Постанова Тернопільський апеляційний суд № 595/1130/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 595/1130/21Головуючий у 1-й інстанції Созанська Л.І. Провадження № 33/817/511/21 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 вересня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. з участю захисників особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатів Шевчука В.О. та Бакальця І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 серпня 2021 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 454 грн. Згідно даної постанови, 25 липня 2021 року о 21 год. 35 хв. ОСОБА_1 в с. Підзамочок по вул. Тернопільська, керував транспортним засобом Пежо Партнер, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Drager, результат тесту позитивний, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказані вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не з`ясовано усіх обставин справи, оскільки йому працівниками поліції не було названо жодних наявних у нього ознак алкогольного сп`яніння, а також підстави зупинки його транспортного засобу, а він поспішав доставити жінку у лікарню. Зазначає, що було порушено порядок проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки не долучено акт огляду за результатами визначення стану алкогольного сп`яніння, тому доказів вини ОСОБА_2 в їх сукупності є недостатньо для притягнення його до адміністративної відповідальності. Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисників апелянта, які підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ч.2 ст.266 КУпАП (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021 року) передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом і детально викладені у постанові. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810. Зазначено, що остання повірка даного приладу була 04.05.2021 року. Факт перебування в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме результатами тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатор Drager Alcotest , згідно з якими рівень алкоголю в крові становив 1,07 %о. При цьому ОСОБА_1 погодився із результатом тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатор Drager Alcotest і відмовився проходити огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння. Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску. Отже, сукупність наявних у матеріалах справи доказів свідчить про доведеність порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 (а) ПДР України. Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. При цьому твердження апелянта, що його транспортний засіб був зупинений безпідставно не відповідають дійсності та спростовуються даними відеофіксації, згідно яких ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку із порушенням ним вимог ч.1 ст.126, ч.6 ст.126 КУпАП, у зв`язку із чим працівником поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №527655 від 25.07.2021 року. Також, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції захисники Гиньківа І.М. вказують на те, що у протоколі про адмінправопорушення відсутня вказівка на кількість проміле, виявлених під час огляду останнього, не вказано також назву та серію присторою за допомогою якого такий огляд було проведено. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з роздруківки тесту, огляд було проведено за допомогою застосування приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810, згідно з якими рівень алкоголю в крові становив 1,07 %о. Зазначено, що останнє калібрування було проведено 05 квітня 2021 року. Крім того, необґрунтованими є доводи апелянта про те, що у матеріалах справи відсутнє письмове направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення огляду останнього на стан його сп`яніння, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, з результатами такого огляду був згідний, їхати у медзаклад не бажав, а отже відсутність письмового направлення у медзаклад для проходження огляду на стан сп`яніння не скасовує відповідальність за вчинене. Що стосується доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, діяв у стані крайньої необхідності, тобто віз вагітну дружину до лікарні, то такі є необґрунтованими, оскільки з цією метою він міг обрати інший спосіб надання допомоги дружині. Отже, вказані вище доводи апелянта не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного адмінправопорушення, а отже не може бути безумовною підставаою для скасування по суті правильного судового рішення. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КупАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя