Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/793/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2021 року Справа № 916/793/21 м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: М.А.Мишкіної, суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» на рішення Господарського суду Одеської області від 25 травня 2021 року у справі №916/793/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» про стягнення 69183,69 грн. суддя суду першої інстанції: О.А. Демешин час і місце ухвалення рішення: 25.05.2021р., 12.14год., м.Одеса, Господарський суд Одеської області, зала судових засідань №17, повне рішення складено 27.05.2021р. встановив: 23.03.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ» (надалі позивач, ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» (надалі відповідач, ТОВ «Одеська торгова компанія»), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь 69183,69грн. збитків, заподіяних втратою вантажу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.07.2020р. між ним (Експедитор) та ТОВ «АТ Каргіл» (Клієнт) було укладено договір транспортного експедирування №А27/2020 та на виконання цього договору позивач організовував виконання послуг, що пов`язані з перевезенням автомобільним транспортом вантажу, власником якого є ТОВ «АТ Каргілл», з перевізниками. 17.07.2020р. між ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» (Клієнт) та ТОВ «Одеська торгова компанія» (Експедитор) був укладений договір №Авто-1600 про надання послуг з транспортного експедирування автомобільним транспортом (надалі Договір від 17.07.2020р.), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надавати послуги по організації автомобільних перевезень за рахунок позивача. На виконання умов вищезазначеного договору відповідачем здійснювалось перевезення вантажу - ріпака, проте було виявлено нестачу вантажу, який перевозився у кількості 8100т., маса понад нормованої нестачі становить 5293,32; розмір втраченого вантажу зафіксовано в актах надання послуг на виконання Договору від 17.07.2020р. Вартість нестачі складає 69183,69грн.(розрахунок наведений у позовній заяві), які і підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку як збитки, заподіяні втратою вантажу. З посиланням на норми ст.ст.509, 526, 610, 909,934, 623 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, ст.ст.307,314, 226, 225 ГК України, ч.3 ст.14 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Ухвалою суду першої інстанції від 26.03.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. 06.05.2021р. відповідач подав місцевому суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що: - акти приймання-передачі послуг підписувались позивачем без зауважень; - ТОВ «ФРАМ ШИПІНГ» також перевозило вантаж ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» і при цих перевезеннях також виявлялась нестача вантажу. Тому відповідач ставить під сумнів правильність показників ваг, якими здійснювалось зважування на елеваторі при прийманні вантажу; - жодних актів про втрату вантажу не складено та/або відповідних записів у ТТН не внесено, жодної печатки на ТТН від ТОВ «Одеська торгова компанія» не проставлено; - позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність усіх елементів складу цивільних (господарського) правопорушення визначених ст.22 ЦК України; - позивачем не надано доказів проведення ним експертного дослідження щодо встановлення факту недостачі, виявлення причин такої недостачі, тощо; - умовами укладеного з експедитором договору доручення не було передбачено покладання на відповідача функцій перевізника, доставки вантажу та видачі його одержувачу, а лише організацію перевезення. Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2021р. (суддя О.А. Демешин) позов задоволено - стягнуто з ТОВа «Одеська торгова компанія» на користь ТОВа «ФРАМ ШИППІНГ» 69183,69грн. вартості втраченого вантажу та 2270грн. судового збору. Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.509, 526, 610, 929, 934 ЦК України, ч.1 ст.193, ст.307, ч.3 ст.314 ГК України, ч.3 ст.14 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» та вмотивоване наступним. З доданих матеріалів справи копій актів надання транспортно-експедиторських послуг вбачається, що відповідачем надавались послуги по Договору №АВТО-1600 від 17.07.2020р. При цьому у вказаних актах зазначалась вага вантажу, яка відповідала вазі вантажу саме при його вивантаженні після перевезення. Вказане підтверджується доданими до матеріалів справи копіями реєстрів до Додаткової угоди №2 від 17.07.2020р. підписаними директорами ТОВ «Одеська торгова компанія» та ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ». Наприклад, з копії Акту надання послуг №448 від 04.08.2020р. вбачається, що відповідачем були надані транспортно-експедиторські послуги з перевезення 76,3 тон вантажу. Копією Реєстру №8 до Додаткової угоди №2 від 17.07.2020р. до Договору транспортного перевезення від 17.07.2020р. підписаного сторонами підтверджується, що в період з 02.08.2020р. по 04.08.2020р. перевізником ТОВ «Одеська торгова компанія» було прийнято до перевезення при завантаженні 76740кг (76,74тони) ріпаку, а вага вантажу при вивантаженні склала 76300кг (76,3тони). Аналогічні обставини, що підтверджують нестачу вантажу, містяться і в інших копіях актів надання послуг та реєстрів до Додаткової угоди № 2 від 17.07.2020р. Таким чином, загальна вага нестачі ріпаку становить різницю між його вагою при завантаженні (1 477,2т ) та його вагою при вивантаженні (1 469,1т) та дорівнює 8100,00 т. У відповідності до п.4.7. Договору від 17.07.2020р., розмір нестачі вантажу за який несе відповідальність Відповідач (0,19% від завантаженої ваги) становить 5993,32т (8100т 2806,68т (0,19%) = 5993,32т). На запит позивача ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» листом від 13.11.2020р. підтвердило закупівельну вартість ріпаку в розмірі 13070грн. за тону , хоча по договору поставки №2100060376 від 10.07.2020р., укладеного з ПрАТ „ВЕСНА-1, вартість ріпаку становила 13100грн. Тому, виходячи саме із закупівельної вартості ріпаку в розмірі 13070грн. за тону, позивачем правомірно розраховано вартість нестачі вантажу, що перевозився відповідачем в сумі 69183,69 грн. (5993,32т х 13070грн. = 69183,69грн.). Отже позовні вимоги є обгрунтованими. 14.06.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» на рішення від 25.05.2021р. (подана нарочно 14.06.2021р.), в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначив, що: - суд в оскаржуваному рішенні помилково посилається на правову позицію, наведену у постанові Верховного суду від 17.05.2018р. у справі №907/603/17; - позивачем не додано до матеріалів справи документів, що підтверджують вартість товару; - ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» помилково вважає, що воно отримало право на відшкодування понесених витрат (фактично зворотнього регресу) через втрачений відповідачем вантаж на суму 69183,69грн. через сплату цих коштів одержувачу вантажу ТОВ «АТ КАРГІЛЛ»; - акти приймання-передачі підписані позивачем без зауважень, а відповідно до п.2.2.3 Договору від 17.07.2020р. у разі незгоди позивач не мав підписувати акти та повинен був надіслати відповідачу протягом 5 днів лист із зазначенням причин відмови від підписання; - у претензії від 10.09.2020р. та позовній заяві не зазначено, щодо якої додаткової угоди направлено вимогу, за який період часу, щодо яких перевезень, не надано жодної ТТН та даних щодо повірки ваг відповідно до норм ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність». Текст претензії має посилання на договір №Авто-1507/11, зміст і сторони за яким відповідачу невідомі; - додаткові угоди, на підставі яких мають розраховуватись понаднормовані нестачі, до претензії та позовної заяви не надані; - позивач також перевозив вантаж ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» і також була значна недостача, тож можливо проблема не в перевізнику, а в навантажувально-розвантажувальних процесах, в вагах, які встановлені на елеваторі та представником ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» не була надана повірка цих вагів; - позивачем не надано доказів проведення ним експертного дослідження щодо встановлення факту недостачі, виявлення причин такої недостачі, тощо; - жодних актів про втрату вантажу не складено та/або відповідних записів у ТТН не внесено, жодної печатки на ТТН від ТОВ «Одеська торгова компанія» не проставлено; - позивач помилково вважає, що він отримав право на відшкодування понесених витрат через втрачений вантаж. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВа «Одеська торгова компанія» на рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2021р. у справі №916/793/21; постановлено розгляд апеляційної ТОВа «Одеська торгова компанія» на рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2021р. здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 13.07.2021р.; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду. 30.07.2021р. представник ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» - адвокат Проніна В.М. подала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення а також продовжити строк на подання відзиву, зазначаючи, що ані позивач, ані його представник не отримували копію ухвали суду від 22.06.2021р. та ознайомились зі змістом ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень. У відзиві, зокрема, зазначено наступне: - в обґрунтування вартості втраченого товару позивачем був наданий лист ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» від 13.11.2020р. щодо закупівельної вартості товару ріпаку у розмірі 13070грн. за тону; - розмір втраченого вантажу становить різницю між масою завантаженого і розвантаженого вантажу, перевезеного відповідачем згідно Додаткової угоди №2 від 17.07.2020р., що відображена у ТТН та складає 8100т.; - розмір втраченого вантажу зафіксовано в актах надання послуг, наданих відповідачем на виконання договору №Авто-1600, відповідно до яких сума ваги навантаження складає 1477,200т., сума ваги вивантаження складає 1469,100т, що цілком відповідає масі завантаженого та вивантаженого вантажу згідно відомостей, що містяться у ТТН; - чинним законодавством України не позбавлено сторін права врегулювати порядок відшкодування втрат без складання акту розбіжностей; - за наявності визнаної обома сторонами договору № Авто-1600 різниці між вагою навантаження і вагою вивантаження вантажу, що була зафіксована в актах надання послуг, посилання відповідача на необхідність встановлення розбіжностей, проведення контрольного зважування та експертиз є безпідставним та необгрунтованим; - щодо тверджень відповідача про відсутність печатки ТОВ «ОТК -реєстром до актів надання послуг № 448 від 04.08.2020 р. № 438 від 04.08.2020 р. № 436 від 01.08.2020 р., №415 від 21.07.2020 р., № 424 від 27.07.2020 р., № 417 від 25.07.2020 р., № 429 від 31.07.2020р. наданих відповідачем на виконання умов договору № Авто-1600 визначено перелік транспортних засобів, що здійснювали перевезення за кожним актом наданих послуг. Зазначені відомості цілком збігаються з товаро-трансnортними накладними, у кожній з яких визначено транспортний засіб, що здійснює перевезення; - відповідач прийняв вантаж до перевезення без зауважень та заперечень, а тому з моменту прийняття без будь-яких зауважень вантажу до перевезення, відповідальність за його схоронність до моменту передання вантажоодержувачу несе саме Перевізник, в даному випадку ТОВ «Одеська торгова компанія»; - відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України на підтвердження відсутності вини перевізника у втраті вантажу при здійсненні перевезення на підставі Додаткової угоди № 2 від 17.07.2020р. до Договору про надання послуг з транспортного експедирування автомобільним транспортом №Авто-1600, оскільки обов`язок доведення невинуватості перевізника покладається безпосередньо на нього вимогами чинного законодавства, що регулює правовідносини, що виникли між сторонами. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.08.2021р. продовжено до 30.07.2021р. ТОВу «ФРАМ ШИППІНГ» строк на подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВа «Одеська торгова компанія» на рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2021р. у справі №916/793/21. Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ» (Експедитор) був укладений Договір №27/2020 транспортного експедирування, відповідно до умов п.а.1.1, 1.2 якого Експедитор зобов`язується від свого імені або від імені Клієнта, за сплату і за рахунок Клієнта виконати та/або організувати виконання визначених цим Договором послуг. На умовах, визначених цим Договором, Експедитор надає Клієнту наступні види транспортно-екпедиторських послуг: організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України за маршрутом, узгодженим з клієнтом, як власним автомобільним транспортом, так і з залученням третіх осіб (перевізників); здійснює роботи, пов`язані з прийманням, перевезенням, отриманням вантажів. Відповідно до п.2.1.3 Договору від 01.07.2020р. Експедитор зобов`язаний забезпечити вантаження вантажу, отримання до перевезення, та нести відповідальність за його схоронність, з моменту його прийняття від вантажовідправника (в тому числі вантажовідправника (в тому числі Зернового складу) і до моменту передачі його вантажоодержувачу. Експедитор зобов`язаний за окремим дорученням Клієнта пред`явити від його імені претензії третім особам з питань відшкодування збитків, завданих Клієнту під час виконання цього Договору. У випадку отримання Експедитором відшкодування за пред`явленими від імені Клієнта претензіями упродовж 5 (п`яти( банківських днів повідомити Клієнта про задоволення претензії та перерахувати отримані грошові кошти на користь Клієнта за відповідним письмовим зверненням останнього (п.2.1.18. Договору від 01.07.2020р.). Згідно із п.2.3.4 Договору від 01.07.2020р. Експедитор має право для належного та своєчасного виконання зобов`язань, передбачених Договором, залучити третіх осіб, в тому числі перевізників, які мають всі необхідні дозвільні документи, та укладати від власного імені договори на перевезення вантажів для виконання поданих Клієнтом Заявок. Експедитор несе відповідальність за дії та бездіяльність третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні. Експедитор несе відповідальність за втрату чи пошкодження вантажу з моменту його отримання ( факт отримання підтверджується наявністю підпису Експедитора на товарно-транспортній накладній або іншому документі, що засвідчує прийняття вантажу) і до моменту його передачі в пункті призначення: у випадку втрати у розмірі вартості вантажу, якого бракує; - у випадку пошкодження вантажу на стільки, що його неможливо використати за прямим цільовим призначенням в розмірі вартості такого вантажу. Вартість втраченого та/ або пошкодженого вантажу визначається за вибором Клієнта або у розмірі вартості, вказаної у відповідному договорі між Клієнтом та його контрагентом, та /або ринкової вартості вантажу, котра підтверджується довідкою, виданою ДП «Держзовнішінфом». Вантаж вважається втраченим на шостий календарний день після дати поставки, вказаної у заявці (п.4.8 Договору від 01.07.2020р.). Згідно із п.7.2 Договору від 01.07.2020р. Експедитор несе повну майнову відповідальність за нестачу вантажу, виявлену при вивантаженні, що перевищує 0,19% від маси нетто при завантаженні (невиправдана нестача). 17.07.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» (Експедитор) був укладений Договір №Авто-1600 про надання послуг з транспортного експедирування автомобільним транспортом (надалі Договір від 17.07.2020р.), відповідно до умов п.1.1 якого Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-екпедиційні послуги, що пов`язані з організацією та забезпеченням перевезення зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки (надалі Вантаж) автомобільним транспортом (надалі «Послуги»), а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані Експедитором Послуги, відповідно до умов даного Договору. Перевезення кожної партії вантажу оформляється окремою Додатковою угодою до даного Договору, яка є його невід`ємною частиною. Назва вантажу (назва культури), кількість вантажу, загальна вартість послуг, пункт відправлення та призначення вантажу, термін та інші умови перевезення вантажу зазначаються Сторонами в Додаткових угодах за формою, встановленою в Додатку №1 до Договору, що є невід`ємною його частиною (п.1.2 Договору від 17.07.2020р.). Відповідно до п.3.2 Договору від 17.07.2020р. кінцева вага вантажу, яка є основою за розрахунків визначається після його прибуття в кінцевий пункт призначення, та відображається додатково у товарно-транспортних накладних. Згідно із п.4.1 Договору від 17.07.2020р. за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, відповідно до норм чинного законодавства України та цим договором. Сторона, що порушила свої зобов`язання за цим Договором повинна негайно усунути ці порушення. Експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час перевезення. Експедитор несе відповідальність за втрату вантажу, якщо кількість втраченого вантажу перевищує норми природної втрати, передбаченої цим Договором. При цьому, кількість фактично доставленого вантажу визначається шляхом звуження на повірених електронних автомобільних вагах у пункті приймання вантажу з внесенням відповідної відмітки в товарно-транспортній накладній (п.4.6 Договору від 17.07.2020р.).. Згідно із п.4.7 Договору від 17.07.2020р. Вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між вагою, переданою до перевезення, визначеною на вагах в пункті відвантаження і вагою, визначеною в пункті призначення при перевезення транспортним засобом для зернових, зернобобових, олійних культур та продукції їх переробки становить 0,19%. До 0,07% складає природні втрати вантажу при перевезенні автомобільним транспортом та допустима похибка на вагах при зважуванні транспортного засобу. При цьому понаднормові нестачі розраховуються сумарно за цілий об`єм згідно кожної Додаткової угоди. Відповідно до п.4.8 Договору від 17.07.2020р. Експедитор зобов`язаний відшкодувати вартість втраченого вантажу на підставі пред`явленої Клієнтом претензії протягом 10 днів з дня отримання такої претензії. Ціна 1 (однієї) тони втраченого вантажу, що підлягає відшкодуванню, визначається на кінець місяця, за який виставляється претензія. При цьому за основу беруться максимальні закупівельні ціни на умовах СРТ порти Чорного моря (трейди), але не менше закупівельної вартості Товару на момент придбання його клієнтом. 17.07.2020р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору транспортного експедирування автомобільним транспортом №Авто-1600 від 17.07.2020р. (т.1,а.с.238), відповідно до п.п.1,2,3 якої Експедитор зобов`язується за рахунок Клієнта організувати перевезення вантажу Ріпак, в обсязі згідно акту прийому-передачі. Перевезення вантажу здійснюється за маршрутом: пункт призначення завод «Каргіл», Каховка, Херсонська область, пункт вивантаження «ЄВТ Грейн», м.Миколаїв, вул.Айвазовського. Вартість (ціна) послуг експедитора складає 280грн. за одну тону вантажу, з урахуванням ПДВ. Строки перевезення з 18.07.2020р. по 31.07.2020р. Згідно реєстрів до Додаткової угоди №2 від 17.07.2020р. до договору транспортного перевезення №Авто-1600 від 17.07.2020р. (Замовник ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ», перевізник ТОВ «Одеська торгова компанія»): - №8 - вага навантаження становить 25960,25800,24980т., вага вивантаження 25800, 25660 та 24840т. (т.1, а.с.241); - №7 - вага навантаження становить 268940т., вага вивантаження 267200т. (т.1, а.с.243); - №6 - вага навантаження становить 72560т., вага вивантаження 72200т. (т.1, а.с.245); - №2 - вага навантаження становить 215480т., вага вивантаження 214300т. (т.1, а.с.247); - №4 - вага навантаження становить 239360т., вага вивантаження 238380т. (т.1, а.с.249); - №3 - вага навантаження становить 313940т., вага вивантаження 312240. (т.1, а.с.251); - №5 - вага навантаження становить 290180т., вага вивантаження 288480т. (т.1, а.с.253). Вищезазначені реєстри підписані директорами позивача та відповідача та скріплені печатками підприємств. Між ТОВ «Одеська торгова компанія» та ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» були підписані Акти надання послуг, згідно яких Виконавцем (ТОВ «Одеська торгова компанія») на виконання умов Договору №1600 від 17.07.2020р. були виконані роботи (надані такі послуги) транспортно-експедиторські послуги (з-д Каргілл, м.Каховка, Херсонська область «ЄВТ Грейн» м.Миколаїв): - №415 від 21.07.2020р. - кількість 214,3т. (т.1, а.с.246); - №417 від 25.07.2020р.- кількість 214,3т. (т.1, а.с.250); - №424 від 27.07.2020р.- кількість 238,38т. (т.1, а.с.248); - №429 від 31.07.2020р.- кількість 288,4т. (т.1, а.с.252); - №436 від 01.08.2020р.- кількість 72,1т. (т.1, а.с244); - №438 від 04.08.2020р.- кількість 267,2т. (т.1, а.с.242); - №448 від 04.08.2020р.- кількість 76,3т. (т.1, а.с.240). Акти підписані від виконавця ТОВ «Одеська торгова компанія» відповідальним за здійснення господарської операції і правильність її оформлення Грибинюком І.О., від замовника Радєвим М.Г. та скріплені печатками підприємств. На виконання Додаткової угоди №2 Експедитором були здійснені перевезення, при вивантаженні ріпаку вантажоодержувачем «ЄВТ Грейн» було здійснено зваження ріпаку та виявлено що частково вантаж був втрачений за товарно-транспортними накладними (перелік яких наведений у позовній заяві, копії містяться у матеріалах справи, т.1) ТОВ «Одеська торгова компанія» завантажило 1477200т., фактично було відвантажено 1469100т., різниця складає 8100т., що відображено у відповідних товарно-транспортних накладних. 26.08.2020р. ТОВ «АТ Каргілл» надіслало ТОВу «ФРАМ ШИППІНГ» претензію №6515, в якій зазначило при виконанні ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» своїх договірних зобов`язань було виявлено нестачу вантажу, загальна сума збитків складає 131902,44грн., які ТОВ «АТ Каргілл» вимагало сплатити до 26.09.2020р. (т.1, а.с.221). 21.10.2020р. ТОВ «Фрам Шиппінг» надіслало ТОВу «АТ Каргілл» запит №288/2110, в якому просило надати інформацію про закупівельну вартість насіння ріпаку 1 класу 2020 року (т.1, а.с.222). У відповідь на вищезазначений запит ТОВ «АТ Каргілл» надіслало позивачу лист №13311/1 від 13.11.2020р., в якому зазначило, що закупівельна вартість ріпаку 1 класу 2020р., перевезення якого за договором від 01.07.2020р. здійснював позивач, складає 13070грн. (т.1, а.с.223). 13.11.2020р. позивач надіслав відповідачу претензію №289/1311, в якій зазначив про втрату ТОВом «Одеська торгова компанія» під час перевезень на виконання умов Договору від 17.07.2021р. 8100т. ріпаку; розмір нестачі, що перевищує 0,19% відсотків, складає 5293,32т. вартістю 69183,69грн., які позивач вимагав сплатити протягом 10 днів з дня отримання ухвали (т.1, а.с.224-230). В додатки до претензії були надані копії товарно-транспортних накладних, копію свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки ТОВ «Елеваторпромсервіс», копію відомостей про повірку ваг статичного зважування КОДА-А, копію претензії ТОВ «АТ Каргілл», копію листа ТОВ «АТ Каргілл» вих №1311/1 від 13.11.2020р. Направлення претензії підтверджується копією опису вкладення на адресу ТОВа «Одеська торгова компанія» (т.1, а.с.231). Посилаючись на виявлення при розвантаженні нестачі вантажу, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь збитки вартість втраченого вантажу. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду наступного. Відповідно до ч.1 ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Згідно із ст.920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст.924 ЦК України). Згідно із ст.314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу. За змістом наведених норм обсяг відповідальності перевізника за договором перевезення може бути погоджена сторонами у відповідному договорі і не повинна суперечити положенням чинного законодавства. Разом з цим нормами ст.924 ЦК України та ст.314 ГК України визначено, що, зокрема, за втрату вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі вартості вантажу, у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість, якщо не доведе, що це сталося не з його вини, або внаслідок обставин, яким останній не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Матеріалами справи - копіями товарно-транспортних накладних, в яких зазначена кількість вантажу, прийнятого до перевезення відповідачем та на яких міститься підпис водія ТОВ «Одеська торгова компанія» та відомості про фактично вивантажений ТОВу «ЄВТ ГРЕЙН» вантаж підтверджується, що фактично ТОВ «Одеська торгова компанія» було прийнято до перевезення 1477200т., а доставлено до пункту призначення 1469100т., різниця складає 8100т. Відповідно до статті 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторін договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Згідно з пунктом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Позивач у позовній заяві навів розрахунок збитків, відповідно до якого: розмір нестачі товару, що перевищує 0,19% від завантаженої ваги становить 8100(розмір втраченого вантажу)-2806(0,19%)=5293,32т., вартість однієї тони вантажу - 13070грн., загальний розмір збитків 69183,69грн. (5293,32*13070=69183,69). Суд апеляційної інстанції перевірив даний розрахунок та погоджується із висновком місцевого господарського суду про його правильність. Та обставина, що ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» не є власником вантажу (ріпаку) не виключає його право на позов у цій справі, оскільки відповідно до норм ст. 1 ЗУ «Про транспортно-експедиторські послуги» клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору. Отже, клієнт (замовник) за договором транспортного експедирування не повинен бути обов`язково власником товару, перевезення якого організовує експедитор. В свою чергу, право на позов до експедитора, що випливає з договору транспортного експедирування, має лише клієнт, в тому числі на позов у зв`язку з втратою (недостачею) вантажу. Згідно із ч.ч.1-3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно з приписами ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Під збитками у розглядуваній справі розуміються матеріальні витрати, які позивач мусить понести у ході виконання ним замовлення для ТОВ «АТ Каргілл», по відношенню до якого він виступив експедитором, зумовлені неналежним виконанням ТОВ «Одеська торгова компанія» обов`язку з перевезення вантажу. Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором від 17.07.2020р., розмір нестачі вантажу та кількість товару, вартість якого за умовами Договору від 17.07.2020р. підлягають стягненню з ТОВ «Одеська торгова компанія» на користь ТОВа «ФРАМ ШИППІНГ», отже місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, відхиливши заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду наступного: - місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не посилався на правову позицію, наведену у постанові Верховного суду від 17.05.2018р. у справі №907/603/17 та протилежні твердження ТОВа «Одеська торгова компанія» є помилковими; - позивачем надані до матеріалів справи документи, що підтверджують вартість товару - лист ТОВ «АТ Каргілл» №1311/1 від 13.11.2020р., відповідно до якого вартість 1т ріпака складає 13070грн.; - позивач набув право відшкодування витрат від відповідача, зокрема, у відповідності до ст.1 ЗУ «Про транспортно-експедиторські послуги»; відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є не лише втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також і витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Під дане визначення підпадають ті грошові кошти, які позивач має сплатити ТОВу «АТ Каргіл» в силу положень п. 7.2 Договору №А27/2020 від 01.07.2020р., у зв`язку із втратою частини товару внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №Авто-1600; - обставина підписання позивачем актів приймання-передачі без зауважень не спростовує правильність висновків місцевого господарського суду, оскільки нестача зафіксована як у відповідних реєстрах до Додаткової угоди №2 від 17.07.2020р. (підписаних сторонами та скріплених печатками), так і вантажоотримувачем ТОВ «ЄВТ Грейн» у товарно-транспортних накладних; - відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на претензію від 10.09.2020р. та зазначає про її недоліки, проте з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» надіслало відповідачу претензію №289/1311 від 13.11.2020р., в додатки до якої надав копії ТТН та інші документи, зазначені вище у тексті постанови суду; - обставина перевезення безпосередньо позивачем вантажу ТОВу «АТ Каргілл» не має жодного відношення до розгляду справи за позовом ТОВа «ФРАМ ШИППІНГ» до ТОВа «Одеська торгова компанія», які виникли з приводу правовідносин за Договором від 17.07.2020р. Відповідно до п.13.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Міністерством транспорту України №363 від 14.10.1997р. (зі змінами та доповненнями) в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник i вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин i суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами. Отже експертиза могла бути проведена на вимогу відповідача, проте ТОВ «Одеська торговельна компанія» не ініціювала проведення експертизи у зв`язку із виявленням недостачі. Позивачем надані докази факту недостачі товарно-транспортні накладні а також відповідні Акти, підписані обома учасниками справи без зауважень та скріплені печатками підприємств. ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» не повинно було виявляти причини недостачі (на чому наполягає скаржник в апеляційній скарзі), оскільки відповідно до умов п.4.6 Договору від 17.07.2021р. саме відповідач несе відповідальність за цілісність вантажу. Обставина відсутності на ТТН підписів працівників та печатки ТОВа «Одеська торгова компанія» підставою для зміни або скасування оскаржуваного рішення слугувати неспроможна, оскільки відповідно до п.4.7 Договору від 17.07.2020р. вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між вагою, переданою до перевезення, визначеною на вагах в пункті відвантаження і вагою, визначеною в пункті призначення при перевезення транспортним засобом становить 0,19%; робітниками вантажоотримувача ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» в пункті призначення було здійснено зважування вантажу та встановлено недостачу вантажу. Позивач 13.11.2020р. надіслав відповідачу претензію про відшкодування збитків, на яку відповіді не отримав. Позов ТОВом «ФРАМ ШИППІНГ» поданий до суду 23.03.2021р., за весь цей час (більше чотирьох місяців) відповідач не висловив заперечень щодо недостачі вантажу, який ним перевозився на виконання умов договору, доказів зворотнього матеріали справи не містять. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач не пояснює обставин складання та підписання реєстрів №№2-8 до Додаткової угоди №2 від 17.07.2020р. та актів надання послуг - №№415, 417, 424, 429, 436, 438 та 448, в яких зафіксована вага ріпаку, що була перевезена відповідачем; вага не збігається із тією, що була прийнята ТОВом «Одеська торгова компанія» для перевезення за відповідними ТТН та вищезазначеними реєстрами. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Одеська торгова компанія» не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення. Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апеляційної скарги не убачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права. За таких обставин рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2021р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Відповідно до п.п.«в» п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2021р. у справі № 916/793/21 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286, 287 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 20.09.2021р. у зв`язку із перебуванням колегії суддів у щорічній черговій відпустці з 05.08.2021р. по 10.09.2021р. включно. Головуючий суддя М.А. Мишкіна Суддя О.Ю. Аленін Суддя Л.В. Лавриненко