Постанова 4818 № 645/7667/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 09 вересня 2021 року м. Харків справа № 645/7667/19 провадження № 22-ц/818/2841/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Котелевець А.В., суддів Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря Гришиної А.О., учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Міськрайонний відділ Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Шевченківський відділ Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 25 травня 2020 року в складі судді Горпинич О.В., у с т а н о в и в: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ПроКредит банк» (далі - ПАТ «ПроКредит Банк»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Міськрайонний відділ Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Шевченківський відділ Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про зняття арешту з майна. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на нежитлові приміщення 4-го поверху № 159-168, 201, 202 в літ. «Е-4», загальною площею 298 кв. м АДРЕСА_1 . Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, йому стало відомо, що на спадкове майно постановами державного виконавця ВДВС Харківського районного управління юстиції Харківської області Гончаренко О.А. ВП 22194067 та ВП 22193761 від 21 жовтня 2010 року накладено арешт. Вказані виконавчі провадження відкрито на підставі виконавчого листа № 2443 від 01 лютого 2010 року та виконавчого листа № 6-1239 від 21 вересня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 68168,06 грн на користь ПАТ «ПроКредит Банк» про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 68168,06 грн. У зв`язку зі смертю боржника 10 лютого 2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, але арешт з майна знято не було. Зазначає, що наявність обтяжень перешкоджає оформленню спадщини, а тому, зважаючи, що у встановлений законом строк кредитор не пред`явив до нього вимог, ОСОБА_1 просив зняти арешт з майна, накладеного постановами державного виконавця ВДВС Харківського РУЮ Харківської області Гончаренко О.А. про відкриття виконавчого провадження від 21 жовтня 2010 року ВП 22194067 та ВП 22193761, номер обтяжень в реєстрі заборон відчуження № 11173311 та № 11173483. Заочним рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 25 травня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки боргові зобов`язання ОСОБА_2 не погашено, заборгованість за виконавчим документом в повному обсязі сплачена не була, підстави для зняття арешту відсутні. 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції порушує його права на спадкове майно, оскільки у зв`язку з накладеним арештом він не має можливості оформити право власності на спадщину та сплатити борг. Інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Матеріали справи свідчать, що на виконанні у Міськрайонному ВДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 22443 від 01 лютого 2010 року та виконавчого листа від 21 вересня 2009 року про стягнення з ОСОБА_4 за користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованості у розмірі 61168,06 грн. Постановою про відкриття виконавчого провадження державного виконавця ВДВС Харківського РУЮ Харківської області ВП № 22194067 від 21 жовтня 2010 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4 . З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (№177163233) від 12.08.2019 року, вбачається, що накладено арешт на нерухоме майно (реєстраційний № 11173311), об`єкт обтяження: невизначене майно, яке належить ОСОБА_2 , підстава обмеження: постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП № 22194067, 21 жовтня 2010 року, державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Гончаренко О.А. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів (№177164238) від 12 серпня 2019 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2013 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 13). У зв`язку втратою чинності Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV 21 квітня 1999 року вищезазначене виконавче провадження передано за належністю до Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ у Харківській області. 22 серпня 2016 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №КЕ/ПБ-2016, за яким останній набув право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 (а. с. 46-47). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якою входять нежитлові приміщення 4-го пов. № 159-168, 201, 202 в літ. «Е-4», загальною площею 298 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 27 лютого 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.А. (а. с. 13 - 14). 01 квітня 2017 року заведено спадкову справу № 6046866, згідно з матеріалами якої спадкоємцем за законом першої черги є його син ОСОБА_1 (а. с. 9) Постановою державного виконавця Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ у Харківській області від 10 лютого 2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2443/09, виданого 01 лютого 20010 року Ленінським районним судом міста Харкова закінчено у на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Залишок основного боргу станом на 01 лютого 2017 року становить 25672,76 грн. Листом Шевченківського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 13 червня 2018 року повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження в провадженні відділу знаходилося виконавче провадження ВП № 22273040 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2443/09, виданого 01 лютого 2010 року Ленінським районним судом міста Харкова, в якому боржником є ОСОБА_2 . Записи про обтяження рухомого та нерухомого майна до державних реєстрів за виконавчим провадженням № 22273040 не вносились. Станом на 16 червня 2018 року на виконанні в Шевченківському ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області виконавчі провадження, в яких стороною є ОСОБА_2 , не перебувають (а. с. 19). Відповідно до листа Шевченківського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 05 березня 2020 року заявником по накладенню обтяжень нерухомого майна № 11173311 та № 11173483 був відділ державної виконавчої служби Харківського РУЮ. Підстава обтяження постанова державного виконавця ВДВС ХРУЮ Харківської області Гончаренко О.А. про відкриття виконавчого провадження ВП 22193761 від 21 жовтня 2010 року (а. с. 72). Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави для зняття арешту з майна, оскільки позивач, як спадкоємець боржника ОСОБА_2 , прийняв права та обов`язки останнього, у тому числі зобов`язання з виконання рішення суду про стягнення заборгованості, ухваленого за його життя, а єдиною підставою для зняття обтяжень з майна є виконання вказаного грошового зобов`язання. Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Згідно із частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виходячи з наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника-фізичної особи. А, закінчивши виконавче провадження, державний виконавець повинен зняти арешт, який було накладено на майно такого боржника при здійсненні виконавчого провадження. Відповідно до частин другої-четвертої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Враховуючи, що виконавче провадження стосовно ОСОБА_2 було закінчено, на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», за відсутності даних щодо пред`явлення вимоги ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 як спадкоємця боржника, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для зняття арешту є необґрунтованими. Отже, арешт, накладений постановою про відкриття виконавчого провадження ВП 22194067 від 21 жовтня 2010 року, винесеною державним виконавцем ВДВС Харківського РУЮ Харківської області Гончаренко O.A. та постановою про відкриття виконавчого провадження, ВП 22193761 від 21 жовтня 2010 року, підлягає зняттю. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 25 травня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову. Позов ОСОБА_1 задовольнити. Зняти арешт накладений на майно ОСОБА_2 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 22194067 від 21 жовтня 2010 року, винесеної державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Гончаренко O.A. та постанови про відкриття виконавчого провадження, ВП 22193761 від 21 жовтня 2010 року, винесеної державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Гончаренко O.A. Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, номери обтяжень в реєстрі заборон відчуження: № 11173311 та № 11173483. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року. Головуючий А.В. Котелевець Судді І.В. Бурлака О.М. Хорошевський