Постанова Волинський апеляційний суд № 165/1319/21

Справа № 165/1319/21 Провадження № 33/802/664/21 Головуючий у 1 інстанції:Ференс-Піжук О. Р. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 вересня 2021 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Свередюк Ю.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2021 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору. Згідно з постановою ОСОБА_1 визнаний винним за те, що 10 квітня 2021 року о 18 год. 56 хв. на вул. Маяковського, у м. Нововолинську, він керував автомобілем, марки «ВАЗ 21074», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскаржує його з мотивів незаконності. Стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення є не доведеною. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки отримав її копію 09 серпня 2021 року поштовим зв`язком, а рішення судді скасувати і провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, 27.07.2021 у судовому засіданні ОСОБА_1 присутній не був (а.с.28). Будь-які підтверджуючі дані щодо повідомлення його про час, дату і місце судового розгляду матеріали справи не містять. Тому доводи апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений ним з поважних причин, на думку апеляційного суду, заслуговують на увагу, а тому такий строк підлягає поновленню. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Вимоги ст.280 КУпАП регламентують, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, дані вимоги закону при винесенні судового рішення місцевим судом дотримані не були. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суддя вказав: «На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Захисник Соколов М.В. на розгляд справи не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.» (а.с.28, абз.4,5). У матеріалах справи міститься лише копія судової повістки про виклик ОСОБА_1 у судове засідання на 09 год. 00 хв. 27.07.2021 (а.с.27). Однак вказаний документ не є підтвердженням того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, отримала вказану судову повістку, оскільки відомості про вручення поштового відправлення матеріали справи не містять. Будь-яких документів, що підтверджують факт отримання ОСОБА_1 повістки, матеріали справи не містять. За таких обставин, за відсутності даних про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції безпідставно провів розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши його право на захист, передбачене положеннями ст.268 КУпАП. З таким рішенням місцевого суду не може погодитися суд апеляційної інстанції. Так, статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, всупереч вищенаведеним положенням законодавства, суд першої інстанції розглянув справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у його відсутності, без підтверджуючих документів про його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, чим грубо порушив його право на захист. Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 7 КУпАП регламентовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За таких обставин, враховуючи те, що, в порушення вимог ст.268 КУпАП, справу розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, із визнанням її винуватою та накладенням адміністративного стягнення, наявні підстави для скасування постанови та прийняття нової, як це передбачає п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, якою слід відновити порушені права ОСОБА_1 . Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні апеляційного суду доказами. В основу прийнятого рішення суд першої інстанції поклав протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №229911 від 10.04.2021, відповідно до якого 10 квітня 2021 року о 18 год. 56 хв. на вул. Маяковського, у м. Нововолинську, ОСОБА_1 керував автомобілем, марки «ВАЗ 21074», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився (а.с.1). Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зауваження до протоколу відсутні. У графі пояснення ОСОБА_1 власноручно вказав «Козко тест пройти відмовляюсь» (а.с.1). Згідно з матеріалами справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складався у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які скріпили його своїми підписами (а.с.1). У поданій апеляційній скарзі вказується на порушення поліцейськими процедури проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння, однак, на думку апеляційного суду, вона повністю відповідала вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання. Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Як вбачається з матеріалів справи, працівник поліції після зупинки ОСОБА_1 та виявивши у нього ознаки алкогольного сп`яніння, запитав його: «Алкоголь вживали сьогодні?», на що ОСОБА_1 відповів: «Я не буду Вам нічого казати» (а.с.25, час відео: 00:04:55). Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Зазначені нормативно-правові акти регламентують, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами. Як убачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, на вимогу працівника поліції пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 відмовився (а.с.25, час відео: 00:05:02). На повторну вимогу поліцейського пройти такий огляд у медичному закладі ОСОБА_1 також відмовився (а.с.25, час відео: 00:05:06). ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці і у закладі охорони здоров`я також в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що також підтверджується відеозаписом з бодікамер працівників поліції (а.с.25, час відео: 00:12:30, 00:12:35). Піддавати сумніву дані докази у апеляційного суду немає підстав. Тому доводи ОСОБА_1 про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення є не доведеною, на переконання суду апеляційної інстанції, є голослівними. За таких обставин, вважаю, що водій ОСОБА_1 порушив пункт п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Положення ч.6 ст.38 КУпАП регламентують, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 10 квітня 2021 року. Отже, на момент розгляду справи апеляційним судом строки накладення адміністративного стягнення не закінчилися. Згідно з вимогами ч.2 ст.33 КУпАП, суд апеляційної інстанції враховує характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та призначає ОСОБА_1 безальтернативне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, визначене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП. Вважати ОСОБА_1 таким, що підлягає сплаті на користь держави судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесяти чотирьох) гривень. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2021 року щодо нього. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов