможними. З матеріалів провадження вбачається. що огляд на стан сп`яніння був проведений працівниками поліції з додержанням вимог ст. 266 ч.2 КУпАП з використанням спеціального технічного засобу безперервної відеофіксації, про що зазначено у протоколі. За таких обставин обов`язок працівників поліції на залучення свідків законом не передбачений, належним доказом вважається відеофіксація огляду, Лише у разі, коли працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису, тоді виникає обов`язок залучення свідків. Отже, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння виписаний на місці зупинки були складені без порушень, є належними та допустимими доказами. Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що після складання протоколу працівниками поліції він не був відсторонений від керування транспортним засобом, то вони не є слушними, оскільки спростовуються матеріалами справи. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом шляхом його залишення на місці зупинки, вилучено посвідчення водія та надано тимчасовий дозвіл на керування Т.З., що крім протоколу підтверджується відеозаписом доданим до матеріалів провадження. Щодо апеляційних доводів ОСОБА_1 стосовно того, що в «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 йдеться мова про максимальний допустимий рівень показника алкоголю в крові - 0,2 проміле, а не про допустимий рівень алкоголю у повітрі, то вони не заслуговують на увагу. Суд виходить з того, що згідно чинного законодавства в Україні допустимий вміст алкоголю в крові людини, яка керує транспортним засобом 0,2 проміле. Подібна доза алкоголю в крові виявляється тільки вимірювальними приладами в лабораторних умовах або поліцейськими алкотестерами-драгерами. В даному випадку для визначення вмісту алкоголю в крові ОСОБА_1 поліцейськими та в медичному закладі використовувалися прилади Драгер, які саме і виявили вміст алкоголю в повітрі, що видихалося ОСОБА_1 , покази приладу Драгер, застосованому поліцейськими та в медичному закладі є ідентичними та викликають у суду сумніву. Апеляційні твердження ОСОБА_1 про те, що у медичному закладі йому було надано одна ємність для відібрання зразка біологічного середовища (сечі) для лабораторного дослідження, хоча нормами передбачено відібрання двох зразків є неспроможними. Так, у розділом ІІІ п.9 Інструкції зазначено, що використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Згідно акту медичного огляду № 307 від 22.06.2021 року вбачається, що при огляді ОСОБА_1 був використаний технічний засіб для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видуваному повітрі- «Драгер 6810, модифікація АRBu, із зазначенням акту повірки від 16.07.2020 року та його номеру 12-01./33760. Результат обстеження- 2,14 проміле. Відібрання біологічних зразків, предметом дослідження яких можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук при цьому не є обов`язковим. До того ж згідно акту медичного огляду № 307 від 22.06.2021року лабораторна діагностика біологічного середовища стосовно ОСОБА_1 не проводилася. Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що судом не з`ясовувалося чи існують відповідні документи на пристрій Драгер Алкотест та про його останнє калібрування (перевірку) Держспоживстандартом в межах встановленого строку, то апеляційний суд зазначає наступне. Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки. Газоаналізатор Drager Safety AG and Co.KgaA ( Germany ), до яких належить і Drager Alcotest 6820, включені до вказаного переліку. Газоаналізатори виробництва Drager Safety AG and Co.KgaA ( Germany ) до яких відноситься і газоаналізатор Drager Alcotest 6820, АRNK - 0561 який використовується патрульною поліцією та вже перебуває в експлуатації, може експлуатуватися за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747, вказаний інтервал становить 1 рік. Як вбачається з наявної в матеріалах справи роздруківки тестування газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», зав. № АRNK 0561, виробник Drager Safety AG and Co.KgaA ( Germany ), датою останнього калібрування пристрою, за допомогою якого було проведено огляд ОСОБА_1 є 17.12.2020 року, що також підтверджено наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/9624 від 17.12.2020р. (чинне до 17.12.2021р.) та свідчить про те, що технічний засіб, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, на момент проведення огляду 22.06.2021 р. відповідав усім встановленим для його застосування вимогам та був придатний для застосування. Таким чином, доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі цілком спростовані наявними в матеріалах справи доказами, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого процесуального рішення по справі апеляційна скарга не містить. За таких обставин, постанову суду першої інстанції вважаю законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню або зміні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И Л А: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: