Постанова 4873 № 925/272/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" вересня 2021 р. Справа№ 925/272/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Михальської Ю.Б. суддів: Скрипки І.М. Тищенко А.І. секретар судового засідання: Білоус О.О. за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 07.09.2021, розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 у справі №925/272/21 (суддя Дорошенко М.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Азот» до Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про врегулювання переддоговірного спору, В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог і підстави клопотання про призначення судової експертизи Приватне акціонерне товариство «Азот» (далі, позивач або ПП «Азот») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (далі, відповідач або КП «Черкасиводоканал») про врегулювання переддоговірного спору, що виник між сторонами при укладенні договору про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) від 25.01.2021 №4-221/32 (далі, Договір №4-221/32) стосовно неврегульованих сторонами розбіжностей по пунктах 4.4, 6.1.4, 6.3.6, 7.7, 7.9, 7.10, розділу 14 та пункту 2 додатку №9 Договору №4-221/32 і, зокрема: 1) по пункту 4.4. Договору №4-221/32 сторони не дійшли згоди щодо запропонованого відповідачем доповнення до цього пункту про можливість оплати відповідачем послуг з бюджетного рахунку і обумовлення такої оплати наявністю бюджетного фінансування; 2) по пункту 6.1.4. Договору №4-221/32 сторони не дійшли згоди щодо кількісних показників гранично допустимого вмісту в стічних водах таких речовин: азоту амонійного, заліза, ХСК, фенолів, БСК5, мінералізації. Відповідач запропонував більші від вказаних позивачем в проекті Договору №4-221/32 кількісні показники гранично допустимого вмісту цих речовин в стічних водах; 3) по пункту 6.3.6. Договору №4-221/32 сторони не дійшли згоди щодо місця відбору проб стічних вод задля здійснення контролю їх якості. Позивач пропонує проводити відбір проб стічних вод в контрольно-каналізаційних колодязях перед насосними станціями ГНС №1, ГНС №2, а відповідач - в грабельних приміщеннях насосних станцій ГНС №1, ГНС №2; 4) по пункту 7.7. Договору №4-221/32 сторони не дійшли згоди щодо розміру неустойки за порушення строків надання відповідачем результатів аналітичного контролю стічних вод. Позивач запропонував цю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від загальної суми Договору №4-221/32 за кожен день прострочення, а відповідачем - в розмірі 0,001% від суми Договору №4-221/32 за кожен день прострочення; 5) по пункту 7.9. Договору №4-221/32 сторони не дійшли згоди щодо розміру штрафу за перевищення відповідачем об`ємів стічних вод, вказаних в п. 6.1.3 Договору №4-221/32, і терміну, яким визначається таке перевищення. Позивач запропонував за понадлімітний обсяг скидів стічних вод штраф у розмірі 10% від вартості плати за понадлімітний обсяг скидів стічних вод, а відповідач пропонує термін «понадлімітний» замінити на «понаднормативний» і розмір штрафу з 10% на 0,001 %; 6) по пункту 7.10. Договору №4-221/32 сторони не дійшли згоди щодо розміру штрафу за порушення відповідачем вимог пунктів 6.1.4, 6.1.7 Договору №4-221/32. Позивач запропонував цей штраф в розмірі 10% від загальної суми Договору №4-221/32 за кожен випадок такого порушення, а відповідач - в розмірі 0,001 %; 7) по розділу 14 Договору №4-221/32 сторони не дійшли згоди щодо доповнення відповідачем його банківських реквізитів бюджетним рахунком р/р UA858201720344300003000050147 в ДКСУ м. Київ, ПІН №033571623012, код 03357168; 8) по пункту 2 додатку №9 до Договору №4-221/32 сторони не дійшли згоди щодо визначення такої величини, позначеної буквою «Т» у формулі плати за перевищення допустимих норм забруднюючих речовин у стічних водах. Позивач у проекті Договору №4-221/32 визначив цю величину як тариф, встановлений за надання послуг очищення стічних вод КП «Черкасиводоканал», грн./куб. м, а відповідач в протоколі розбіжностей - як ціну за очищення стічних вод КП «Черкасиводоканал», грн./куб. м, встановлену постановою НКРЕКП від 16.06.16 №1141 (у редакції постанови НКРЕКП від 16.12.20 №2499. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами у процедурі укладення Договору №4-221/32 виникли розбіжності щодо змісту вищеперелічених пунктів, у зв`язку чим переддоговірний спір на підставі частини 7 статті 181 Господарського кодексу України було передано на вирішення до суду. 12.05.2021 відповідач подав до Господарського суду Черкаської області клопотання про призначення у справі інженерно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити сім питань (том 2, а.с. 76-78). Позивач 04.06.2021 подав до Господарського суду Черкаської області заяву, якою заперечив проти призначення у справі №925/272/21 інженерно-технічної експертизи із запропонованих представником відповідача питань, оскільки вважає, що ці питання спрямовані на з`ясування обставин, які не стосуються предмета доказування і можуть бути встановлені іншими засобами доказування і, що без відповідей на такі питання можливо встановити значимі для даної справи обставини за наявними у ній доказами. Разом з тим, позивач за умови, якщо суд дійде висновку про необхідність призначення у справі експертизи, запропонував на її вирішення свої питання (том 2, а.с. 142-150). 17.06.2021 відповідач подав до Господарського суду Черкаської області доповнення до клопотання про призначення експертизи від 12.05.2021 (том 3, а.с. 1-2), яким, враховуючи заперечення позивача від 04.06.2021, заявив про оптимізацію питань, які потребують роз`яснення експерта, і запропонував поставити на вирішення інженерно-технічної експертизи наступні два питання: 1) Яка характеристика якісного (в частині спірних показників забруднюючих речовин: азот амонійний, залізо, ХСК, феноли, БСК5, мінералізація) та кількісного складу: - міських стічних вод в розрізі господарсько-побутового та виробничого стоків; - виробничих стічних вод приватного акціонерного товариства «Азот» - стічних вод інших суб`єктів господарювання, що направлялися на очисні споруди за період 2020, 2021 роки станом на день проведення експертних досліджень? 2) Чи мають технологічну спроможність очисні споруди приватного акціонерного товариства «Азот» для якісного очищення стічної води, що подається на добу з урахуванням співвідношення стічних вод комунального підприємства «Черкасиводоканал», промислових стічних вод приватного акціонерного товариства «Азот» та інших суб`єктів господарювання (за наявності) станом на час проведення експертних досліджень? Та чи є технічно спроможними очисні споруди приватного акціонерного товариства «Азот» приймати від комунального підприємства «Черкасиводоканал» стічні води із вмістом забруднюючих речовин: Азот амонійний 90 мг/дм3 Залізо 2,0 мг/дм3 ХСК 600 мг/дм3 Феноли 0,25 мг/дм3 БСК5 240 мг/дм3 Мінералізація 1000 мг/дм3, здійснювати їх ефективну очистку відповідно до допустимих забруднюючих речовин на виході із цеху очистки промислових та стічних вод (ОПСВ) у Кременчуцьке водосховище відповідно до Дозволу на спеціальне водокористування від 07.02.2020№30/ЧР/49д-20: Азот амонійний 6.23 мг/дм3 Залізо 0,29 мг/дм3 Феноли 0,001 мг/дм3 БСК5 15 мг/дм3 ХСК 80 мг/дм3? Якщо ні, то які заходи мають бути вжиті для забезпечення ефективного очищення стічних вод до вищевказаних параметрів? Зазначене клопотання відповідача про призначення експертизи (із урахуванням доповнення до клопотання про призначення експертизи) мотивоване тим, що до предмета доказування у справі, що розглядається, належать, зокрема, питання щодо кількісних показників гранично допустимого вмісту в стічних водах таких речовин: азоту амонійного, заліза, ХСК, фенолів, БСК5, мінералізації. Відповідач наголошує, що позивач як на одну з підстав неприйняття ним запропонованої відповідачем у пункті 6.1.4 Договору №4-221/32 кількості цих речовин в стічних водах вказав у позові на їх невідповідність технічним можливостям очисних споруд позивача. При цьому, в обґрунтування необхідності прийняття судом пропозиції відповідача по пункту 6.1.4. Договору №4-221/32 щодо кількості азоту амонійного, заліза, ХСК, фенолів, БСК5, мінералізації в стічних водах відповідач вказав, що у позивача наявні відповідні технологічні можливості на очищення стічних вод із концентрацією відповідних речовин, запропонованою відповідачем. Відповідач стверджує, що позивач вже багато років приймає від відповідача стічні води з фактичною концентрацією забруднюючих речовин (тобто із значним перевищенням показників речовин), відтак, застосування редакції позивача в цій частині є технологічно необґрунтованим та несправедливим. При цьому, відповідач наголошує на відсутності у нього законодавчо встановленого механізму контролю за якістю стоків споживачів (фізичних осіб), від яких надходить близько 80% стоків, і на тому, що до підприємств відповідач може вживати лише заходи дисциплінарного впливу, що в цілому не дає можливості впливати на якість змішаних стоків споживачів при передачі їх на очисні споруди позивача. Відповідач наголошує, що запропонована ним редакція договору в частині кількісних показників гранично допустимого вмісту вищевказаних речовин у стічних водах відповідає їх фактичній концентрації (наявності у стічних водах), які відповідач приймає в систему централізованого водовідведення м. Черкаси та лише транспортує на очисні споруди позивача для здійснення очищення. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 у справі №925/272/21 клопотання Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про призначення у справі №925/272/21 інженерно-технічної експертизи задоволено. Призначено у справі №925/272/21 інженерно-технічну експертизу. На вирішення експерта поставлено наступні питання: 1) Яка характеристика якісного (в частині спірних показників забруднюючих речовин: азот амонійний, залізо, ХСК, феноли, БСК5, мінералізація) та кількісного складу: - міських стічних вод в розрізі господарсько-побутового та виробничого стоків; - виробничих стічних вод приватного акціонерного товариства «Азот» - стічних вод інших суб`єктів господарювання, що направлялися на очисні споруди за період 2020, 2021 роки станом на день проведення експертних досліджень? 2) Чи мають технологічну спроможність очисні споруди приватного акціонерного товариства «Азот» для якісного очищення стічної води, що подається на добу з урахуванням співвідношення стічних вод комунального підприємства «Черкасиводоканал», промислових стічних вод приватного акціонерного товариства «Азот» та інших суб`єктів господарювання (за наявності) станом на час проведення експертних досліджень? Та чи є технічно спроможними очисні споруди приватного акціонерного товариства «Азот» приймати від комунального підприємства «Черкасиводоканал» стічні води із вмістом забруднюючих речовин: Азот амонійний 90 мг/дм3 Залізо 2,0 мг/дм3 ХСК 600 мг/дм3 Феноли 0,25 мг/дм3 БСК5 240 мг/дм3 Мінералізація 1000 мг/дм3, здійснювати їх ефективну очистку відповідно до допустимих забруднюючих речовин на виході із цеху очистки промислових та стічних вод (ОПСВ) у Кременчуцьке водосховище відповідно до Дозволу на спеціальне водокористування від 07.02.2020№30/ЧР/49д-20: Азот амонійний 6.23 мг/дм3 Залізо 0,29 мг/дм3 Феноли 0,001 мг/дм3 БСК5 15 мг/дм3 ХСК 80 мг/дм3? Проведення інженерно-технічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Надано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення інженерно-технічної експертизи матеріали справи №925/272/21. Провадження у справі №925/272/21 зупинено на час проведення експертизи. Ухвала суду мотивована тим, що обставини щодо технічної можливості/неможливості очисних споруд позивача очищувати стічні води із запропонованими відповідачем кількісними показниками гранично допустимого вмісту в них таких речовин як: азоту амонійного, заліза, ХСК, фенолів, БСК5, мінералізації є предметом доказування у справі №925/272/21 і для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, тому для їх встановлення необхідний висновок експерта. Суд зазначив, що із запропонованих відповідачем на вирішення експертизи питань на з`ясування обставини щодо технічної можливості/неможливості очисних споруд позивача очищувати стічні води із вказаними відповідачем кількісними показниками гранично допустимого вмісту в них таких речовин як: азоту амонійного, заліза, ХСК, фенолів, БСК5, мінералізації спрямовані питання, запропоновані відповідачем у доповненні до клопотання про призначення експертизи від 17.06.2021, крім питання щодо заходів, які мають бути вжиті для забезпечення ефективного очищення стічних вод до вказаних у Дозволу на спеціальне водокористування від 07.02.2020№30/ЧР/49д-20 параметрів. Це питання за висновками суду першої інстанції не стосується предмета доказування у справі №925/272/21, оскільки Договір №4-221/32 укладається між сторонами, виходячи із фактичних можливостей очисних споруд позивача на момент його укладення, а не з урахуванням будь-яких заходів щодо збільшення (покращення) таких можливостей, які можуть бути колись вжиті. Водночас, суд відхилив запропоновані позивачем на вирішення експертизи питання, оскільки вони спрямовані на з`ясування обставин, необхідних для спростування твердження відповідача щодо неможливості його впливу на якість змішаних стоків споживачів при передачі їх на очисні споруди позивача. З огляду на доводи відповідача, приведені ним в обґрунтування цього твердження, для з`ясування обставини на спростування вказаного твердження не потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятою ухвалою, 07.07.2021 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Приватне акціонерне товариство «Азот» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 у справі №925/272/21, відмовити у задоволенні клопотання Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про призначення судової інженерно-технічної експертизи, справу №925/727/21 направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду. У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної ухвали було отримано скаржником 22.06.2021. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, не з`ясував обставини, що мають значення для справи і, як наслідок, неправильно застосував норми процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню в частині призначення експертизи. Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного: - призначаючи у справі експертизу з тих питань, що наведені в оскаржуваній ухвалі, Господарський суд Черкаської області не врахував, що визначення розмірів допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах знаходиться в правовій площині і врегульовано достатньою кількістю спеціальних нормативних актів. Позивач звертає увагу на те, що в незалежності від висновку експерта позивач (як ліцензіат з централізованого водовідведення в частині очищення стічних вод, діяльність якого регулюється НКРЕКП) в будь-якому випадку не може укласти договір з показниками допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах, які будуть суперечити Правилам приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №316 від 01.12.2017, місцевим Правилам приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Черкаси, затвердженим рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.04.2019 №480, та Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженими постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №307; - перше питання, яке поставлено Господарським судом Черкаської області на вирішення експертизи, не допустимо ставити перед судовими експертами, оскільки його вирішення не спрямоване на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також ці обставини можливо встановити за допомогою інших засобів доказування. Так, встановлення характеристики якісного та кількісного складу міських стічних вод, виробничих стічних вод позивача та стічних вод інших суб`єктів господарювання не входить до предмету доказування у даній справі, оскільки при розрахунку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах для відповідача береться лише якісний та кількісний склад стічних вод з ГНС №1 та ГНС №2 (Головні насосні станції) саме КП «Черкасиводоканал» (відповідача) без урахування даних позивача та даних інших абонентів. Водночас, у випадку, якщо суд вирішить, що запропоноване відповідачем питання дійсно якимось чином впливає на предмет доказування у даній справі, суд може з`ясувати відповідь на нього на підставі інших письмових доказів, які позивач неодноразово зазначав, що може надати суду; - друге питання, поставлене Господарським судом Черкаської області на вирішення експертів, містить у собі одразу два окремих підпитання. Перше підпитання стосується того, чи мають технологічну спроможність очисні споруди позивача для якісного очищення стічної води на добу від відповідача, інших суб`єктів та власних стічних вод від виробничої діяльності. Друге підпитання стосується того, чи є технічно спроможними очисні споруди позивача приймати від відповідача стоки з настільки завищеними концентраціями забруднюючих речовин, які пропонує відповідач. Позивач наголошує на неприпустимості поставлення таких питань на вирішення експертів, адже предметом даного спору є умови договору щодо розмірів показників допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах, місце відбору проб, а також розміри штрафних санкцій, а тому предметом доказування у даній справі не є та не може бути перевірка діяльності позивача та того, чи спроможний він якісно очищувати стоки. У даній справі саме позивач заявляє вимогу про врегулювання переддоговірного спору шляхом викладення, зокрема, кількісних показників забруднюючих речовин у стічних водах в своїй редакції, яка повністю відповідає встановленим до таких вимог спеціальним нормам законодавства. Однак, замість того, щоб в межах заявлених позивачем вимог встановити, чи може та повинен відповідач подавати на очищення стічні води з тими розмірами допустимої концентрації забруднюючих речовин, які встановлені для нього нормами законодавства і які пропонує йому позивач, суд першої інстанції вирішив, що в даній справі необхідно встановлювати, чи спроможні очисні споруди позивача очищувати ті показники, які бажає подавати відповідач, при цьому без жодного належного доказу зі своєї сторони та без жодного правового і законного обґрунтування; - суд не поставив на вирішення експертів жодне з 17 питань, що були запропоновані позивачем, мотивувавши таке відхилення одним реченням, що суперечить нормам статті 99 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду навести належне мотивування відхилення запропонованих сторонами питань; - недотримання Господарським судом Черкаської області порядку призначення судової експертизи має наслідком затягування даного судового процесу і призводить до порушення вимог статей 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та щодо права на ефективний захист своїх прав. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу 16.08.2021 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив суд залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до наступного: - відповідач зазначає, що запропонована ним редакція договору в частині кількісних показників гранично допустимого вмісту вищевказаних речовин в стічних водах відповідає їх фактичній концентрації (наявності у стічних водах), які відповідач приймає в систему централізованого водовідведення від споживачів (фізичних та юридичних осіб) централізованого водовідведення м. Черкаси та лише транспортує на очисні споруди позивача для здійснення очищення, а тому не може суттєво впливати на їх якісну характеристику. Відповідач вважає, що ліміту та нормативів стосовно кількісних характеристик забруднюючих речовин в стічних водах для відповідача законодавством не встановлено, а їх встановлено виключно для споживачів послуг централізованого водовідведення, до яких він не належить. Такі ліміти мають встановлюватися з урахуванням фактичної можливості очисних споруд здійснювати ефективне очищення, а нормативно-правові акти, на які посилається позивач як на підставу своїх доводів, не регулюють вказані правовідносини між сторонами та не підлягають в даному випадку до застосування; - з урахуванням доводів та заперечень сторін, наявних матеріалах у справі, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що обставини щодо технічної можливості/неможливості очисних споруд позивача очищувати стічні води із запропонованими відповідачем кількісними показниками гранично допустимого вмісту в них таких речовин як: азоту амонійного, заліза, ХСК, фенолів, БСК5, мінералізації є предметом доказування у справі №925/272/21 і для з`ясування та встановлення наявності/відсутності цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, тому для їх встановлення необхідний висновок експерта; - доводи позивача в апеляційній скарзі фактично зводяться до необхідності надання апеляційним судом правової оцінки правомірності його позовних вимог, їх обґрунтованості та доведеності, а також їх безумовного сприйняття судом, і навпаки, наміром переконати суд у неправомірності та безпідставності, недоведеності доводів та заперечень відповідача, що не є завданням та повноваженнями господарського суду під час вирішення питання про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження та не підлягають дослідженню на даному етапі судового розгляду, а тому такі доводи апеляційної скарги є безпідставними; - необґрунтованими є доводи апелянта, що призначення судом експертизи призведе до затягування розгляду справи, внаслідок чого останнє для позивача втратить сенс, оскільки суд надавав позивачу можливість підтвердити або спростувати обставину щодо технологічної спроможності очисних споруд приватного акціонерного товариства «Азот» для якісного очищення стічної води з урахуванням фактичних стоків, які подаються відповідачем. Натомість позивач щодо такої технічної можливості категорично заперечив, відповідних доказів на підтвердження/спростування даної обставини не подав, чим сам сприяє затягуванню судового розгляду, а відтак, в інакший спосіб встановити наявність/відсутність таких спірних обставин, окрім як призначити експертизу, не вбачається за можливе. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Скрипка І.М. Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 витребувано у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №925/272/21, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 у справі №925/272/21 до надходження матеріалів справи з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. 22.07.2021 матеріали справи №925/272/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству «Азот» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021у справі №925/272/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021у справі №925/272/21, призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021у справі №925/272/21 на 31.08.2021. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від №09.1-08/3894/21 від 31.08.2021 у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. з 31.08.2021 на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/272/21. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 31.08.2021 справу №925/272/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 у справі №925/272/21 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І., розгляд справи №925/272/21 вирішено здійснити у раніше призначеному судовому засіданні 31.08.2021. У судове засідання, призначене на 31.08.2021, з`явилися представники позивача та відповідача. Суд у судовому засіданні 31.08.2021 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №925/272/21 оголошено перерву до 07.09.2021. У судовому засіданні 07.09.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників учасників справи У судове засідання 07.09.2021 з`явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду в даній справі про призначення судової експертизи. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін. Стислий виклад обставин справи, встановлених судом Для забезпечення очищення стічних вод міста Черкаси від забруднень щорічно між ПрАТ «Азот» та КП «Черкасиводоканал» укладається договір про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод). 26.01.2021 листом №221-3-45/20-205 позивачем було направлено на адресу відповідача договір про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) від 25.01.2021 №4-221 на 2021 рік для підписання. У відповідь позивачем від відповідача було отримано лист №554/12 від 15.02.2021, яким направлено один примірник договору про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) від 25.01.2021 №4-221, підписаний відповідачем з застереженням «Разом з протоколом розбіжностей», та два примірники протоколу розбіжностей до договору. У протоколі розбіжностей відповідач заперечував щодо редакції пунктів 1, 2 Додатку №9 до Договору, пунктів 4.4., 6.1.4., 6.3.6., 6.4.6., 7.7., 7.9., 7.10., розділу 14 Договору, та пропонував викласти вказані пункти договору в іншій редакції. Позивач прийняв запропоновану відповідачем редакцію пункту 6.4.6. Договору та пункту 1 Додатку №9 до Договору, про що направив на адресу відповідача лист №501-06/87 від 03.03.2021 та підписаний протокол узгодження розбіжностей в двох примірниках. Із запропонованою відповідачем редакцією інших пунктів договору позивач не погодився, про що зазначив у даному листі. Враховуючи те, що розбіжності по пунктах 4.4., 6.1.4., 6.3.6., 7.7., 7.9., 7.10., розділу 14 Договору залишились неврегульованими, оскільки позивач є суб`єктом природної монополії щодо централізованого водовідведення, а укладення договору про надання послуг з централізованого водовідведення є обов`язком на підставі Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», позивач, керуючись положеннями статті 181 Господарського кодексу України, звернувся до суду із позовом у даній справі про врегулювання розбіжностей, що залишилися неврегульованими при укладенні договору. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 у даній справі та задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на наступне. Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач просив суд врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні Договору, зокрема, по пункту 6.1.4. Договору №4-221/32. Судом встановлено, що спірний пункт 6.1.4. Договору встановлює обов`язок відповідача (як замовника) надавати стічні води для очищення з характеристиками, визначеними у цьому пункті договору. Як вбачається із матеріалів справи, сторони у пункті 6.1.4. Договору не дійшли згоди щодо кількісних показників гранично допустимого вмісту в стічних водах таких речовин: азоту амонійного, заліза, ХСК, фенолів, БСК5, мінералізації. Відповідач запропонував більші від вказаних позивачем в проекті Договору №4-221/32 кількісні показники гранично допустимого вмісту цих речовин в стічних водах, попри погодження яких у договорі позивач заперечив, посилаючись на невідповідність їх нормам спеціального законодавства та невідповідність технічним можливостям очисних споруд позивача. Відповідач, заперечуючи проти укладення пункту 6.1.4. Договору у редакції позивача, зазначав, що до КП «Черкасиводоканал» неможливо застосовувати обов`язок дотримання гранично допустимих концентрацій в розмірах, які визначені законодавством для споживача, оскільки він не є споживачем та не має механізму впливу на якість змішаних стоків споживачів при передачі їх на очисні споруди. Відповідач наголошує на тому, що стічна вода, яка надходила протягом останніх років на очисні споруди позивача, постійно мала перевищення по ряду показників, в тому числі, щодо спірних речовин, які значно перевищували показники, які містилися у відповідних договорах попередніх років, що укладалися між позивачем та відповідачем. Натомість, увесь цей час позивач приймав такі стоки та забезпечував виконання показників, які визначені у дозволі на спеціальне водокористування, в т.ч. від 07.02.2020. Наведене, на переконання відповідача, свідчить про те, що вказані показники допустимих концентрацій спірних речовин в стічних водах, які надходили на очисні споруди позивача, є значно більшими за ті параметри, дотримання яких вимагає позивач у пункті 6.1.4. Договору та свідчить про технологічну спроможність позивача забезпечувати належне приймання, очищення, скидання в р. Дніпро стічних вод в межах встановлених йому допустимих концентрацій. Зазначені обставини стали підставою для заявлення відповідачем у справі клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи. Приймаючи оскаржувану ухвалу про призначення за клопотанням відповідача у справі судової інженерно-технічної експертизи, суд, враховуючи наявність між сторонами спору щодо змісту пункту 6.1.4 Договору №4-221/32 щодо кількісних показників гранично допустимого вмісту в стічних водах таких речовин: азоту амонійного, заліза, ХСК, фенолів, БСК5, мінералізації, дійшов висновку, що обставини щодо технічної можливості/неможливості очисних споруд позивача очищувати стічні води із запропонованими відповідачем кількісними показниками гранично допустимого вмісту в них таких речовин як: азоту амонійного, заліза, ХСК, фенолів, БСК5, мінералізації є предметом доказування у справі №925/272/21 і для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, тому для їх встановлення необхідний висновок експерта. Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції та вважає недоцільним призначення у рамках переддоговірного спору в даній справі судової інженерно-технічної експертизи із окреслених в ухвалі суду від 18.06.2021 питань, враховуючи наступне. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Згідно частин 1, 3 та 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу, а також статтею 20 Господарського кодексу України. Разом з цим, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Колегія суддів зазначає, що суть даного переддоговірного спору полягає, в тому числі, у необхідності врегулювати розбіжності між позивачем та відповідачем щодо умов Договору на 2021 рік, які стосуються розмірів допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах по азоту амонійному, залізу, ХСК, фенолам, БСК5 та мінералізації, які передаються відповідачем на очисні споруди позивачу для очищення і подальшого скиду у р. Дніпро. В оскаржуваній ухвалі про призначення експертизи суд першої інстанції визначив, що предметом доказування в цій справі є, зокрема, обставини щодо технічної можливості/неможливості позивача очищувати стічні води із запропонованими відповідачем кількісними показниками забруднюючих речовин. Однак, роблячи вказаний висновок та призначаючи у справі експертизу з тих питань, що наведені в оскаржуваній ухвалі, Господарський суд Черкаської області не врахував, що визначення розмірів допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах знаходиться в правовій площині і врегульовано спеціальними нормативними актами, зокрема, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (Правила №316), Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 №30 (Правила №30), Правилами приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Черкаси, затвердженими рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.04.2019 №480 (Правила №480), Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженими постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №307. З метою дотримання зазначених правил, встановлених переліченим актами, 07.02.2020 Державним агентством водних ресурсів України видано ПрАТ «Азот» дозвіл на спеціальне водокористування №30/ЧР/49д-20 від 07.02.2020, в якому встановлені гранично допустимі концентрації скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт - річку Дніпро після очистки. Також ПрАТ «Азот» затверджений Постійний технологічний регламент №40/03-118 цеху очищення промислових і стічних вод (ОПСВ) від 07.09.2020 та здійснений Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах КП «Черкасиводоканал» на очищення промислових та стічних вод цехом ОПСВ на 2021 рік. Отже, колегією суддів у даному контексті приймаються до уваги доводи скаржника із приводу того, що у незалежності від висновку експерта із поставлених питань позивач, як ліцензіат з централізованого водовідведення в частині очищення стічних вод, діяльність якого регулюється НКРЕКП, в будь-якому випадку не може укласти договір з показниками допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах, які будуть суперечити наведеним правовим нормам та отриманому ним дозволу на спеціальне водокористування. Відтак, при вирішенні питання щодо змісту пункту 6.1.4. Договору судом повинні досліджуватись запропоновані сторонами редакції пункту 6.1.4. Договору з огляду на відповідність запропонованих у них розмірів допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах по азоту амонійному, залізу, ХСК, фенолам, БСК5 та мінералізації, які передаються відповідачем на очисні споруди позивачу для очищення і подальшого скиду у р. Дніпро, нормам чинного законодавства. Отже, дослідження даного питання перебуває у правовій площині та має досліджуватись саме судом у межах розгляду справи. Визначення ж характеристик якісного (в частині спірних показників забруднюючих речовин: азот амонійний, залізо, ХСК, феноли, БСК5, мінералізація) та кількісного складу міських стічних вод в розрізі господарсько-побутового та виробничого стоків, виробничих стічних вод приватного акціонерного товариства «Азот», стічних вод інших суб`єктів господарювання, що направлялися на очисні споруди за період 2020, 2021 роки, не входить до предмету доказування у даній справі, оскільки надання відповіді на дане питання жодним чином не вплине на якісні показники стічних вод, які повинен подавати відповідач, та які спроможний прийняти позивач згідно наявного у нього дозволу. Отже, встановлення наведених обставин не впливає на зміст спірних пунктів договору між позивачем та відповідачем. Стосовно другого питання, поставленого Господарським судом Черкаської області на вирішення експертів, колегія суддів зазначає, що останнє фактично спрямоване на перевірку наявності технологічної спроможності очисних споруд позивача для якісного очищення стічних вод із вмістом забруднюючих речовин, запропонованих відповідачем. Колегія суддів вважає безпідставним поставлення на вирішення судових експертів вказаних питань, оскільки предметом доказування у даній справі не є та не може бути перевірка діяльності позивача та того, чи спроможний він якісно очищувати стоки з тією чи іншою концентрацією забруднюючих речовин. На переконання колегії суддів таке визначення судом першої інстанції предмету доказування у справі суперечить одному принципу диспозитивності, який передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У даній справі саме позивач заявляє вимогу про врегулювання переддоговірного спору шляхом викладення, зокрема, кількісних показників забруднюючих речовин у стічних водах в своїй редакції, яка, за його твердженнями, повністю відповідає встановленим до таких вимог спеціальним нормам законодавства. Однак, замість того, щоб в межах заявлених позивачем вимог встановлювати, чи може та повинен відповідач подавати на очищення стічні води з тими розмірами допустимої концентрації забруднюючих речовин, які встановлені для нього нормами законодавства і які пропонує йому позивач, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що в даній справі необхідно встановлювати питання, чи спроможні очисні споруди позивача очищувати ті показники, які бажає подавати відповідач. Враховуючи вищевикладене, дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин (щодо вирішення переддоговірного спору), колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для призначення судової експертизи, оскільки питання, які поставлені на вирішення судовому експерту, не спрямовані на з`ясування обставин, що входять до предмету доказування у даній справі. При цьому, судом в оскаржуваній ухвалі на виконання статті 99 Господарського процесуального кодексу України не наведено обставин, що мають значення для справи та для з`ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Отже, оскаржена ухвала суду про призначення у даній справі судової експертизи підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відтак, усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду про відсутність підстав для призначення у даній справі судової експертизи. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги позивача обґрунтованими, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 у даній справі такою, що підлягає скасуванню, а справа направленню до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду. Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом даної апеляційної скарги, виходячи зі змісту норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути здійснений за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті. Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 у справі №925/272/21 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2021 у справі №925/272/21 скасувати. Справу №925/272/21 направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду. Матеріали справи №925/272/21 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 23.09.2021 після виходу головуючого судді Михальської Ю.Б. та судді Тищенко А.І. з відпусток. Головуючий суддя Ю.Б. Михальська Судді І.М. Скрипка А.І. Тищенко