Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/237/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/237/21 Головуючий у І інстанції - Рідзель О.А. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Кондраток А.В., представника відповідача Горбаченка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держпраці у Черкаській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просив: - визнати протиправними та нечинними рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 27.10.2020 №232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 щодо відмови йому у переведенні із пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IVна пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723; - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 27.10.2020 №232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 про результати розгляду його заяв від 19.10.2020 № 2272 та від 04.03.2021 №542 щодо переведення із пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести йогоз пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IVна пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» призначити, здійснити нарахування та виплату з 19.10.2020 пенсію державного службовця відповідно до п.п. 10, 12 розділу 11 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 у розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного в довідках Управління Держпраці у Черкаській області про складові заробітної плати від 09.10.2020 № 11-22/7523/11-1 та №11- 22/7529/11-2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на день подання заяви - 19.10 2020 він мав вік 62 роки та страховий стаж 41 рік 5 місяців і 16 днів і стаж державного службовця понад 20 років, що достатньо для призначення пенсії державного службовця. Позивач зазначає, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII пов`язане лише зі стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним п.п. 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Внаслідок чого, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 27.10.2020 № 232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 про результати розгляду заяв від 19.10.2020 та 04.03.2021 ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяви позивача від 19.10.2020 та 04.03.2021 щодо переведення його з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням висновків суду. В іншій частині у задоволені позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що посади провідного інженера, провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, головного спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки в агропромислових об`єднаннях, а також проходження строкової військової служби не відносяться до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № від 16.12.1993 3723-XI та постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №703, тому відповідач відмовляючи позивачу у призначені пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» діяв відповідно до чинного законодавства та в межах своїх повноважень. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Крім того, просить суд розглядати справу за його відсутністю. Представником третьої особи також подано клопотання про розгляд справи за їх відсутністю. В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника відповідача. перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 19.10.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області через Шполянський відділ обслуговування громадян № 9 із заявою № 2272 про перерахунок пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». 27.10.2020 відповідач листом від №2300-0305-8/53951 відмовив позивачу у переводі на пенсію державного службовця, зазначивши про відсутність підстав для такого перерахунку та переведення через недостатність стажу державної служби. 15.12.2020 позивач звернувся з заявою до відповідача про перегляд заяви від 19.10.2020 та прийняття рішення про призначення пенсії як державному службовцю. 06.01.2021 відповідач листом від № 56-7127/П-03/8-2300/21 повторно відмовив позивачу у переході на інший вид пенсії. До листа надано копію рішення від 27.10.2020 № 232650000078. У своїх листах від 27.10.2020 №2300-0305-8/53951 та від 06.01.2021 № 56-7127/П-03/8-2300/21 відповідач вказав, що посади провідного інженера, провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки в агропромислових об`єднаннях, проходження строкової військової служби не відносяться до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 703. 04.03.2021 позивач втретє звернувся з заявою до відповідача з проханням повторно розглянути його заяву про призначення пенсії державного службовця. 12.03.2021 відповідач листом №2300-0306-8/15944відмовив позивачу у переході на інший вид пенсії, оскільки при розгляді документів було встановлено, що надана ним довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 09.10.2020 №11-22/7529/11-2 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувсяз даним позовом до суду. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо неврахування до стажу державної служби спірних періодів та посад, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне. Так, за положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VIII). Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 % суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 року у справі № 607/9429/17 дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону 3723-XIIі «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 року у зразковій справі № 822/524/18. Щодо відмови відповідача у зарахуванні до стажу державної служби позивача такі періоди: період строкової служби в Радянській армії з 22.10.1981 до 26.05.1983, що становить 1 рік 7 місяців і 5 днів (запис № 2 у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 ), час роботи в Смілянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного інженера «Держсільтехнагляду» з 02.01.1986 до 30.01.1986 (запис № 7-8 у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 ) - 28 днів; період роботи в Шполянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, головного спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки з 01.02.1986 до 01.09.1991 (запис № 9-12 у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 ) - 5 років 7 місяців і 1 день, колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку застосуванню підлягає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283). Відповідно до п. 3 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховувався період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті організацій, створених на базі ліквідованих міністерств, яким делеговано функції управління майном організацій і підприємств, заснованих на загальнодержавній власності; час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. З трудової книжки позивача НОМЕР_1 та військового квитка НОМЕР_2 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що він з 22.10.1981 до 26.05.1983 проходив військову службу в армії. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Таким чином, період проходження строкової військової служби з 22.10.1981 до 26.05.1983зараховується до стажу державної служби. Крім того, у додатку до Порядку № 283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. Стаття 25 Закону України № 3723-XII передбачає сім категорій посад державних службовців, що зараховуються до стажу державної служби. Сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади. Пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII: стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Відповідно до п. 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включаються, зокрема, час роботи в організаціях, передбачених абз. 4 п. 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 (далі - Положення №1049). Відповідно до абз. 4 п. 3 Положення №1049 до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст.118 КЗпП України, зокрема в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних посадах та посадах відповідальних працівників до припинення дії ст. 6 Конституції УРСР і внесення змін до ст. 7 Конституції СРСР, тобто до 24.10.1990 відповідно до Закону УРСР «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР» від 24.10.1990 №404-ХІІ. Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії ст. 6 Конституції УРСР і внесення змін до ст. 7 Конституції УРСР (до 24.10.1990). Цими статтями за партійними, профспілковими і комсомольськими органами закріплювалося право на участь у здійсненні управлінських функцій. Відповідальною вважають посаду, на яку приймають колегіальним органом (постановою конференції, зборів, комітету, бюро) партійних, комсомольських та профспілкових організацій. До стажу державної служби може бути включений період роботи на виборних та відповідальних посадах до 24.10.1990, тобто по день набрання законної сили Закону Української РСР від 24.10.90 №404-ХІІ, яким були внесені відповідні зміни до Конституції УРСР. 17.07.2007 за №5587/11-07 Головним управлінням державної служби України було видано лист-роз`яснення «Щодо зарахування до стажу державної служби окремих періодів роботи, які дають право на призначення пенсії державного службовця», у якому зазначено, що згідно із Порядком обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується період роботи в районному агропромисловому об`єднанні на посадах керівних працівників і спеціалістів у місцевих органах державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР. Відповідно до Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016 (визначено категорії посад: 1- керівники, 2-спеціалісти, 3-інші робітники), введеного в дію з 01.01.1987, інженер з охорони праці і техніці безпеки, інспектор з охорони праці і техніці безпеки належали до класифікацій посад службовців - «спеціалісти». Відповідно до п. 2 Порядку № 283, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001№ 2493-III (далі - Закон № 2493-III), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби. Як вбачається з трудової книжки позивача, у спірний період він працював: в Смілянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного інженера «Держсільтехнагляду» з 02.01.1986 до 30.01.1986 та в Шполянському агропромисловому об`єднанні на посаді провідного спеціаліста з охорони праці і безпеки руху, головного спеціаліста з охорони праці і техніки безпеки з 01.02.1986 до 01.09.1991. Згідно архівної довідки Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області від 09.12.2020 № 645/01-16 у документах Шполянської районної ради та її виконавчого комітету є рішення від 30.12.1985 № 359 - «створити районне агропромислове об`єднання» та від 19.09.1991 № 7-21 «створити управління сільського господарства райвиконкому». Згідно з постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 14.11.1985 № 1114 та постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів Української РСР від 10.12.1985 № 429 установлено, що Державний агропромисловий комітет Української РСР (Держагропром УРСР) є центральним органом державного управління агропромисловим комплексом республіки і поряд з облвиконкомами несе всю повноту відповідальності за нарощування виробництва, виконання планів закупівель сільськогосподарської продукції та забезпечення її збереження, якісну переробку і значне розширення асортименту продовольчих товарів. З цією метою Комітет наділяється відповідними правами і повноваженнями в області планування, фінансування і забезпечення матеріально-технічними ресурсами агропромислового комплексу. Рішення Держагропрому УРСР, прийняті в межах його компетенції, є обов`язковими для виконання всіма міністерствами і відомствами УРСР, а також установами, об`єднаннями, підприємствами та організаціями. Держагропрому УРСР здійснює свою діяльність під керівництвом Ради Міністрів УРСР, а агропрому областей, районні агропромислові об`єднання - під керівництвом відповідно виконкомів обласних, районних Рад народних депутатів. Стаття 14 Закону 2493-III встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не обґрунтував з посиланням на нормативно-правові акти, у т.ч. відповідні класифікатори професій щодо трудової діяльності позивача у спірний період про наявність/відсутність/прирівняність/не прирівняність посад роботи позивача до тих, що дають право на зарахування до стажу державної служби з відповідною аргументацією та доводами дії законів у часі, а тому рішення відповідача від 27.10.2020 № 232650000078 та від 12.03.2021 № 232650000078 є протиправними та підлягають скасуванню. Надаючи оцінку вимозі позивача про зобов`язання відповідача перевести його з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком згідно Закону № 889-VIII, колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У зв`язку з тим, що відповідачем на заяви позивача не було прийнято мотивованого рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту права позивача є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком на пенсію згідно Закону 889-VIII з прийняттям мотивованого рішення та урахуванням висновків суду. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, судом повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Постанова в повному обсязі складена року 20.09.2021. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова