Постанова 4856 № 806/2123/18

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 806/2123/18 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 08 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Сторчака В. Ю. , за участю: секретаря судового засідання: Бень Я.О., представниці відповідача: Цехмейстер Л.В., представника відповідача: Іванова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби геології та надр України, Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань державної служби, третя особа: Міністерство екології та природних ресурсів України про зобов`язання оголосити та провести конкурс, В С Т А Н О В И В : в травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань державної служби, третя особа: Міністерство екології та природних ресурсів України про зобов`язання Державної служби геології та надр України повідомити Національне агентство України з питань державної служби про існування вакантної посади Голови Державної служби геології та надр України; зобов`язати Національне агентство України з питань державної служби ініціювати перед Кабінетом Міністрів України проведення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби геології та надр України; зобов`язання Кабінеут Міністрів України оголосити та провести конкурс на зайняття вакантної посади Голови Державної служби геології та надр України. Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що суд першої інстанції порушив порядок ведення та закінчення підготовчого провадження, а також залишив без реагування факт невиконання іншими учасниками справи обов`язку надіслання копії відзиву позивачу, що позбавило його можливості подати відповідь на відзив. Крім того, позивач стверджує, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи. Відповідачі у своїх відзивах на апеляційну скаргу заперечили проти її доводів і зазначили, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач, Державна служби геології та надр України та третя особа повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. 22.07.2021 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за відсутності позивача. Згідно з ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Таким чином, колегія суддів врахувала висновки і мотиви Верховного Суду, викладені в постанові від 29 квітня 2021 року, щодо необхідності впевнитися, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи. Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Представники Кабінету Міністрів України та Національного агентства України з питань державної служби в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №260-р оголошено конкурс на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології та надр України із визначенням умов проведення конкурсу згідно з додатком (том 1, а.с. 17-20). Відповідно до розділу VII Протоколу засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби №9 на проведення тестування та визначення його результатів для кандидатів на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_1 не з`явився (том 1, а.с. 28). Згідно з розділом XI вказаного протоколу, переможця конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології та надр України не визначено (том 1, а.с. 30). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року №345-р тимчасово, до призначення в установленому законом порядку голови Державної служби геології та надр України, виконання обов`язків Голови зазначеної Служби на заступника голови Державної служби геології та надр України покладено на ОСОБА_2 (том 1, а.с. 67). Станом на момент звернення ОСОБА_1 конкурс на на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології та надр України оголошено не було. Вважаючи, що бездіяльність відповідачів щодо проведення конкурсу на заміщення вакантної посади голови Державної служби геології та надр України порушує можливість реалізації ОСОБА_1 свого права на доступ до державної служби категорії "А" на посаді голови Державної служби геології та надр України, позивач звернувся із вказаним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про наявність перешкод та порушення можливості реалізації права доступу до державної служби категорії "А" на посаді голови Державної служби геології та надр України не знайшли свого підтвердження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначені Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону №889-VII встановлюються такі категорії посад державної служби: категорія "А" (вищий корпус державної служби) - посади: Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України. Таким чином, посада голови Державної служби геології та надр України належить до категорії "А". Ч.ч.1-2 ст.21 Закону №889-VIII передбачено, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.22 Закону № 889-VIII метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч.2 ст.23 Закону № 889-VIII рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" приймає суб`єкт призначення, на вакантні посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівник державної служби відповідно до цього Закону. Суб`єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження). П.16 ч.3 ст.13 Закону № 889-VIII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби проводить моніторинг вакантних посад державної служби категорії "А" та ініціює перед суб`єктом призначення проведення конкурсу на такі посади. Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Пунктом 10 Положення Положення про Державну службу геології та надр України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №1174) передбачено, що Держгеонадра очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра екології та природних ресурсів. Отже, суб`єктом призначення на посаду голови Державної служби геології та надр України є Кабінет Міністрів України. Відповідно до п.5 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246 (далі - Порядок №246 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади категорії "А" приймає суб`єкт призначення. Згідно з п.6 Порядку №246 конкурс проводиться такими етапами: 1) прийняття рішення про оголошення конкурсу; 2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу; 3) прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; 4) перевірка поданих документів на відповідність установленим законом вимогам; 5) проведення тестування та визначення його результатів; 6) розв`язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у випадках, передбачених цим Порядком); 7) проведення співбесіди та визначення її результатів; 8) проведення підрахунку результатів конкурсу та визначення переможця конкурсу і другого за результатами конкурсу кандидата; 9) оприлюднення результатів конкурсу. П.11 Порядку №246 передбачено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, забезпечує надсилання в електронній формі НАДС наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та умов його проведення за формою згідно з додатком 1 не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження). Отже, конкурс на посаду голови Державної служби геології та надр України оголошується після прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України. При цьому з урахуванням положень п.16 ч.3 ст.13 Закону № 889-VIII ініціювання перед суб`єктом призначення питання про призначення проведення конкурсу покладається на Національне агентство України з питань державної служби. Водночас, законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не встановлює строку, протягом якого НАДС зобов`язане ініціювати питання про призначення конкурсу, а суб`єкт призначення - прийняти рішення про оголошення конкурсу на відповідну посаду. З матеріалів справи встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №260-р оголошено конкурс на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології та надр України із визначенням умов проведення конкурсу згідно з додатком (том 1, а.с. 17-20). Відповідно до розділу XI Протоколу засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби №9 від 16.05.2017 переможця конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології та надр України не визначено (том 1, а.с. 30). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року №345-р виконання обов`язків Голови зазначеної Служби тимчасово, до призначення в установленому законом порядку голови Державної служби геології та надр України, покладено на заступника голови Державної служби геології та надр України Кирилюка Олега Васильовича (том 1, а.с. 67). Листом від 05 липня 2018 року Національне агентство України з питань державної служби надіслало до Кабінету Міністрів України, Антимонопольного комітету України, Центральної виборчої комісії, Фонду державного майна України та Національного агентства з питань запобігання корупції список вакантних посад державної служби категорії "А" станом на 01 липня 2018 року (том 2, а.с. 94-95). Згідно з вказаним переліком станом на 01 липня 2018 року, зокрема, вакантною є посада голови та заступника голови Державної служби геології та надр України. Листом від 04 вересня 2018 року Комісія з питань вищого корпусу державної служби повідомила Прем`єр-міністра України та членів Кабінету Міністрів України про наявність 28 вакантних посад державної служби категорії "А", зокрема, голови та заступника голови Державної служби геології та надр України (том 2, а.с. 91-93). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року №46-р "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології на надр" оголошено конкурс на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології та надр з визначенням умов проведення конкурсу з додатком (том 2, а.с. 129). Отже, станом на момент розгляду цієї справи судом першої інстанції НАДС реалізувало своє повноваження щодо ініціювання питання про оголошення конкурсу, а КМУ прийняв відповідне розпорядження про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології на надр. Зважаючи на вищенаведене та заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов`язання Державної служби геології та надр України повідомити Національне агентство України з питань державної служби про існування вакантної посади Голови Державної служби геології та надр України; зобов`язати Національне агентство України з питань державної служби ініціювати перед Кабінетом Міністрів України проведення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби геології та надр України; зобов`язання Кабінеут Міністрів України оголосити та провести конкурс на зайняття вакантної посади Голови Державної служби геології та надр України. При цьому в обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначає про те, що тривале неоголошення конкурсу на вакантну посаду Голови Державної служби геології та надр України порушує його право на доступ до державної служби. Оцінюючи вказані вище доводи позивача, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст.38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування. П.7 ч.1 ст.4 Закону № 889-VIII передбачено, що державна служба здійснюється з дотриманням принципу забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; Отже, право на доступ до державної служби полягає в забороні всіх форм та проявів дискримінації під час проведення конкурсу або проходження державної служби. Водночас, до оголошення відповідного конкурсу необґрунтовані переваги або обмеження для певних категорій громадян об`єктивно не можуть існувати, оскільки суб`єктом призначення не визначено ані умов, ані строків, ані переліку документів, необхідних для участі в конкурсі. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до розділу VII Протоколу засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби №9 ОСОБА_1 не з`явився на проведення тестування та визначення його результатів для кандидатів на зайняття вакантної посади голови Державної служби геології та надр України (том 1, а.с. 28). Таким чином, ОСОБА_1 мав можливість реалізувати своє право на участь в конкурсі на вакантну посаду Голови Державної служби геології та надр України, однак вказаним правом не скористався. При цьому позивач не обґрунтовує, яким чином рішення, дії чи бездіяльність відповідачів обмежують його право на участь в конкурсі на інші вакантні посади державної служби категорії "А". З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що самий лише факт тривалої відсутності оголошення про проведення конкурсу на конкретну посаду не обмежує право позивача на доступ до державної служби. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 та від 05 березня 2020 року у справі №826/12535/17. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що суд першої інстанції допустив ряд порушень норм процесуального права, а саме: в порушення ст.183 КАС України суд не постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; в порушення ч.1 ст.47 та ч.4 ст.180 КАС України не надав позивачу можливості подати докази та скористатися правом на зміну предмету та підстав позову; суд проігнорував невиконання іншими учасниками справи вимог КАС України щодо направлення копії відзиву позивачу, чим позбавив позивача права подати відповідь на відзив; в порушення ч.2 ст.77 КАС України суд переклав обов`язок доказування на позивача. Оцінюючи вказані вище доводи ОСОБА_1 колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Водночас, під час апеляційного перегляду справи судом не встановлено порушень процесуального права, передбачених ч.3 ст.317 КАС України. Разом з тим, інші порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції тільки у разі, якщо вони призвели до неправильного вирішення справи. З урахуванням вищенаведеного, оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновки суду першої інстанції по суті позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені позивачем порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 20 вересня 2021 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Сторчак В. Ю.