Ухвала КЦС ВС № 748/35/20

У Х В А Л А 21 вересня 2021 року м. Київ справа № 748/35/20 провадження № 61-14776ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні частиною земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні частиною земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425581600:03:000:0019, площею 0,00186 га із загальної площі 0,2855 га. Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову. 01 вересня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 523/6003/14-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі № 922/2383/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 755/7957/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року в справі № 2/1712/783/2011, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року в справі № 727/1256/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 522/2732/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 514/1571/14-ц, постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року в справі № 751/10440/16-ц, постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року в справі № 310/6072/16-ц, постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року в справі № 812/1926/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 910/24198/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 819/353/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № 826/23064/15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 826/8273/16, постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № 346/5603/17, постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 404/251/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, додаткові постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року в справі № 916/2102/17, додаткові постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 909/371/18, постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року в справі № 922/928/18, постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року в справі № 911/739/15, постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 12 вересня 2018 року в справі № 810/4749/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах(пункти 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Разом з цим, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 394, 392 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати із Чернігівського районного суду Чернігівської області цивільну справу № 748/35/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні частиною земельної ділянки. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун С. Ю. Бурлаков М. Є. Червинська