Ухвала КГС ВС № 910/12969/20

УХВАЛА 22 вересня 2021 року м. Київ Справа № 910/12969/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумак Ю.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі за позовом Приватного підприємства "Айснет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Державної податкової служби в місті Києві, про припинення податкової застави ВСТАНОВИВ: 03.09.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі № 910/12969/20, подана 17.08.2021 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобом поштового зв`язку. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу «правової визначеності», що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Оскільки, в касаційній скарзі міститься лише посилання на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, без зазначення норми права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставин справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним, не є підставою для відкриття касаційного провадження на підставі частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу слід залишити без руху. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 складає 2 102,00 грн. Предметом позову у цій справі є припинення податкової застави, тобто одна вимога немайнового характеру. Ураховуючи зазначене, за подання касаційної скарги скаржникові необхідно сплатити 2 102, 00 грн * 200%= 4 204, 00 грн. Головне управління Державної податкової служби в місті Києві не додало до касаційної скарги документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Виходячи із положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Таким чином, Головному управлінню Державної податкової служби в місті Києві необхідно сплатити судовий збір і надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 4 204, 00 грн за наведеними нижче реквізитами: -Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 -Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 -Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) -Код банку отримувача (МФО): 899998 -Номер рахунку отримувача (стандарт): UA288999980313151207000026007 -Код класифікації доходів бюджету: 22030102 -Судовий збір (Верховний Суд, 055) -Призначення платежу: *;101 Головним управлінням Державної податкової служби в місті Києві було подано клопотання, на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тим, що скаржник має конституційне право на звернення до Верховного Суду під час виконання функцій, передбачених законодавством, оскільки за відсутності можливості здійснення таких заходів Державний бюджет України може понести значних втрат. На думку скаржника, це свідчить про неможливість сплати ним судового збору за подання касаційної скарги. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення цієї статті, не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. За змістом частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Предметом оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 (повний текст складено 22.07.2021), строк для оскарження якої сплив 11.08.2021. Проте з касаційною скаргою Головне управління Державної податкової служби в місті Києві звернулося 17.08.2021, при цьому клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не заявило, а послалося лише на статтю 288 Господарського процесуального кодексу України та зазначило, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 податковим органом отримано згідно штемпелю вхідної кореспонденції 29.07.2021. За змістом частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази. Проте касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві подано без порушення питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень, а додана копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 із датою реєстрації вхідної кореспонденції на першій сторінці (29.07.2021), не є доказом дати отримання оскаржуваного судового рішення. Згідно з частиною третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, надання клопотання з визначенням підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження разом з наданням відповідних належних доказів та подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: 1.Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. 2.Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі № 910/12969/20 залишити без руху до 18.10.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак