Постанова 4851 № 520/10073/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2021 р.Справа № 520/10073/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Великобурлуцької селищної ради на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., м. Харків, повний текст складено 10.06.21 року по справі № 520/10073/21 за позовом Великобурлуцької селищної ради до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, ВСТАНОВИВ: До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Державної аудиторської служби від 28 травня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-16-002501-а, який проводився відповідно до наказу від 20.05.2021 № 222; Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021р. позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Великобурлуцькою селищною радою подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 10.06.2021 р. у справі № 520/10073/21 є незаконною та такою, що постановлена із порушенням норм права. Вказує, що селищний голова як суб`єкта права, здійснює самопредставництво територіальної громади, селищної ради та її виконавчого комітету на підставі закону, а не представництво іншої особи відповідно до §

2. Представники (статті 55 - 60) КАС України, а тому посилання Харківського окружного адміністративного суду в обґрунтування ухвали на статтю 57 КАС України є неправомірним. Посилається на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №160/6823/19 , постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18. Зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, Харківський окружний адміністративний суд зробив припущення, що селищний голова Віктор Терещенко, який підписав позов, не має права його підписувати, не перевірив своє припущення за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не скористався можливістю залишити позовну заяву без руху, надавши Великобурлуцькій селищній раді можливість подати необхідні суду докази, а одразу ж постановив ухвалу про повернення позовної заяви, чим з формальних підстав позбавив Великобурлуцьку селищну раду права на судовий захист. На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 520/10073/21 за позовом Великобурлуцької селищної ради до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби, третя особа: ТОВ "ЮРАЙ ЛТД" про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. Щодо зазначеної в оскарженій ухвалі, у вступній частині ухвали, в назві справи, третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАЙ ЛТД", колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРАЙ ЛТД" на даний час не може вважатися третьою особою по справі, оскільки дане питання вирішується судом під час відкриття провадження по справі чи на пізніших стадіях , а не під час повернення позовної заяви. Оскільки провадження у даній справі не відкрито, зазначення у вступній частині оскаржуваної ухвали третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАЙ ЛТД" є виключно назвою справи, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРАЙ ЛТД" не є залученою особою. На даній стадії розгляду справи, судом першої інстанції не вирішувалось питання відкриття провадження по справі тобто й не вирішувалось питання щодо кола учасників справи, тому належними учасниками при даному розгляді є позивач та відповідач. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов підписано та подано Великобурлуцькою селищною радою та підписано селищним головою Терещенко Віктором. Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо повноважень вказаної особи на підписання позовної заяви, дійшов висновку, що до суду не подано належних доказів надання Терещенку Віктору повноважень на підписання позовної заяви, що подана Великобурлуцькою селищною радою, в порядку визначеному КАС України. Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується виходячи з анступного. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Згідно ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Частинами 1, 3, 4 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник. Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що: «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Тобто передбачено, що інтереси юридичної особи, її представництво у суді може здійснюватись через керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Згідно частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, серед іншого, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів. В даному випадку позовну заяву подано юридичною особою Великобурлуцькою селищною радою, а підписано селищним головою Віктором Терещенко . Колегія суддів зазначає, що в адміністративному позові, у відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України зазначено повне найменування юридичної особи позивача, місце знаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номер зв`язку. Згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, перевірених колегією суддів за ідентифікаційним кодом юридичної особи, зазначеним в позовній заяві 04399192 - керівник юридичної особи - Великобурлуцький селищний голова Терещенко Віктор Миколайович. Дані відомості Єдиного державного реєстріу підприємств і організацій України є загальнодоступними. Тобто, суддя суду першої інстанції, повертаючи позовну заяву на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, не перевірив відомості щодо позивача за зазначеним ним кодом ЄДРПОУ, наявним в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, де міститься, зокрема і інформація щодо повноважень особи, яка має право діяти від імені підприємства без довіреності. Таким чином, на думку колегії суддів, висновки судді суду першої інстанції, що позов підписано особою, яка не мала права його підписувати, є помилковими. Колегія суддів вважає, що суддею суду першої інстанції не вжито заходів для перевірки повноважень особи, що підписала адміністративний позов. Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції у разі сумнівів щодо повноважень підписанта позовної заяви а також для встановлення чи є підписант керівником юридичної особи, не позбавлений можливості здійснити перевірку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб осіб-підприємців та громадських формувань. Про наявність повноважень у керівника юридичної особи та можливість перевірки відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб осіб-підприємців та громадських формувань вказує Верховний Суд у постанові від 17.09.2019 року у справі №910/3826/19. Отже, ухвалу суду першої інстанції про повернення адміністративного позову постановлено з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України є підставою для її скасування. Відтак, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апелянта, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що мало наслідком неправильне вирішення питання щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала. Відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, оскільки позивачі в апеляційній скарзі просять направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі суду, проте враховуючи межі повноважень апеляційного суду при розгляді скарг на ухвалу суду першої інстанції, ухвала підлягає скасуванню на підставі статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду . Частина 3 ст. 312 КАС України не містить такого формулювання, як направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі суду. Склад суду повинен вирішуватись в суді першої інстанції при надходженні туди справи для продовження розгляду. Колегія суддів зазначає, що при подачі апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір. Відповідно ст. 139 КАС України питання розподілу судових витрат має вирішуватись при винесенні остаточного рішення по справі . Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі № 520/10073/21 скасувати. Справу № 520/10073/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 20.09.2021 року