Постанова 4824 № 758/7415/21

справа № 758/7415/21 провадження № 22-ц/824/10772/2021 головуючий у суді І інстанції Якимець О.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 вересня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. за участю секретаря судового засідання - Зиль Т.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 7 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 та безпосередньо до останньої, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у місті Києві про оспорювання батьківства дитини, В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 та безпосередньо до останньої, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якому просив виключити актовий запис № 2043 від 24 вересня 2015 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, відомостей про те, що ОСОБА_1 , є батьком цієї дитини. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 7 червня 2021 року у відкритті провадження відмовлено. Не погоджуючись із указаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що незважаючи не те, що у даній справі (№ 758/7415/21) зі справою № 758/568/21 збігається лише предмет позову - оспорювання батьківства - а склад сторін і фактичні підстави інші, суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження, вважаючи обидва позови тотожними. Вказує, що позивач і відповідач за взаємною згодою після розгляду справи № 758/568/19 по суті судом першої інстанції, звернулись до експертної установи на предмет спростування/підтвердження батьківства позивача і це є новою і самостійною підставою нового позову про оспорювання батьківства, яка раніше не була предметом розгляду судами, і якої раніше не існувало. 29 липня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 , в якому вона просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Зазначає, що подання нового позову про оспорювання батьківства за нібито новими обставинами є зловживанням позивачем процесуальними правами, оскільки позивач на своє замовлення може щомісяця проводити нові експертизи та стверджувати про те, що нібито змінилися підстави позову та щоразу подавати новий позов. Таке зловживання процесуальними правами є неприпустимим та безпосередньо порушує права та інтереси дитини. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Чичков К.К. апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав. Відповідач ОСОБА_3 в апеляційному суді проти задоволення скарги позивача заперечувала та просила ухвалу суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 4 березня 2020 року у справі № 758/568/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у місті Києві про оспорювання батьківства дитини відмовлено за необґрунтованістю вимог позивача та відсутністю правових підстав для задоволення позову. Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову у справі № 758/568/19, а рішення суду першої інстанції від 4 березня 2020 року визнано нечинним. Отже судом було встановлено, що у провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала аналогічна справа, провадження у якій закрито та ухвала суду апеляційної інстанції набрала законної сили. Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є рішення, що набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет позову, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права чи інтересу. Як убачається із матеріалів справи, у справі № 758/568/19, що слухалася Подільським районним судом міста Києва та переглядалась Київським апеляційним судом предметом позовних вимог ОСОБА_1 була вимога про оспорювання батьківства шляхом виключення актового запису № 2043 від 24 вересня 2015 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, відомостей про те, що ОСОБА_1 є батьком цієї дитини. У справі № 758/3358/21, яка розглядалася Подільським районним судом міста Києва предметом позовних вимог ОСОБА_1 також була вимога про оспорювання батьківства шляхом виключення актового запису № 2043 від 24 вересня 2015 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, відомостей про те, що ОСОБА_1 є батьком цієї дитини. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_2 , та безпосередньо до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у місті Києві, про оспорювання батьківства дитини за новими обставинами - залишено без розгляду. Підставою цьому стала ухвала Подільського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року у справі № 758/3358/21. У справі № 758/7415/21, яка розглядається апеляційним судом, предметом позовних вимог ОСОБА_1 також є вимога про оспорювання батьківства шляхом виключення актового запису № 2043 від 24 вересня 2015 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, відомостей про те, що ОСОБА_1 є батьком цієї дитини. Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що справи № 758/7415/21 та справи № 758/568/19, № 758/3358/21 мають однаковий предмет позовних вимог. Щодо аргументів позивача про наявність іншої підстави у позові поданого до суду 31 травня 2021 року, яка обґрунтована висновком експерта, а у справі № 758/568/19 результатом ДНК, колегія суддів зазначає наступне. Підставою позову - є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача. Судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою позову в цих двох справах є оспорювання батьківства саме з підстав відсутності кровного споріднення у відповідності до ст. 136 СК України, а висновок експерта від 6 серпня 2020 року №103-188-2020 є лише способом доказування наявності або відсутності факту такого споріднення, а відтак обґрунтування вимоги позову, а тому у двох справах підстава позову одна і та ж сама. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що предмет і підстави двох позовів є тотожними колегія суддів вважає правильним. Також, суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що суб`єктний склад у справі № 758/568/19 та у справі № 758/7415/21є тотожний, а відтак спір виник між тими самими сторонами. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач подав відмову від позову з тих підстав, що позов був поданий до законного представника відповідача, як саме до відповідача, а не до відповідача в особі законного представника з урахуванням наступного. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Відповідно до ч. і, 2 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена. Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Малолітні особи згідно з чинним цивільним процесуальним законодавством не мають цивільної процесуальної дієздатності, тому їх права та обов`язки в суді захищають та реалізовують виключно законні представники. Отже, сам по собі факт наявності в справі ще одного відповідача (а саме дитини, в особі її законного представника), до якого не пред`явлено позовних вимог, не може бути розцінений як інший суб`єктний склад виниклих між сторонами правовідносин. Таким чином, суд першої інстанції прийшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 з тих самих підстав та з тим самим предметом, що свідчить про відсутність передумов для відкриття провадження у справі за позовною заявою від 31 травня 2021 року. Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга позивача не містить. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування згідно ст. 375 ЦПК України відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 7 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текс постанови складено 20 вересня 2021 року. Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба