Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 521/5669/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 вересня 2021 р.м. ОдесаСправа № 521/5669/21 Категорія: 1130701000 Головуючий в 1 інстанції: Бобуйок І.А. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 08.06.2021 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Одеській області ДПП) про скасування постанови серії ЕАН №3836425 від 26 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що положення ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII), при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону - стаціонарно вмонтованим способом, тому як здійснення фіксації швидкості з руки (рук) може дати більше ніж передбачено відповідним свідоцтвом про повірку похибку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху транспортного засобу, яким керував позивач. Крім того, позивач вказував, що жодним нормативно-правовим актом законодавчо не визначено порядок використання лазерних вимірювачів ТruСаm працівниками патрульної поліції, а лист ДПП від 04 жовтня 2018 року №11299/41/2/02-2018, яким започатковано їх використання, не є нормативно-правовим актом. Також, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України (далі ПДР) лейтенант поліції Холодов Ю.В., відповідно до ст. 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фото, пояснення свідків тощо. Сам по собі опис адміністративного правопорушення у постанові про накладення адміністративного стягнення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. З врахуванням наведеного, вважає не надання йому на ознайомлення фотознімків приладу ТruСаm, а також (чи) відеозапису з нагрудного реєстратора, з яких чітко можливо встановити, що саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом перевищив встановлене обмеження швидкості руху. Таким чином, притягнення його до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Крім того, позивач посилається на те, що п.7 оскаржуваної постанови, де зазначено "до постанови додаються…" інспектором взагалі не заповнений. Отже, відеозапис та фото фіксація адміністративного правопорушення відсутні, що свідчить і про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України, щодо вчинення ним адміністративного правопорушення. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що лазерний вимірювач TruCam LTI20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується у відповіді ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" від 01 жовтня 20149 року вих.№16289/41/35/02-19. Також, відповідач зазначив, що в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які спростували факт перевищення ним встановленої ПДР швидкості руху на автомобільній дорозі М-05 Київ Одеса. Справу розглянуто за правилами встановленими ст. 286 КАС України. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 червня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Одеській області ДПП про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи задоволено. Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3836425 від 26 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення п.3.29 ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, винесену 26 лютого 2021 року інспектором 1-го батальйону, 2-ї роти лейтенантом Холодовим Ю.В. УПП в Одеській області скасовано. Провадження по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3836425 від 26 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення п.3.29 ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, винесену 26 лютого 2021 року інспектором 1-го батальйону, 2-ї роти лейтенантом Холодовим Ю.В. УПП в Одеській області закрито. В апеляційній скарзі УПП в Одеській області ДПП ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - під час розгляду справи позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав інспектору письмового пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не надходило; - в оскаржуваній постанові вказано пристрій, яким здійснювалось вимірювання, а саме TruCAM LTI 20/20 № ТС000346. Відповідно результати вимірювання саме цього приладу, який зафіксував рух транспортного засобу Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 зі швидкістю 78 км/год, лягли в основу доказової бази при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності; - відсутність відеозапису портативного відеореєстратора, як інспектор поліції виносив спірну постанову (роз`ясняв права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП) у справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованими, оскільки обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозфіксацією події адміністративного правопорушення. У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до чинного законодавства, тоді як апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПП в Одеській області ДПП, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: 26 лютого 2021 року приблизно о 12:00 год. ОСОБА_1 , рухався по трасі "Київ-Одеса" на транспортному засобі "MITSUBISHI OUTLANDER", номерний знак НОМЕР_1 , на "450 км" дороги біля села Алтестове та був зупинений працівниками поліції, які повідомили позивачеві, що він перевищив встановлену знаком 3.29 швидкість на 28 км/год, чим порушив п.12.9 "б" ПДР. Також, співробітники поліції повідомили, що швидкість вимірювалась вимірювальним приладом "TruCam". У зв`язку з цим, інспектором 1-го батальйону, 2-ї роти лейтенантом поліції Холодовим Ю.В. була винесена постанова серії ЕАН №3836425 від 26 лютого 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зі змісту постанови серії ЕАН №3836425 від 26 лютого 2021 року, водій керуючи автомобілем рухався зі швидкістю "78 км/год" в зоні дії дорожнього знаку "3.29 Обмеження максимальної швидкості 50 км/год", перевищив обмеження швидкості на 28 км/год., швидкість вимірювалась приладом Trucam ТС000346 БК:1489, чим водій порушив п.12.9 "б" ПДР - перевищення водіями транспортних засобів, встановлених обмежень швидкості руху, передбачені знаками 3.29, 3.31, 20.3. На підставі постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не було роз`яснено положення ст. 268 КУпАП про, що наявна відмітка у п.8 постанови серії ЕАН №3836425 від 26 лютого 2021 року, та не заповнено п.7 постанови, де зазначено: до постанови додається. Таким чином, обставини адміністративного правопорушення, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності, а тому суд вважає, що у діях позивача відсутня подія і склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 73, 74, 77 КАС України, п.1 ст. 122, ст.ст. 222, 251, 280 КУпАП, ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", п.12.9 "б" ПДР України, п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно п.12.9 "б" ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.п.12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31. Таким чином, в межах дії дорожнього знака 3.29 рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, (…) за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.ч.1-3 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Разом з тим, КУпАП не містить правових норм, які б дозволяли, при застосуванні спрощеної процедури розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, обмежувати права осіб передбачені у ст. 268 КУпАП (права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності). Пункт 4 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 (далі Інструкція №1395) прямо вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у ст. 268 КУпАП. Таким чином, діючі на теперішній час правові норми надають особам, які притягуються до адміністративної відповідальності, право користуватися правами встановленими у ст. 268 КУпАП. Відповідно, у посадових осіб суб`єктів владних повноважень, в тому числі і у працівників органів і підрозділів Національної поліції, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення є обов`язок забезпечити особам, які притягуються до адміністративної відповідальності можливість користування правами закріпленими у ст. 268 КУпАП. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №522/22180/16-а та від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а. Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пункт 9 розділу ІІІ Інструкції №1395 передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу; поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки; після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання… Як вбачається з матеріалів справи, зокрема в оскаржуваній постанові (а.с.15) позивачем зазначено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення права позивача, встановлені ст. 268 КУпАП, йому не роз`яснено. Крім того під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач заявляв клопотання про надання пояснень та залучення адвоката при розгляді справи про адміністративне правопорушення (відзив на апеляційну скаргу), однак, інспектором його клопотання було проігноровано. Наведені твердження позивача відповідачем заперечуються, але, разом з тим, відповідачем не надано належних доказів на спростування цих обставин. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що у даній справі, доведено порушення прав позивача, при здійснені працівником Національної поліції розгляду справи про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення, що, в даному випадку, є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, а факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи, обставинами та вищезазначеними нормами законодавства, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 червня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.