Ухвала КГС ВС № 921/83/19

УХВАЛА 20 вересня 2021 року м. Київ Справа № 921/83/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області у складі судді Гевко В.Л. від 20.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Желік М.Б. від 03.06.2021 за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" про визнання недійсними рішення спостережної ради від 20.02.2016, ВСТАНОВИВ: 05 липня 2021 року ОСОБА_1 (далі - Скаржниця) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021, з викладеним у ній клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2021 касаційну скаргу Скаржниці залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги. 31 серпня 2021 року до Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої Скаржниця додала квитанцію №1-1469К від 27.08.2021 про сплату судового збору у сумі 3 842,00 грн та докази надсилання касаційної скарги відповідачу. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судового рішення Скаржниця визначила відповідно до частини другої статті 287 ГПК України: - пункт 2: необхідність відступити від висновку щодо застосування норм права, викладеного у пункті 5.2.5 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №921/346/16-г/14; необхідність відступити від висновку, викладеного у п.п.10, 41 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008; необхідність відступити від висновку щодо застосування норм права, викладеного у п. 5.2.2 постанови Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №921/320/16-г/18; також зазначає про необхідність відступити від висновку, викладеного у пункті 2.31 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016; - пункт 3: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 2 розділу III (Прикінцевих положень) в сукупності з підпунктом 27 пункту 6 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України"; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства"; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 5 розділу XVII (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про акціонерні товариства"; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 2,4 розділу XVII (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про акціонерні товариства"; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 35, 37, 40, 43, 47, 51, 52, 53, 55 Закону України "Про акціонерні товариства" в тому числі частини п`ятої статті 47 цього Закону (в чинній редакції на час скликання зборів спостережною радою); відсутність висновку Верховного Суду щодо необхідності зазначати мотиви інтересів товариства спостережною радою у випадку скликання нею зборів згідно з частиною п`ятою статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" в сукупності з нормами статті 55 цього Закону; відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості застосування норм Закону України "Про господарські товариства" у правовідносинах, які відбувалися після вступу в дію Закону України "Про акціонерні товариства" та відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості виконання обов`язків членів спостережної ради, наглядової ради громадянами (фізичні особи), які не є акціонерами товариства, або уповноваженими особами акціонера; - пункт 4 - недослідження доказів, що регламентується з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України. Однак Суд зазначає, що постанови Вищого господарського суду України не є джерелом права при застосуванні норми права до спірних правовідносин у розумінні частини четвертої статті 236 ГПК України. З урахуванням приписів статті 294 ГПК України Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. Крім того, перевіривши клопотання Скаржниці про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд залишає його без розгляду, оскільки Скаржниця звернулася з касаційною скаргою у строк, передбачений частиною першою статті 288 ГПК України. Керуючись статтями 287, 290, 294, 295, частиною третьою статті 301 ГПК України, Суд У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №921/83/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 листопада 2021 року о 10:45 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №2 (кабінет №209).

3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

4. Витребувати з Господарського суду Тернопільської області/Західного апеляційного господарського суду справу №921/83/19. Надіслати копію ухвали Господарському суду Тернопільської області та Західному апеляційному господарському суду.

5. Надати відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 01 жовтня 2021 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуюча Г. Вронська Судді О. Кібенко І. Кондратова