Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/1389/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/1389/21Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/883/21 Доповідач - Шевчук Г.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 вересня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Шевчук Г.М. суддів - Міщій О. Я., Хома М. В., за участю секретарія - Іванюти О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/1389/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсиббанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2021 року, ухвалене суддею Дзюбичем В. Л., в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про зобов`язання надати інформацію ,- ВСТАНОВИв: У січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про зобов`язання надати інформацію. В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказав, що між ним та АТ «УКРСИББАНК» було укладено кредитний договір № 521 від 10 жовтня 2005 року згідно з п.1.5 якого банк зобов`язався видати йому 50000 доларів США для купівлі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом видачі готівки через касу банку, однак банк не виконав своїх зобов`язань та не видав грошові кошти в кількості 50000 доларів США, натомість він придбав будинок за вказаною адресою за національну грошову одиницю в розмірі 252500 гривень, про що свідчить договір купівлі-продажу будинку. Позивач вказав, що про жодні долари США не йшлося, однак при розгляді цивільної справи № 607/6776/16-ц банк стверджував, що банк виконав умови договору та видав йому 50000 доларів США. Стверджує, що при розгляді цивільної справи № 607/676/16-ц представник позивача ОСОБА_2 28.02.2017 року подав суду заяву про витребування у ПАТ «УКРСИББАНК» письмових доказів: належним чином завіреної копії заяви ОСОБА_1 на видачу готівки по формі згідно Додатку 8 до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.06.2003 року №337; завіреної копії Договору на відкриття позичкового рахунку та розрахунково-касове обслуговування даного позичкового рахунку в іноземній валюті; дані про рух коштів по поточному рахунку ОСОБА_1 , відкритого на підставі Договору №10/40 про відкриття поточного та розрахунково-касове обслуговування в національній валюті. Позивач вказав, що суд своєю ухвалою від 28 лютого 2017 року задовольнив клопотання та зобов`язав банк надати: належним чином завіреної копії заяви ОСОБА_1 на видачу готівки по формі згідно Додатку 8 до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.06.2003 року №337; завіреної копії Договору на відкриття позичкового рахунку та розрахунково-касове обслуговування даного позичкового рахунку в іноземній валюті; дані про рух коштів по поточному рахунку ОСОБА_1 , відкритого на підставі Договору №10/40 про відкриття поточного та розрахунково-касове обслуговування в національній валюті. Однак, як зазначає позивач, банк так і не надав запитувані судом документи, а тому з метою захисту свої законних прав та інтересів він вимушений був звернутись в АТ «УКРСИББАНК» із запитом від 29 грудня 2020 року в якому просив надати йому інформацію про реквізити рахунку АТ «УКРСИББАНК» з якого, на думку банку, йому була видана готівка в сумі 50000 доларів США, а також надати копію його заяви на видачу готівки по формі згідно додатку 8 до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.06.2003 року №337, що була чинною станом на 10 жовтня 2005 року. На вказаний запит від 29 грудня 2020 року відповідач відповіді не надав, чим порушив права позивача як споживача банківських послуг АТ «УКРСИББАНК». Із вказаних підстав позивач просив визнати неправомірною бездіяльність АТ «УКРСИББАНК» у формі ненадання інформації по запиту від 29 грудня 2020 року та зобов`язати АТ «УКРСИББАНК» надати позивачу інформацію: про реквізити рахунку АКІБ «УКРСИББАНК» з якого, на думку банку, йому була видана готівка в сумі 50000 доларів США та завірену копію заяви ОСОБА_1 на видачу готівки по формі згідно додатку 8 до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.06.2003 року №337, що була чинною станом на 10 жовтня 2005 року. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано акціонерне товариство «УКРСИББАНК» надати ОСОБА_1 додатки до листа АТ «УКРСИББАНК» вих. №25-1-01/6723 від 29.01.2021 року, який адресувався ОСОБА_1 , а саме: довідку по рахунку НОМЕР_1 на 1 (Одному) аркуші та витяг з акту про вилучення для знищення документів не віднесених до Національного архівного фонду від 2016 року на 5 (П`яти) аркушах. У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду АТ "Укрсиббанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати, оскільки вважає його незаконним, необґрунтованим та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що після звернення 29 грудня 2020 року ОСОБА_3 до АТ УкрсибБанк із запитом про надання відповіді на його звернення, товариство від 29 січня 2021 року за вих. №25-1-01/6723 надало ОСОБА_1 відповідь листом, до якого долучались додатки: довідка по рахунку 10024960150100 на одному аркуші та витяг з акту про вилучення для знищення документів не віднесених до Національного архівного фонду від 2016 року на п`яти аркушах. Зазначає, що вказаний лист із додатками позивачем отримано 11.02.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того вказує, що відповідно до п.108 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 Поштові відправлення з позначкою "З описом" та поштові відправлення, щодо яких складено відповідний акт, розкриваються працівником поштового зв`язку у присутності одержувача на його вимогу. У разі коли під час розкриття таких поштових відправлень нестачу, пошкодження, зіпсуття чи заміну вкладення не буде виявлено, видача їх проводиться в установленому порядку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв`язку складає акт у трьох примірниках, який підписується ним, керівником об`єкта поштового зв`язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу. У разі коли одержувач не вимагає розкриття поштового відправлення, що надійшло з позначкою "З описом", перевірці підлягає лише його маса, про що працівник поштового зв`язку робить позначку на зворотному боці повідомлення про надходження, яка засвідчується підписом одержувача. У судове засідання сторони по справі не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. У відповідності до вимог ст.ст.130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторін. Судова колегія, заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Дане рішення в повній мірі відповідає вимогам закону. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 , оскільки він як клієнт банку, має право на отримання інформації пов`язаної із кредитом. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 29.12.2020 року ОСОБА_1 направив АТ «УКРСИББАНК» запит, відповідно до якого просив надати інформацію про реквізити рахунку АКІБ «УКРСИББАНК» з якого, на думку банку, йому була видана готівка в сумі 50000 доларів США, а також надати належно завірену копію його заяви на видачу готівки по формі згідно додатку 8 до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.06.2003 року №337, що була чинною станом на 10 жовтня 2005 року. В суд першої інстанції представником відповідача надано лист від 29.01.2021 року вих. №25-1-01/6723 без додатків які у ньому зазначені, який надавався як відповідь на запит позивача від 29.12.2020 року. У матеріалах справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із якого вбачається, що ОСОБА_1 11.02.2021 року отримано поштове відправлення від АТ «УКРСИББАНК». У вказаному повідомленні не зазначається які саме документи направлялись банком на адресу ОСОБА_1 . Відповідно до статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. При цьому банк зобов`язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку. Статтями 47, 49 та 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банки здійснюють кредитне обслуговування боржника на договірних умовах. Відповідно до пункту 1.8 Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23, банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника відповідно до вимог, визначених цим Положенням. Кредитна документація (справа) боржника має містити мінімально необхідні дані, перелік яких наведено в додатку 2 до цього Положення. Відповідно до статті 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов`язані на вимогу клієнта надати, зокрема, інформацію та консультації з питань надання банківських послуг. Згідно положень ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Відповідно до положень ч.3 ст. 14 Закону України «Про інформацію» правовий режим інформації про товар (роботу, послугу) визначається законами України про захист прав споживачів, про рекламу, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» - після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Також, право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване ст. 34 Конституцією України, згідно якої кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку ,що позивач ОСОБА_1 , як клієнт банку, має право на отримання інформації пов`язаної із кредитом, який надавався йому банком, а тому вправі вимагати надання відповіді на свій запит від 29 грудня 2020 року, який адресований АТ «УКРСИББАНК». Доводи апеляційної скарги , що АТ «УКРСИББАНК» надало відповідь позивачу на його запит від 29 грудня 2020 року, оскільки направило на його адресу лист-відповідь від 29.01.2021 року вих. №25-1-01/6723 із додатками, яка отримана позивачем 11.02.2021 року, що доводиться рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення колегія суддів не приймає до уваги , оскільки у рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення відсутня інформація про те, які саме документи направлялись банком на адресу позивача. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. На думку колегії суддів, частково задовільняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно виходив з того, що АТ «УКРСИББАНК» не довів належними та допустимими доказами направлення ОСОБА_1 саме листа Банку від 29.01.2021 року вих. №25-1-01/6723 з довідкою по рахунку 10024960150100 на одному аркуші та витягом з акту про вилучення для знищення документів не віднесених до Національного архівного фонду від 2016 року на п`яти аркушах. При цьому у рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 відсутня інформація про те, які саме документи направлялись банком на його адресу. Враховуючи те, що позивачем заперечується факт направлення банком на його адресу листа-відповіді від 29.01.2021 року вих. №25-1-01/6723 із додатками, а відповідачем не подано переконливих доказів направлення вказаних документів на адресу позивача, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про зобов`язання відповідача надати позивачу додатки до листа АТ «УКРСИББАНК» вих. №25-1-01/6723 від 29.01.2021 року, який адресувався ОСОБА_1 , а саме: довідку по рахунку 10024960150100 на 1 (Одному) аркуші та витяг з акту про вилучення для знищення документів не віднесених до Національного архівного фонду від 2016 року на 5 (П`яти) аркушах. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення порушення судом норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскарженої ухвали. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи. Порушень норм процесуального права не допущено. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсиббанк" залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 21 вересня 2021 року. Головуючий Судді