LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/9758/20-а

від 20.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника позивача Ухова Романа Владиславовича залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 200/9758/20-а залишити без змін.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2021 року справа №200/9758/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Ухова Романа Владиславовича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року (повне судове рішення складено 02 серпня 2021 року в м. Слов`янську) у справі № 200/9758/20-а (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/9758/20-а задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (далі Управління) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії. Вирішено визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. Судове рішення у справі № 200/9758/20-а набрало законної сили 22 лютого 2021 року, відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду. 15 березня 2021 року стягувачем отримано виконавчий лист. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Ухова Романа Владиславовича про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 200/9758/20-а. Представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Управління щодо невиконання рішення суду від 26 листопада 2020 року по справі № 200/9758/20-а; - зобов`язати відповідача протягом строку визначеного судом з дня отримання окремої ухвали суду, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, тобто у розмірі 6800 грн; - зобов`язати Управління повідомити суду про виконання рішення у справі №200/9758/20-а протягом строку, визначеного судом. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року заяву повернуто позивачу. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року у справі № 200/9758/20-а скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року заяву адвоката Ухова Р.В. в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) залишено без задоволення. Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів відповідно до ст. 383 КАС України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Тобто право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили. Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з частиною 6 статі 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Слід вказати, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статтею 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Так, матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/9758/20-а управління соціального захисту населення Дружківської міської здійснено ОСОБА_1 розрахунок суми недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, що складає 6800 грн. Також управлінням соціального захисту населення Дружківської міської внесено ОСОБА_1 до переліку осіб щодо потреби в коштах для здійснення виплати за програмою КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» у 2021 році, у розмірах, передбачених ст. 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 368, що підтверджується відповідним витягом ( ОСОБА_2 №97). Слід зазначити, що видатки на виплату разової грошової допомоги ветеранам війни жертвам нацистських переслідувань до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Про жертви нацистських переслідувань» фінансується в межах бюджетних призначень, передбачених законами про Державний бюджет України на відповідні роки за бюджетною програмою КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» головним розпорядником якої є Мінсоцполітики. Тобто, боржник не є головним розпорядним бюджетних призначень за програмою КПКВК 2501150. Апеляційний суд, як і вважав суд першої інстанції, погоджується з твердженнями боржника про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки у боржника не має можливості до отримання фінансування з Державного бюджету виконати судове рішення. На підставі викладеного вище, місцевий суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів заявника про допущення бездіяльності відповідачем на виконання рішення суду у справі, та, як наслідок, залишив заяву представника позивача Ухова Р.В. в порядку ст. 383 КАС України без задоволення. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача Ухова Романа Владиславовича залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 200/9758/20-а залишити без змін. Повне судове рішення 20 вересня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко І. В. Геращенко А. А. Блохін

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»