Постанова Запорізький апеляційний суд № 310/3067/21

Дата документу 15.09.2021 Справа № 310/3067/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/3067/21 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/2407/21 Кошева О.А. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенка Е.А. За участю секретаря:Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 адвоката Коробко Світлани Євгенівни та ОСОБА_2 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, В С Т А Н О В И В: У квітні 2021 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Коробко С.Є. звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, до пред`явлення позову. В заяві зазначала, що у відповідності до ч.2 ст. 149 ЦПК України ОСОБА_1 планується подання до суду позовної заяви до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, яке було набуто в інтересах сім`ї, за спільні кошти подружжя, але зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 . Зазначає, що домовленості між сторонами щодо поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, досягнуто не було. При цьому заявнику стало відомо, що ОСОБА_2 має намір відчужити майно третім особам без згоди заявника. Таким чином, ОСОБА_2 наразі може безперешкодно реалізувати своє майно без повідомлення та узгодження таких дій із заявником. Враховуючи, що все майно зареєстроване за ОСОБА_2 , який має право безперешкодно розпорядитися майном, що унеможливить виконання рішення суду в разі його ухвалення на користь заявника, є підстави для накладення арешту на майно. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно: - транспортний засіб (автомобіль) марки Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , що належить відповідачу ОСОБА_2 - кошти ОСОБА_2 , що містяться на банківських рахунках відповідача, в тому числі, але не виключно, на поточному рахунку НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві Державний ощадний банк України та інших банках; - 1/4 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРІДАН, яка належить ОСОБА_2 та складає 37 500,00 грн.; - 1/3 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВУТИЧ-АЗОВ, яка належить ОСОБА_2 та складає 140 760,00 грн. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на кошти ОСОБА_2 , що містяться на банківських рахунках ОСОБА_2 , в тому числі, але не виключно, на поточному рахунку НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві Державний ощадний банк України та інших банках. У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коробко С.Є. зазначає, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не дослідив обставини справи та дійшов помилкового висновку що підставою для відмови в забезпеченні позову в частині накладення арешту на частки у статутному капіталі є відсутність доказів на підтвердження права власності відповідача на частку у статутних капіталах товариства. Залишилось поза увагою суду, що вклади, внесені під час перебування у шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільне майно трансформується в інший об`єкт право вимоги на виплату частини вартості частки учасника у статутному капіталі товариства. Просить скасувати ухвалу суду в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову та в цій частині задовольнити заяву про забезпечення позову. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, узагальненими доводами якої зазначає неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду обставинам справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. Залишилось поза увагою суду, що через не визначення судом в межах якої суми накладено арешт, відбулось повне блокування всіх його банківських рахунків, що є не співмірним з будь-якими позовними вимогами. Заявником не доведено, а судом не з`ясовано, які суми грошових коштів містяться на банківських рахунках, в яких банках вони розміщені, та чи є такі суми грошових коштів спільним сумісним майном подружжя. Не з`ясовано дату розірвання шлюбу та не встановлено дати зарахування грошових коштів на рахунки. Залишилось поза увагою, що зарахування грошових коштів на рахунки відбулося здебільшого вже після розірвання шлюбу. Просить скасувати ухвалу повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказі належності майна відповідачу, тобто частково підтверджено право власності на належне відповідачу майно. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.. Відповідно до частини 1статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до пункту 6 цієї Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Таким чином, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «ЕРІДАН», ТОВ «СЛАВУТИЧ-АЗОВ» про поділ спільного майна подружжя. Отже предметом спірних правовідносин є поділ майна подружжя. Між сторонами існує спір щодо нерухомого майна, оскільки позивач вважає, що частки сторін є рівними в спільному сумісному майні подружжя, що також є підставою для визнання за ним права власності на 1/2 частку майна. . Тому, невжиття заходів забезпечення позову, у випадку відчуження відповідачем спірного майна, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог. Заявником не надано доказів на підтвердження належності іншого майна відповідачеві, правовстановлюючі документи, відсутня оціночна вартість майна, на яке заявник просив накласти арешт, що унеможливлює можливість перевірки співмірності заявлених позовних вимог із заходами забезпечення позову. З урахуванням наведених позивачем причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, і обґрунтування необхідності їх вжиття, співмірності заходу забезпечення позову заявленим вимогам, висновок суду про задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на кошти відповідача, що містяться на банківських рахунках, відповідає вимогам закону. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст.374375381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коробко Світлани Євгенівни залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року по цій справі залишити без змін. Дата складання повної постанови 20 вересня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко