Постанова 4851 № 440/3012/21

Головуючий І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2021 р. Справа № 440/3012/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021, по справі № 440/3012/21 за позовом ОСОБА_1 до Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправними дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними дії Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті https://skorohodivska-gromada.gov.ua/ Скороходівської селищної ради рішення виконавчого комітету Скороходівської селищної ради № 146 від 18.12.2020 "Про присвоєння поштової адреси земельним ділянкам". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 позовні вимоги залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду, прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання. З огляду на викладене позивач вказував, що не вчинення розпорядником інформації відповідачем у встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк відповідних дій щодо оприлюднення саме на веб-сайті рішення виконавчого комітету Скороходівської селищної ради № 146 від 18.12.2020 "Про присвоєння поштової адреси земельним ділянкам" є протиправною бездіяльністю, якою порушено його право на своєчасне отримання інформації. Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, 18.12.2020 Скороходівською селищною радою Полтавського району Полтавської області прийнято рішення № 146 "Про присвоєння поштової адреси земельним ділянкам", яке 29.01.2021 оприлюднено на офіційному веб-сайті Скороходівської громади https://skorohodivska-gromada.gov.ua/. Вважаючи, що оприлюднення зазначеного рішення здійснено відповідачем несвоєчасно, звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено ознак протиправності в діях відповідача та наявності порушеного права позивача. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР. Згідно зі ст. 25 зазначеного Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Відповідно до ч. 11 ст. 59 вказаного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Так, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Отже, відповідач у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації" є розпорядником інформації. Пунктом 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами. У свою чергу, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники публічної інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, а частина 2 зазначеної правової норми передбачає, що ці акти підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. У ході судового розгляду встановлено та не заперечувалось відповідачем, що оприлюднення прийнятого Скороходівською селищною радою 18.12.2020 рішення № 146 "Про присвоєння поштової адреси земельним ділянкам" на офіційному веб-сайті за адресою https://skorohodivska-gromada.gov.ua/, здійснено 29.01.2021, а отже пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття такого документа. Втім, зі змісту ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" слідує, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію. Таким чином, зазначеним нормативним актом передбачена можливість оприлюднення інформації як на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет, так і шляхом розміщення на інформаційних стендах. Порядок доведення рішень Скороходівською селищною радою та її виконавчого комітету до відома населення визначений Регламентом роботи Скороходівської селищної ради VІІІ скликання, затвердженого рішенням 2 позачергової сесії Скороходівської селищної ради VІІІ скликання від 27.11.2020 №

14. Так, відповідно до п. 2 Регламенту рішення селищної ради та її виконавчого комітету нормативно-правового характеру набирають чинності з дня розміщення інформації на дошці оголошень та/або на офіційному сайті селищної ради, якщо не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Розпорядженням Скороходівської селищної ради від 12.11.2020 № 31 "Про розміщення інформації на інформаційних стендах Скороходівської селищної ради" виконавчим комітетам Скороходівської селищної ради зобов`язано забезпечити своєчасне наповнення стендів, перелік, яких вказаний у додатку та своєчасне, систематичне і оперативне оновлення інформації про діяльність селищної ради. Додатком до розпорядження Скороходівської селищної ради від 12.11.2020 № 31 до переліку інформаційних стендів, віднесено, у тому числі дошки оголошення. Судовим розглядом встановлено, що рішення Скороходівської селищної ради від 18.12.2020 № 146 розміщене відповідачем на інформаційному стенді виконавчого комітету Скороходівської селищної ради 22.12.2020, на підтвердження чого надано витяг із журналу реєстрації розміщення інформації на інформаційних стендах Скороходівської селищної ради із відповідним записом. В подальшому, зазначене рішення 29.01.2021 оприлюднено відповідачем на офіційному веб-сайті Скороходівської громади https://skorohodivska-gromada.gov.ua/. За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем виконано вимоги щодо своєчасного оприлюднення прийнятого селищною радою рішення шляхом передбаченої законодавчо альтернативної можливості розміщення відповідної інформації на дошці оголошень. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо порушення відповідачем права на отримання інформації колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Використаний у ч. 1 ст. 2 КАС України термін "інтерес" відповідає терміну "охоронюваний законом інтерес", яке було розтлумачено Конституційним Судом України у вище наведеному рішенні. Отже, прагнення до користування конкретним матеріальним благом - земельною ділянкою, може бути змістом охоронюваного законом інтересу. Законний інтерес, якщо його порушує суб`єкт владних повноважень, може бути предметом судового захисту в порядку адміністративного судочинства. Під час розгляду справи суд з`ясовує, які саме фактичні обставини зумовлюють існування інтересу, відносини, що існують з приводу об`єкту інтересу, а також інші індивідуальні особливості, що відображають законність інтересу та необхідність судового захисту прагнень позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Таким чином, судовому захисту підлягає лише порушене право особи/територіальної громади. До адміністративного суду вправі звернутися кожен, хто вважає, що його право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. При цьому, неодмінною ознакою таких порушень, обмежень є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, припинення чи неможливість реалізації прав та/або виникнення додаткового обов`язку. В іншому випадку такі права не є порушеними, а тому не можуть бути поновленими, захищеними судом, з огляду на що відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Європейський суд з прав людини у своїй практиці також неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, - воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 Рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»). У Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Положеннями ч. 2 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення особи до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб таке порушення було обґрунтованим та реальним, тобто стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, суб`єктивна оцінка порушеного права не є абсолютною. У деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. Право на захист це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється лише в момент порушення чи оспорення останнього. Таким чином, встановлення факту порушення прав позивача є визначною обставиною, так як без цього не можна виконати завдання судочинства, оскільки звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 802/2474/17-а, сформовано висновок, що відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Так, колегія суддів звертає увагу, що на момент звернення позивача до суду із даним позовом Скороходівською селищною радою Полтавського району Полтавської області виконані вимоги щодо обов`язкового оприлюднення прийнятого рішення шляхом розміщення відповідної інформації як на дошці оголошень, та і на офіційному веб-сайті https://skorohodivska-gromada.gov.ua/. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у ході судового розгляду не встановлено наявності порушеного права ОСОБА_1 , як фізичної особи, на доступ до публічної інформації, та порушень такого права з боку відповідача. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі № 440/3012/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов