Постанова 4872 № 916/264/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/264/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Філінюка І.Г. суддів Бєляновського В.В., Богатиря К.В. секретар судового засідання Чеголя Є.О. за участю: від Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради - Асташенкова О.І., розпорядження № 421 від 18.05.2020; від Приватного підприємства «КРАФТ ТРЕЙДІНГ» - адвокат Тарановський Д.С., ордер серії ОД № 680356 від 15.06.2021; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 по справі № 916/264/21 за позовом Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» до відповідачів:

1. Виконавчого комітету Одеської міської ради;

2. Одеської міської ради про стягнення 38566,66 дол. США, що еквівалентно 1079861,44 грн. суддя суду першої інстанції: Петров В.С. час та місце ухвалення рішення: 17:14:37, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області повний текст складено: 27.05.2021. В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство «Крафт Трейдінг» звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради про стягнення грошових коштів у розмірі 38566,66 дол. США за курсом, встановленим Національним Банком України станом на 01.01.2021 28,00 грн. за 1 долар США, що еквівалентно 1079861,44 грн., посилаючись на наступне. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. За договором купівлі-продажу, укладеним від 21.10.2010 між власником майна - територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ПП «Крафт Трейдінг», останнє стало власником індивідуально визначеного майна комунальної власності у вигляді нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Бабушкіна, 3A, що розташовані на земельній ділянці площею 905, кв.м. Позивач зазначає, що власником та добросовісним набувачем нежитлових будівель та споруд стала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про права власності № 309164445 від 12.12.2014. За ствердженнями позивача, територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради зобов`язана повернути все, що вона одержала на виконання недійсного договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна комунальної власності у вигляді нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Бабушкіна 3А та в цілому складаються з будівель літ. «А», «Б» загальною площею 16,1 кв.м та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1,2, вимощення І, II, розташованих на земельній ділянці площею 905 кв.м, укладеного 21.10.2010 між територіальною громадою міста Одеси, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, та Приватним підприємством «Крафт Трейдінг», оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 24.07.2019 р. по справі № 520/16686/14-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.07.2020 р., було, зокрема, визнано недійсним вказаний договір купівлі-продажу від 21.10.2010 р. Позивач вважає, що відповідач відповідно до ст. ст. 208, 216, 1212, 1213 ЦК України зобов`язаний повернути позивачу все одержане за недійсним право чином, а саме грошові кошти у розмірі 1079861,44 грн., сплачені позивачем відповідачу на виконання договору купівлі-продажу. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 у задоволенні позову Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради про стягнення 38566,66 дол. США, що еквівалентно 1079861,44 грн. відмовлено. Обґрунтування рішення суду першої інстанції. Місцевим господарським судом встановлено, що спірне майно, яке було предметом договору купівлі-продажу від 21.10.2010, на даний час не знаходяться у позивача ПП «Крафт Трейдінг» та не є його власністю, а тому останній не може повернути Одеській міській раді те, що він отримав за вказаним недійсним договором купівлі-продажу від 21.10.2010, з огляду на що застосування у даному випадку абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України не є можливим, оскільки чинним законодавством не передбачена одностороння реституція, так як правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція, і саме застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан. Господарським судом зазначено, що стягнення на користь позивача грошових коштів у розмірі 38566,66 дол. США, що еквівалентно 1079861,44 грн., не повернувши в свою чергу отримане позивачем спірне майно, оплачене такими коштами, свідчить про намір позивача застосувати односторонню реституцію, що не може призвести повернення сторін такого правочину у первісний стан. Крім того судом встановлено, що договір купівлі-продажу від 21.10.2010 був укладений між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та Приватним підприємством «Крафт Трейдінг», а не між Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що свідчить про те, що останній не є стороною вказаного договору. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство «Крафт Трейдінг» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 по справі №916/264/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради про стягнення 38566,66 дол. США, що еквівалентно 1079861,44 грн. задовольнити у повному обсязі. Узагальнені доводи апеляційної скарги: Скаржник з посиланням на ч. 1 ст. 216 та ст. 1213 ЦК України, якими закріплено обов`язок кожної зі сторін недійсного договору (набувача) повернути другій стороні (потерпілому) безпідставно набуте майно в натурі, вважає, що територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради зобов`язана повернути все, що вона одержала на виконання недійсного правочину. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.ст. 216, 1212 ЦК та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.11.2019 у справі №396/29/17, у якій зазначено, що системне тлумачення абз. 1 ч.1 статті 216 ЦК України та п.1 ч.3 ст. 1212 ЦК України свідчить, що законодавець, не передбачив можливість здійснення односторонні реституції, правила абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України застосовується тоді, коли відбувається саме двостороння реституція тому у разі коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання то для повернення виконаного підлягають положення глави 83 ЦК України. Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів: Бєляновського В.В., Богатиря К.В. що підтверджується витягом з протоколу розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021. На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи № 916/264/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 доручено господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/264/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Одеської області. 25.06.2021 матеріали справи №916/264/21 надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Південно-західний апеляційний господарський суд від 29.06.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 по справі №916/264/21- залишити без руху. Встановлено Приватному підприємству «Крафт Трейдінг» строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 24 297, 00 грн. протягом 10 денного строку з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 09.07.2021 до суду апеляційної інстанції від Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано докази сплати судового збору у розмірі 24 297, 00 грн., Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 916/264/21 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 у справі № 916/264/21. Призначено справу № 916/264/21 до розгляду на 21.09.2021 о 12:00 год. В судовому засіданні 21.09.2021 представник Приватного підприємства «КРАФТ ТРЕЙДІНГ» доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Представник Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції. Згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 березня 2004 року у справі № 2-2061/04 за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування за ОСОБА_3 на будинок АДРЕСА_1 . В подальшому 21 жовтня 2005 р. між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1 якого гр. ОСОБА_2 продала, а гр. ОСОБА_4 купила житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з однієї житлової будівлі, загальною площею 20,9 кв.м. та надвірних споруд Г льох, Д вбиральня, № 1-3 огорожа, розташований на земельній ділянці розміром 1099 кв.м. В п. 2 вказаного договору купівлі-продажу від 21.10.2005 визначено, що зазначений житловий будинок належить продавцю на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.03.2004 р., зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості в книзі 274-190 за № 40776. Так, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.03.2010 № 119 «Про реєстрації об`єктів комунальної власності м. Одеси» відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 р. № 266-1 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю)» Виконавчим комітетом Одеської міської ради затверджено перелік об`єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеською міською радою. В п. 17 Переліку об`єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеською міською радою, який є додатком до рішення ВК ОМР від 23.03.2010 № 119, вказано будівлі, загальною площею 16,1 кв.м, та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Так, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 119 від 23.03.2010 територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради було видано свідоцтво серія НОМЕР_1 від 15.04.2010 про право власності нежитлові будівлі та споруди в цілому, що складається з будівель літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м, та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», відображених у технічному паспорті від 17.02.2010. З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2010 між Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діє Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (продавець), та Приватним підприємством «Крафт Трейдінг» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ), що в цілому складаються з будівель: літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м., та споруд ліг. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1, 2, вимощення І, II, відображених у технічному паспорті від 17.02.2010 (далі «об`єкт купівлі-продажу»), розташованих на земельній ділянці площею 905 кв.м, що належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, документи на яку не оформлені. Вищезазначений об`єкт належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі та споруди (бланк серії САС № 916688), виданого 15.04.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.03.2010 року № 119, зареєстрованого Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості у реєстрі права власності на нерухоме майно 26.04.2010 року, номер запису 2520 в книзі 11ог-162, реєстраційний номер 30285610, номер витягу 25971452. В подальшому 19 листопада 2014 року на засіданні загальних зборів засновників Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2-11-14, згідно якого:

1. Прийнято заяву пані ОСОБА_1 та виключено зі складу учасників (засновників) підприємства з наступною виплатою частини вартості майна підприємства пропорційною частці у статутному капіталі підприємства. Виплату учаснику (засновнику) підприємства здійснити у натуральній формі шляхом передачі наступного майна підприємства: 1) ОСОБА_1 - нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ), що в цілому складаються з будівель: літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м., та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1, 2, вимощення І, II, вартість якого на момент складання цього протоколу становить 400000,00 грн.

2. Зменшено статутний капітал підприємства у зв`язку із виходом учасника (засновника) та виплатою пані ОСОБА_1 частини вартості майна підприємства пропорційною частці у статутному капіталі підприємства у розмірі 400000,00 грн. та затверджено розмір статутного капіталу підприємства на рівні 400,00 грн.

3. Затверджено наступний порядок розподілу часток учасників (засновників) у статутному капіталі підприємства: ОСОБА_5 : частка в грн. 400,00 грн., частка у % 100%.

4. Затверджено, підписано та проведено державну реєстрацію змін до статуту підприємства у встановленому законодавством порядку. При цьому 25 листопада 2014 року між Приватним підприємства «Крафт Трейдінг» та ОСОБА_1 складено та підписано акт приймання-передавання індивідуально визначеного майна Приватного підприємства «Крафт Трейдінг», згідно якого ПП «Крафт Трейдінг» передало, а ОСОБА_1 прийняла наступне індивідуально визначене майно: нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що в цілому складаються з будівель: літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м, та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1, 2, вимощення І, II. Так, 12.12.2014 ОСОБА_1 було видано Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області свідоцтво серія НОМЕР_2 про право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, на підставі свідоцтва про права власності від 12.12.2014 ОСОБА_1 набула право власності на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Поряд з цим, як встановлено судом, у 2014 році ОСОБА_4 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Приватного підприємством «Крафт Трейдінг», ОСОБА_1 про: - визнання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 23 березня 2010 року № 119 незаконним та скасування в частині включення до переліку майна, що підлягає реєстрації за Одеською міською радою будівель, загальною площею 16,1 кв.м, та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; - визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі та споруди (бланк серії САС № 916688), виданого 15.04.2010 р. у Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.03.2010 року № 119 територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради; - визнання рішення Одеської міської ради від 13.07.2010 № 5953-V «Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2010 році» недійсним, скасування в частині включення до об`єктів, що підлягають приватизації та відчуженню в 2010 році будівель, загальною площею 16,1 кв.м, та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; - визнання недійсним договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна комунальної власності у вигляді нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що в цілому складаються з будівель літ. «А», «Б», - загальною площею 16,1 кв.м., та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі 1, 2, мощення 1, 2, що розташовані на земельній ділянці, площею 905, кв.м, укладеного 21.10.2010 р. між територіальною громадою міста Одеси, від імені якого діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, та Приватним підприємством «Крафт Трейдінг»; - визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 12.12.2014 № 309164445 на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що в цілому складаються з будівель літ. «А», «Б», - загальною площею 16,1 кв.м., та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі 1,2, мощення 1, 2, що розташовані на земельній ділянці площею 905, кв.м., видане ОСОБА_1 ; - витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 майна, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається в цілому з однієї житлової будівлі, загальною площею 20,9 кв.м, та надвірних споруд «Г» - погреб, «Д» - вбиральня, № 1-3 огорожа, що розташовані на земельній ділянці, розміром 1099 кв.м. Так, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2018 по справі № 520/16686/14-й у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі. Водночас, постановою Одеського апеляційного суду від 24.07.2019 по справі № 520/16686/14-ц апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі, рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2018 по справі № 520/16686/14-ц скасовано, а саме: - визнано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.03.2010 р. № 119 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси» незаконним та скасовано в частині включення до переліку майна, що підлягає реєстрацію за Одеською міською радою, будівель загальною площею 16,1 кв.м. та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; - визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі та споруди (бланк серії САС № 916688), видане 15.04.2010 виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.03.2010 № 119 територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради; - визнано рішення Одеської міської ради від 13.07.2010 р. № 5953-V «Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2010 році» недійсним та скасовано в частині включення до об`єктів, що підлягають приватизації та відчуженню в 2010 році будівель загальною площею 16,1 кв.м. та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; - визнано недійсним договір купівлі-продажу індивідуально визначеного майна комунальної власності у вигляді нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та в цілому складаються з будівель літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1, 2, вимощення І, II, розташованих на земельній ділянці, площею 905 кв.м, укладений 21.10.2010 між територіальною громадою міста Одеси, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, та Приватним підприємством «Крафт Трейдінг»; - визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 12.12.2014 р. на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та в цілому складаються з будівель літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі №1, 2, вимощення І, II, розташованих на земельній ділянці площею 905 кв.м, видане ОСОБА_1 ; - витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з однієї житлової будівлі, загальною площею 20,9 кв.м та надвірних споруд «Г» - погреб, «Д» - вбиральня, № 1-3 огорожа, розташовані на земельній ділянці розміром 1099 кв.м. Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 250230103 від 29.03.2021 на підставі вказаної вище постанови Одеського апеляційного суду від 24.07.2019 по справі № 520/16686/14-ц 06 вересня 2019 було скасовано право приватної власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та в цілому складаються з будівель літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі №1, 2, вимощення І, II, згідно технічного паспорту. Постановою Верховного Суду від 28.06.2020 по справі № 520/16686/14-ц (провадження № 61-15222св 19) постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року залишено без змін. Положення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначають, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Як вбачається зі змісту судового рішення у справі № 520/16686/14-ц, Одеський апеляційний суд встановив, що Територіальна громада міста Одеси набула права власності на вказане спірне майно не тільки усупереч процедурі, передбаченої вимогами постанови Одеською обласною Радою народних депутатів від 25 листопада 1991 року № 266-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування і районів області», та через пряме порушення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто неправомірним є й рішення органу місцевого самоврядування, а тому останні є незаконними і підлягають скасуванню. При цьому апеляційний суд встановив, що територіальна громада міста Одеси оформила у власність нежитлові будови на земельній ділянці площею 905 кв.м. по АДРЕСА_2 , проте фактично за вказаною адресою знаходиться інша земельна ділянка з іншою площею та розташованими на ній будовами, що підтверджується вказаними матеріалами про закріплення адреси Бабушкіна 3-А за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , назва АДРЕСА_2 не змінювалося з 1940 років. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що неправомірним набуттям Одеською міською радою, а згодом ПП «Крафт Трейдінг» та ОСОБА_1 права власності на нежитлові об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , з присвоєнням адреси вказаному об`єкту, позивач - ОСОБА_4 була позбавлена права на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , тому у відповідності до статей 15, 16 ЦК України її порушене право підлягає судовому захисту. Отже, встановлені постановою Одеського апеляційного суду від 24.07.2019 по справі № 520/16686/14-ц, яка набрала законної сили 24.07.2019, обставини в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиціальними для господарського суду під час розгляду даної справи, а тому не підлягають доказуванню, зокрема, факт неправомірного набуття Одеською міською радою, а згодом ПП «Крафт Трейдінг» та ОСОБА_1 , права власності на нежитлові об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 . Між тим, за ствердженнями позивача, територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради зобов`язана повернути все, що вона одержала на виконання недійсного договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна комунальної власності у вигляді нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та в цілому складаються з будівель літ. «А», «Б» загальною площею 16,1 кв.м та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1,2, вимощення І, II, розташованих на земельній ділянці площею 905 кв.м, укладеного 21.10.2010 між територіальною громадою міста Одеси, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, та Приватним підприємством «Крафт Трейдінг», оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 24.07.2019 р. по справі № 520/16686/14-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.07.2020, було, зокрема, визнано недійсним вказаний договір купівлі-продажу від 21.10.2010. Позиція Південно західного апеляційного господарського суду. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно зі ст. 16 Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. За приписами ст. 20 Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд. Пунктом 4 частини другої статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин Частиною 2 ст. 208 Господарського кодексу України передбачено, що у разі визнання недійсним зобов`язання, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Слід зазначити, що відповідно до ст. 208 ГК України та ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути заявлена як самостійно, так і бути об`єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). Правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування. Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена. З дослідженого місцевим судом та встановленого апеляційною інстанцією вбачається, що відповідно до п. 1.1 спірного договору купівлі-продажу від 21.10.2010, укладеного між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (продавець), та Приватним підприємством «Крафт Трейдінг» (покупець), який визнано постановою Одеського апеляційного суду від 24.07.2019 по справі № 520/16686/14-ц недійсним, продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Бабушкіна, будинок 3A (три «А»), що в цілому складаються з будівель: літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м, та споруд ліг. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1, 2, вимощення І, II, відображених у технічному паспорті від 17.02.2010 р. (далі «об`єкт купівлі-продажу»), розташованих на земельній ділянці площею 905 кв.м, що належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, документи на яку не оформлені. Таким чином, для застосування у даному випадку реституції відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, позивач як покупець, зобов`язаний повернути відповідачу Одеській міській раді як продавцю спірне майно, а останній, в свою чергу, зобов`язаний повернути отримані за таке майно кошти. При цьому, як встановлено господарським судом, спірне майно - нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Бабушкіна, буд. 3A, що в цілому складаються з будівель: літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м., та споруд ліг. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1, 2, вимощення І, II, яке було предметом договору купівлі-продажу від 21.10.2010 р., на даний час не знаходяться у позивача ПП «Крафт Трейдінг» та не є його власністю, а тому останній не може повернути Одеській міській раді те, що він отримав за вказаним недійсним договором купівлі-продажу від 21.10.2010 р., з огляду на що застосування у даному випадку абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України не є можливим, оскільки чинним законодавством не передбачена одностороння реституція, так як правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція, і саме застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан. Отже, стягнення на користь позивача грошових коштів у розмірі 38566,66 дол. США, що еквівалентно 1079861,44 грн., не повернувши в свою чергу отримане позивачем спірне майно, оплачене такими коштами, свідчить про намір позивача застосувати односторонню реституцію, що не може призвести повернення сторін такого правочину у первісний стан. Як вірно зауважено місцевим господарським судом, реституція як спосіб захисту цивільного права відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. При цьому господарським судом встановлено, що договір купівлі-продажу від 21.10.2010 р. був укладений між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та Приватним підприємством «Крафт Трейдінг», а не між Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що свідчить про те, що останній не є стороною вказаного договору. Тим більш Виконавчий комітет Одеської міської ради не був власником спірного майна - нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Бабушкіна, буд. 3A, що в цілому складаються з будівель: літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м, та споруд ліг. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1, 2, вимощення І, II. Відхилення аргументів апеляційної скарги: Щодо посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду у справі № 396/29/17, колегія судів зазначає наступне. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року у справі справа № 396/29/17 (провадження № 61-29467св18) зазначено, що «Системне тлумачення абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України та пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України свідчить, що: (а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; (б) правила абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; (в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України». Проте, в даному випадку обидві сторони недійсного правочину, а саме договору купівлі-продажу від 21.10.2020 здійснили його виконання, як позивач так і відповідач, отже глава 83 ЦК України не може застосовуватися в даній справі. Стосовно тверджень позивача, що саме позивач втратив одержане на виконання спірного договору купівлі-продажу від 21.10.2010 нерухомого майна, оскільки, як зазначено вище, Приватним підприємством «Крафт Трейдінг» у зв`язку із виключенням ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) підприємства здійснено виплату належної їй частки в натуральній формі шляхом передачі наступного майна підприємства: нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ), що в цілому складаються з будівель: літ. «А», «Б», загальною площею 16,1 кв.м, та споруд літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», огорожі № 1, 2, вимощення І, II, вартість якого на момент складання цього протоколу становить 400000,00 грн. Отже, позивачем не втрачено одержане на виконання договору купівлі-продажу від 21.10.2010 р., оскільки, придбавши спірне майно у Одеської міської ради, останній розпорядився ним на власний розсуд, передавши ОСОБА_1 як учаснику (засновнику) підприємства при виключенні її з його складу. Так Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі № 917/1541/19 вказав, що реституція спрямована, насамперед, на поновлення правового становища учасника (учасників) правовідносин, яке існувало до порушення права. Тому при застосуванні такого способу захисту суд повинен враховувати, чи буде він ефективним та чи призведе до поновлення порушеного права. Колегія суддів зазначає, що Приватне підприємство «Крафт Трейдінг» звертаючись до суду з позовом, фактично заявив вимоги від імені набувача спірного майна, при цьому вимагає застосувати односторонню реституцію, яка не передбачена чинним законодавством. Отже, в даному випадку відсутні підстави для стягнення грошових коштів як наслідку недійсності правочину (реституції). Інші заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані. Висновки суду апеляційної інстанції. Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено. За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника. Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В: Рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 у справі № 916/264/21 - залишити без змін. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Крафт Трейдінг» - залишити без задоволення. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «Крафт Трейдінг». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 22.09.2021. Головуючий суддя Філінюк І.Г. Суддя Бєляновський В.В. Суддя Богатир К.В.