Постанова 4856 № 560/4261/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4261/21 Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І. Суддя-доповідач: Мацький Є.М. 23 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Задачіна О.А., представника відповідача: Гринишина І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування п.1 наказу та п.4 висновку службового розслідування, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому просив: 1.1. Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника ГУНП України в Хмельницькій області полковника поліції Руслана Герасимчука №573 від 19.03.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" згідно якого за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог п.п. 1, 2, 4, 12, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 2337-VІІI, п.п. 1, 2 ч. 1 Закону України від 02.07.2015 580-VIII "Про Національну поліцію", п.п. 1, 2, 6, 7, 8, 9 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016, №1179 та Присяги поліцейського, застосовано до поліцейського СРПП відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та пункт 4 висновку службового розслідування №35/2021 від 09 березня 2021 року, на підставі якого виданий наказ №573 від 19.03.2021 року.

2. Позивач зазначив, що службове розслідування проведено з порушеннями вимог закону, висновок службового розслідування та наказ №573 від 19.03.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" є незаконними, що грубо порушують його трудові права. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. 3.1. Визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу Начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області №573 від 19 березня 2021 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області". 3.2. У решті позовних вимог відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що на основі зібраних матеріалів та проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що своїми діями ОСОБА_2 , вчинив проступки несумісні з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Скоєння ОСОБА_2 дисциплінарних проступків стало можливим унаслідок відвертого ігнорування та недотримання ними вимог Статуту, Законів України "Про Національну поліцію" та "Про дорожній рух".

6. З вищевикладеного вбачається, що причинами та умовами вказаної події стали низькі морально ділові якості ОСОБА_2 та недостатній контроль за поведінкою підлеглих працівників з боку безпосереднього керівництва.

7. Апелянт вказує, що із врахуванням усіх викладених у висновку службового розслідування обставин, начальник ГУНП полковник поліції ОСОБА_3 погодився з ними та затвердив вищезазначений висновок та, у відповідності до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту видано наказ ГУНП від 19.03.2021 №573 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" згідно якого до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.02.2021 року близько 16:30 до ВІОС УКЗ ГУНП в Хмельницькій області надійшло повідомлення з чергової частини ГУНП про дорожньо-транспортну пригоду за участю працівника поліції відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

9. Виїздом на місце події попередньо встановлено, що 22.01.2021, близько 15:40 поліцейський СРПП відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції Ріпський Олександр Сергійович, який перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки "ВАЗ-21723", н.з. НОМЕР_1 , не дотримуючись безпечної дистанції та не вибравши безпечної швидкості руху, здійснив зіткнення із автомобілем марки "Опель Зафіра". н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_4 .

10. Спільно із старшим сержантом поліції ОСОБА_5 в автомобілі перебував поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції Підгорний Богдан Сергійович, який з ознаками алкогольного сп`яніння, грубо та нетактовно спілкувався із гр. ОСОБА_4 , висловлюючись нецензурною лайкою та погрозами відносно останньою, з місця пригоди зник у невідомому напрямку, 22 та 23 лютого 2021 року на збір по сигналу "тривога" у відділі поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП, не з`явився на телефонні дзвінки не відповідав, що підтверджується рапортом підполковника поліції ОСОБА_6 та його поясненням, а також поясненнями працівників відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП долучених до матеріалів службового розслідування.

11. Від надання пояснень під час службового розслідування старший сержант поліції ОСОБА_2 відмовився посилаючись на статтю 63 Конституції України.

12. Опитаний гр. ОСОБА_4 пояснив, що 22.02.2021 близько 15:10 він їхав по власних справах на особистому автомобілі по вул. Л. Українки в м. Полонному та поблизу будинку № 106, під час здійснення маневру поворот ліворуч, йому у лівий бік автомобіля в`їхав транспортний засіб ВАЗ 2172 (Пріора), який рухався позаду у попутному напрямку. Із-за керма автомобіля ВАЗ 2172 вийшов ОСОБА_5 , з пасажирського місця - ОСОБА_2 , які перебували в однострої, в стані алкогольного сп`яніння та йому знайомі.

13. Вирішити із ними конфліктну ситуацію "мирним шляхом" не вдалось, оскільки працівники поліції поводили себе неадекватно та агресивно. Разом з тим, ОСОБА_2 провокував бійку, замахувався кулаками, хотів нанести удари але гр. ОСОБА_4 ухилявся та намагався іх вгамувати. При спілкуванні, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 використовували ненормативну лексику.

14. Вказані події гр. ОСОБА_4 зафіксував на відеокамеру власного мобільного телефону, який ОСОБА_2 вихопив з рук та викинув у сніг, після цього зник у невідомому напрямку.

15. Відшукавши мобільний телефон, гр. ОСОБА_4 повідомив про вказану подію на лінію "102". 16. 22.02.2021 о 16:55 начальником відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_6 оголошено збір по тривозі на який прибули усі працівники за виключенням старшого сержанта поліції ОСОБА_2 за доставкою якого відправлено старшого інспектора СРПП ВГ1Д № 3 капітана поліції Козака С., який пояснив, що того дня за вказівкою оперативного чергового він направився до адреси проживання ОСОБА_2 щоб повідомити про збір, однак двері квартири відчинила його дружина та повідомила, що він спить і розбудити його не може, до приміщення квартири працівників поліції не впускала, що підтверджується відповідним відеозаписом.

17. На місце вчинення ДТП прибув наряд ГРПП відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_8 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , які пояснили, що в ході опрацювання повідомлення, на місці події поблизу пошкодженого транспорту перебували водії: гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження освідування відмовився, відносно останнього складено адмінматеріали за порушення ст. 124, 126 та ст. 130 КУпАП та було з`ясовано, що перед їхнім приїздом перебував ще старший сержант поліції ОСОБА_2 , який нетактовно себе поводив та втік у невідомому напрямку.

18. Вищезазначене також підтверджується відеозаписами з нагрудного реєстратора наряду ГРПП та поясненнями відповідального по ТВП старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , який перебував на місці події разом із начальником відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_6 , який пояснив, що отримавши інформування про подію від чергового здійснив виїзд на місце події де вже перебували працівники наряду ГРПП, яким дав наказ оформити ДТП та з`ясувати всі обставини його вчинення. Один із учасників ДТП був старший сержант поліції ОСОБА_5 , який при спілкуванні повідомив, що їхав сам і алкоголь не вживав. Після цього ОСОБА_6 оголосив збір особового складу по сигналу "тривога" з метою встановлення всіх обставин справи та з`ясування місця перебування старшого сержанта поліції ОСОБА_2 однак останній не виклик не прибув. 23.02.2021 о 09:40 знов оголошено "тривогу" на яку ОСОБА_2 знов не прибув.

19. В подальшому, поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції ОСОБА_5 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції Підгорний Б.С. звернулись до начальника ГУНП із рапортами про звільнення зі служби за власним бажанням з 01.03.2021, які погоджено, однак згодом ОСОБА_2 свій рапорт про звільнення від 24.02.2021 відкликав, у зв`язку із чим наказом ГУНП від № 96 о/с, старшого сержанта поліції ОСОБА_5 звільнено зі служби в Національній поліції України за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням).

20. Оглядом відеозаписів долучених до матеріалів службового розслідування встановлено, що одразу після вчинення ДТП першочергово в автомобілі марки "ВАЗ - 21723", н.з. НОМЕР_1 , перебували старший сержант поліції ОСОБА_2 та старший сержант поліції ОСОБА_5 (за кермом з візуальними ознаками алкогольного сп`яніння). ОСОБА_2 висловлюючись нецензурною лайкою із застосуванням та погрозами відносно гр. ОСОБА_4 , з місця пригоди зник. Двоє перебували в однострої, із знятими знаками розрізнення на верхньому одязі та з написами "поліція" на клапанах кишень штанів, чим порушили правила носіння однострою та знаків розрізнення викликавши суспільний резонанс своєю появою у нетверезому стані, оскільки вищеописані обставини відбувались у світлу пору доби очевидцями якої були пересічні громадяни.

21. Із врахуванням усіх викладених у висновку службового розслідування обставин, начальник ГУНП полковник поліції ОСОБА_3 погодився з ними та затвердив вищезазначений висновок та, як наслідок видано наказ ГУНП від 19.03.2021 №573 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" згідно якого до ОСОБА_2 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України.

22. Не погоджуючись із спірним наказом, позивач звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

23. Позивач зазначає, що службове розслідування проведено з порушеннями вимог закону, висновок службового розслідування та наказ №573 від 19.03.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" є незаконними та такими, що грубо порушують його трудові права.

24. Апелянт вважає, що оскільки матеріалами службового розслідування було доведено ті обставини, що позивач вчинив грубий дисциплінарний проступок, який є несумісним із подальшим проходженням ним служби в поліції, тому оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення зі служби є співмірними із тяжкістю вчиненого проступку та обраного виду дисциплінарного стягнення. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

25. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Відносини між Державою в особі компетентних органів (посадових осіб, службових осіб) та громадянами, які складаються з приводу проходження служби в Національній поліції України унормовані, серед іншого, приписами Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ (далі за текстом Дисциплінарний статут), та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 (далі за текстом Порядок проведення службових розслідувань).

27. За визначенням, наведеним у частині 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

28. Згідно з частиною 1 статті 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

29. Відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

30. Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом (частина 4 цієї статті).

31. За змістом частини 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

32. Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

33. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

34. Службова дисципліна, у відповідності до положень статті 1 Дисциплінарного статуту, передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

35. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

36. Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського також: 36.1. знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 36.2. поважати права, честь та гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 36.3. безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 36.4. утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 36.5. знати та виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 36.6. сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

37. Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності, бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, виконанні наказів керівників, а також дотриманні правил внутрішнього розпорядку.

38. У свою чергу, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту).

39. Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

40. За приписами частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

41. Частина 2 цієї статті визначає, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

42. Згідно з частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

43. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

44. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 3, 4 вказаної статті).

45. Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

46. Статтею 18 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи

47. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

48. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

49. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (стаття 19 Дисциплінарного статуту).

50. Аналогічні положення закріплені та деталізовані нормами Порядку проведення службових розслідувань.

51. Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

52. Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту.

53. Пунктом 2 розділу VI цього Порядку встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

54. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. 55 Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Порядку слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування.

56. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, а також встановлення наявності (або відсутності) вини порушника. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

57. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що Дисциплінарна комісія неповно та необ`єктивно провела службове розслідування щодо встановлення дійсних обставин вищеописаної події та як наслідок прийшла до помилкового висновку про застосування до ОСОБА_2 найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення з поліції.

58. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

59. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для видання наказу про проведення службового розслідування та як наслідок прийняття спірного наказу стала подія, що відбулася 22 лютого 2021 року, а саме дорожньо-транспортна пригода за участю працівників поліції відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

60. Як встановлено з матеріалів службового розслідування, ОСОБА_2 перебував на місці вказаної події, так як до її виникнення знаходився в автомобілі (учасника дтп) в якості пасажира.

61. Зокрема, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що ОСОБА_2 на місці події перебував у форменому одязі поліцейського у стані алкогольного сп`яніння та поводив себе неадекватно та агресивно, використовував ненормативну лексику та погрожував гр. ОСОБА_4 ..

62. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, щодо перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння, оскільки ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, не знайшло свого доказового підтвердження у вигляді документально оформлених результатів освідування позивача, як то тестування за допомогою приладу "Драгер", чи висновку лікаря за наслідками медичного обстеження, що позивач на місці події перебував у стані алкогольного сп`яніння. Колегія суддів не приймає до уваги свідчення ОСОБА_4 , оскільки знову ж таки це лише припущення свідка.

63. Разом з тим, досліджуючи питання стосовно агресивної поведінки та нецензурних висловлювань з боку ОСОБА_2 , судом апеляційної інстанції здійснено перегляд відеозапису, який надав гр. ОСОБА_4 з власного мобільного телефону та з`ясував, що позивач дійсно припускав використання ненормативної лексики, проявляв агресивну поведінку під час спілкування з громадянином ОСОБА_4 , при цьому позивач перебував в однострої, із знятими знаками розрізнення на верхньому одязі та з написами "поліція" на клапанах кишень штанів.

64. Такі дії позивача є дисциплінарним проступком, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, як на працівника правоохоронного органу, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

65. Щодо доводів апелянта, що позивач не з`являвся 22 та 23 лютого 2021 року на збір по сигналу "тривога" у відділ поліцейської діяльності №3 Шепстівського РУП ГУНИ в Хмельницькій області, суд встановив наступне.

66. Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 30.09.2017 № 1683 «Про організацію оповіщення та збору особового складу галузевих служб, підпорядкованих підрозділів ГУНП в Хмельницькій області" при оголошенні сигналу «Збір. Навчальна тривога» визначено, що місцем збору особового складу підрозділів поліції при оголошенні сигналу «Збір. Навчальна тривога» є місце постійної дислокації, або в залежності від оперативної обстановки та характеру завдань, інше заздалегідь визначене керівником підрозділу місце.

67. Положеннями вказаного наказу встановлено, що при оголошенні сигналу «Збір. Навчальна тривога» час оповіщення складає 20 хвилин, термін прибуття до місця служби в робочий час - 30 хвилин, термін прибуття до місця збору в неробочий час для керівників структурних підрозділів та їх заступників - 1 година, інших працівників - 1 година 30 хвилин, працівників місце проживання яких становить понад 50 км від місця постійної дислокації - 2 години. Особовий склад, який підлягає збору, прибуває у визначене місце згідно встановлених термінів, в однострої з врахуванням погодних умов та з укомплектованими «тривожними валізами» відповідно до пам`ятки з оповіщення й екіпірування особового складу підрозділів поліції.

68. Вказаним наказом визначено, що за учбовим сигналом оповіщення прибувають атестовані працівники, а також інші працівники підрозділу, які забезпечують його готовність (вільнонаймані працівники прибувають за окремою вказівкою керівництва). За змістом даного наказу начальникам відділів (відділень) поліції ГУНП наказано надалі проводити тренування підпорядкованого підрозділу за сигналом «Збір. Навчальна тривога» не рідше одного разу на квартал.

69. Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування встановлено, що 22.02.2021 у зв`язку з тим, що на лінію 102 надійшло повідомлення про бійку та ДТП за участі трьох осіб, та як зазначалось в повідомлені двоє з яких поліцейські (в подальшому з`ясувалось, що це ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ), які перебували в однострої та в стані алкогольного сп`яніння начальником відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_6 о 16:55 оголошено збір особового складу по навчальній тривозі, на який прибули усі працівники за виключенням старшого сержанта поліції ОСОБА_2 . З метою з`ясування причин не прибуття ОСОБА_2 до відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського РУП до місця проживання останнього відправлено старшого інспектора СРПП ВПД № 3 капітана поліції ОСОБА_11 , який дисциплінарній комісії пояснив, що прибувши до адреси проживання ОСОБА_2 намагався викликати останнього з його домоволодіння та повідомити про збір особового складу за сигналом «навчальна тривога», однак двері квартири відчинила дружина ОСОБА_2 та повідомила, що останній спить і розбудити його не може, та працівників поліції до приміщення квартири не впустила.

70. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що ОСОБА_2 вимоги наказу керівника підрозділу щодо збору особового складу за сигналом «Збір. Навчальна тривога» не виконав, та про не можливість його виконання, з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжитті заходи для подолання перешкод у виконанні такого наказу безпосередньому керівнику негайно не повідомив.

71. Колегія суддів також наголошує, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

72. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.

73. З тексту Присяги працівника поліції, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

74. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга працівника поліції передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

75. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

76. Відтак, в ході службового розслідування апелянтом встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що стало підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

77. Колегією суддів враховано, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

78. Так, зазначена поведінка позивача, яка мала місце, що встановлено під час службового розслідування, безумовно призвела до підриву авторитету органів внутрішніх справ, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, присяги працівника поліції та посадових обов`язків.

79. Колегія суддів звертає увагу, що у рішенні Конституційного Суду України №1-6/2018 від 27.02.2018 року констатовано: "У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48).

80. Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини".

81. Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.

82. Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір`я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов`язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

83. Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника Національно Поліції та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

84. До таких вчинків, слід віднести: систематичне скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, громадський порядок та громадську безпеку; заняття підприємницькою діяльністю; організацію страйків та участь у них; розголошення службової таємниці; появу на службі або поза службою в нетверезому стані, що ображає людську гідність; вживання алкогольних напоїв у форменому одязі у громадських місцях; прийняття наркотичних або токсичних препаратів без рецепту лікаря; систематичне порушення правил носіння форменого одягу, зовнішньої охайності; неодноразове грубе і зверхнє ставлення до громадян; прояви жорстокого або принизливого ставлення до людей; скоєння аморального проступку, не сумісного з продовженням служби; систематичне поширення компрометуючої інформації за допомогою засобів мас-медіа.

85. За такими критеріями і слід оцінювати рішення суб`єкта владних повноважень.

86. З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава.

87. Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

88. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.10.2018 року по справі № 815/4463/17 сформована наступна правова позиція, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню.

89. Колегія суддів вважає, що правомірним є висновок апелянта щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

90. Як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява №34049/96).

91. Рішення ЄСПЛ у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії, заява № 63235/00, рішення від 19 квітня 2007 року.

92. З урахуванням зазначених обставин колегія суддів приходить до висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому погоджується з аргументами апелянта про те, що спірні рішення є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

93. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

94. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

95. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

96. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

97. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

98. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування п.1 наказу та п.4 висновку службового розслідування скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 23 вересня 2021 року. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.