Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/10776/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/10776/20 пров. № А/857/13523/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Онишкевича Т.В., Шинкар Т.І., за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., за участю представника позивача Тимощука О.І., за участю представника відповідача Холявки І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, прийняте суддею Крутько О.В. о 13 годині 32 хвилині у м.Львові, повний текст складений 26.05.2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Біо-Енергія» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Державної казначейської служби України у Яворівському районі Львівської області про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість,- встановив: ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» (надалі позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) про стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість з 24.07.2018 року по 30.09.2020 року в сумі 50166,38 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в сумі 45876,92 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задовольняючи частково позов, суд проаналізував обставини справи та врахував, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року у справі №1.380.2019.005486 щодо сплати бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 138082,00 грн. виконано 30.09.2020 року, що позивач підтвердив випискою з рахунку від 06.10.2020 року. Позивач вже звертався до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за період з 08.08.2017 року по 24.07.2018 року. Відтак, з урахуванням того, що зазначені позовні вимоги були вирішені, сума пені, що підлягає нарахуванню та стягненню на користь позивача у даній справі розраховується за період з 25.07.2018 року по 30.09.2020 року При розрахунку суми пені, яка повинна бути нарахована на суму бюджетної заборгованості з 25.07.2018 року по 30.09.2020 року суд застосовав облікову ставку Національного банку України на рівні 12,5%. (станом на дату виникнення заборгованості), що узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 10.11.2020 року у справі № 818/1980/17. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги звертається увага на те, що з 01.04.2017 року у органів Казначейства відсутні правові підстави щодо вчинення дій з відшкодування податку на додану вартість за висновками органів ДФС. З огляду на відсутність механізму відшкодування сум податку на додану вартість за висновками органів ДФС, неможливим є виконання рішень судів у зв`язку із відсутністю законодавчого регулювання можливості внесення сум про відшкодування податку на додану вартість органами ДПС. Відтак, ГУ ДФС у Львівській області суму у розмірі 146242, 00 грн. відображено в інтегрованій картці платника податку у вигляді переплати, що надає позивачу можливість користуватися відповідними коштами, в тому числі погашати ними донарахування, які здійснювались контролюючим органом. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено, що ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» зареєстровано як юридична особа 15.04.2014 року, основний вид економічної діяльності - 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року у справі № 813/4271/16 визнано протиправним та скасовано прийняте Городоцькою об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 року за №0003081200. Визнано протиправною та скасовано прийняту Городоцькою об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Львівській області податкову вимогу від 10.10.2016 року за №49913-13. Зобов`язано Городоцьку об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Львівській області подати Управлінню Державної казначейської служби України у Яворівському районі Львівської області висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» в розмірі 146241 грн. 70 коп. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2017 року у справі № 876/4236/17 апеляційну скаргу Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області залишено без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року у справі № 813/4271/16 залишено без змін. На виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року було видано виконавчий лист 06.09.2017 року, яким зобов`язано Городоцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області подати Управлінню Державної казначейської служби України у Яворівському районі Львівської області висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» в розмірі 146241 грн. 70 коп. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року заяву ГУ ДФС у Львівській області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» до Городоцької об`єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Яворівському районі Львівської області, про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення - рішення та стягнення бюджетного відшкодування задоволено. Зобов`язано ГУ ДФС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» суми податку на додану вартість у розмірі 146241 грн. 70 коп. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року у справі №1.380.2019.005486, залишеним без змін Восьмим апеляційним адміністративним судом 03 березня 2020 року, позов ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» до ГУ ДФС у Львівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 138082,00 грн. Рішення суду щодо сплати бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 138082 грн. виконано 30.09.2020 року, що позивач підтвердив випискою з рахунку від 06.10.2020 року. У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа 813/3274/18 про стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Сатурн Біо Енергія» пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за період з 08.08.2017 року по 24.07.2018 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 813/3274/18 стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Сатурн Біо Енергія» пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в сумі 25 407 (двадцять п`ять тисяч чотириста сім) гривень 63 коп. Постановою від 18 березня 2019 року № 857/270/19 Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 813/3274/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної казначейської служби в Яворівському районі Львівської області про стягнення пені задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в сумі 21094,91 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п.200.13 ст. 200 ПК України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного, рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. При цьому, згідно із п.200.7 ст. 200 ПК України (в редакції Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016, що набрав чинності з 01.01.2017 року) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня. Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України. Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Таким чином, Податковим кодексом України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, вимог, передбачених цим Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15 зазначила, що на момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів Державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Невиконання цього обов`язку спричиняло порушення права платника податку на отримання з бюджету суми відшкодування податку на додану вартість, а такі способи судового захисту як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства. Законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII внесено зміни до статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У зв`язку з прийняттям вказаних змін до Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39. Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. За правилами пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України). Наведені норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26. За таких обставин, з урахуванням права позивача на бюджетне відшкодування спірної суми податку на додану вартість, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податку узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення його права. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Враховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати Висновок про підтвердження заявленої платником суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податку на додану вартість, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2019 року дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача в такій ситуації, є стягнення з Державного бюджету України через орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь підприємства заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість. Колегія суддів зазначає, що відсутність механізму реального відшкодування платнику податку пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, на що покликається апелянт не може позбавити права відповідача на отримання такого відшкодування, враховуючи наступне. Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. ЄСПЛ у рішенні в справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40). Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, яке охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач вже звертався до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за період з 08.08.2017 року по 24.07.2018 року. Постановою від 18 березня 2019 року № 857/270/19 Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 813/3274/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» до ГУ ДФС у Львівській області про стягнення пені задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в сумі 21 094,91 грн. Відтак, з урахуванням зазначених вище судових рішень, судом першої інстанції правильно зазначено, що сума пені, яка підлягає нарахуванню та стягненню на користь позивача розраховується за період з 25.07.2018 року (24.07.2018 включено у попередній розрахунок) по 30.09.2020 року день фактичного перерахування бюджетної заборгованості. Відповідно до п.200.23 ст. 200 ПК України пеня нараховується на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, тобто облікова ставки не змінюється протягом строку, за який розраховується пеня. При розрахунку суми пені, яка повинна бути нарахована на суму бюджетної заборгованості з 25.07.2018 року по 30.09.2020 року застосовується облікова ставка Національного банку України на рівні 12,5%. (станом на дату виникнення заборгованості). Таким чином, сума пені, що підлягає нарахуванню та стягненню на користь ТзОВ «Сатурн Біо-Енергія» за період з 25.07.2018 по 30.09.2020 року становить 45876,92 грн. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі 380/10776/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 23.09.2021 року.