LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4821711/1666/21

від 15.09.2021 ·

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2021 року м. Черкаси Справа № 711/1666/21 Провадження № 22-ц/821/1584/21 Категорія: 305000000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В. за участю секретаря: Захарченко А.Д. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: нотаріус Другої Черкаської державної нотаріальної контори Демиденко Ольга Анатоліївна розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2021 року (ухваленого під головуванням судді Пироженка С.А. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси) у справі за позовом ОСОБА_1 до нотаріуса Другої Черкаської державної нотаріальної контори Демиденко Ольги Анатоліївни про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 16 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до нотаріуса Другої Черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. була прийнята Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 листопада 2020 року, якою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: на ј частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та Ѕ частину у праві власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , що знаходиться у садівничому товаристві «Дніпро» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на Ѕ частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті його матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В позовній заяві зазначено, що позивач відноситься до спадкоємців першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 . Після його смерті була заведена спадкова справа. На день смерті батькові належала Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 та земельна ділянка АДРЕСА_2 . Крім того, вказує позивач, на день смерті батька до нього перейшло право спадкування депозиту по заповіту, що був складений ним у фінансовій установі (відділення Ощадбанку) ф№52 ордер на зарахування вкладу. Таким чином, зазначає ОСОБА_1 , він прийняв спадщину після смерті батька, фактично вступивши в управління або володіння спадковим майном. Свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилася до 01 січня 2004 року, коли діяли норми Цивільного кодексу УРСР, не видавалося. Позивач вважає, що в даному випадку нотаріусу правовстановлюючі документи на майно, що залишилося після смерті батька та докази проживання з ним, надавати не обов`язково. Щодо спадкування позивачем спадщини після смерті матері ОСОБА_3 у позові зазначено, що нею за життя 29 жовтня 2003 року був посвідчений заповіт приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Михайловською А.А., яка заповіла йому автомобіль марки ВАЗ 2103, а все інше майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що вона матиме право заповіла ОСОБА_3 ОСОБА_1 в своєму позові також зазначає, що його долю від спадкової маси після смерті батька, на яку він не отримав від нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом, успадкувала його мати, яка незаконно розпорядилася його долею, склавши заповіт від 29 жовтня 2003 року. Позивач вважає, що нотаріус не мав жодних законних підстав видавати ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру; на грошовий вклад із залишком 11 000 грн.; на земельну ділянку, оскільки нею не враховані чинні на час відкриття спадщини Цивільний кодекс УРСР від 18 липня 1963 року. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із відповідним позовом та просив постановити судове рішення, яким визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 листопада 2020 року, виданої нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. та зобов`язати її видати йому Свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на ј частину квартири АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельної ділянки № НОМЕР_1 , що знаходиться в садівничому товаристві «Дніпро» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, що залишилося після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також видати Свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 та ј земельної ділянки № НОМЕР_1 , що знаходиться в садівничому товаристві «Дніпро» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, що залишилося після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що підставами для скасування нотаріальної дії є невідповідність здійснення такої дії чинному законодавству та порушення процедури її здійснення, проте, позивачем ОСОБА_1 не надано належних, допустимих доказів та обґрунтувань щодо незаконності постанови державного нотаріуса та не наведено підстав для її скасування. Крім того, обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як нотаріусом не було допущено порушення норм Закону України «Про нотаріат». Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 26 липня 2021 року, ОСОБА_1 вважаючи, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, при недостатньо повному дослідженні дійсних обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнитив повному обсязі. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позивачем не обґрунтована незаконність постанови державного нотаріуса та не наведено підстав для її скасування, оскільки у спадковій справі № 218/99 після смерті ОСОБА_2 відсутні відмови від спадщини від трьох спадкоємців, оскільки спадкоємцями першої черги являлися двоє синів, дружина та його мати, крім того нотаріус не визначив коло осіб спадкоємців, а також відсутні повідомлення позивача про відкриття спадщини після смерті батька, чим порушено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Фактичні обставини справи Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про смерть (повторне) серія НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського МУЮ ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.18), після смерті якого відкрилась спадщина. Згідно листа Другої черкаської державної нотаріальної контори від 03 грудня 2015 року вбачається, що відповідно до матеріалів спадкової справи № 218/99 єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 , була його дружина ОСОБА_3 . На підставі заяв ОСОБА_3 їй були видані свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , автомобіль марки ВАЗ 2103, грошові вклади Промбудбанку м. Черкаси, акції, причіп ММЗ-81021 та грошові вклади Ощадбанку м. Черкаси. Також зазначено, що позивачем ОСОБА_1 не було надано нотаріусу з 1999 року оригіналів ощадних книжок, тому у нього відсутній факт прийняття спадщини. (а.с. 40) З довідки АТ «Державний ощадний банк України» від 20 лютого 2020 року вбачається, що на ім`я позивача ОСОБА_1 в ТВБВ № 10023/034 філії Черкаське облуправління «АТ «Ощадбанк» 06 листопада 2020 року переоформлено компенсаційний рахунок № НОМЕР_3 по заповіту (ф.№ 52 ордер на зарахування вкладу) з рахунку № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 22) Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського МУЮ ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 19) 29 жовтня 2003 року ОСОБА_3 склала заповіт, за яким заповіла автомобіль марки ВАЗ 2103 ОСОБА_1 , а все інше майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_3 (а.с. 42) Також з матеріалів справи вбачається, що 09 жовтня 2012 року до Другої Черкаської державної нотаріальної контори із заявою при прийняття спадщини після її смерті звернувся син ОСОБА_1 , у зв`язку з чим заведена спадкова справа №770/12 після смерті ОСОБА_3 (а.с. 46) 27 листопада 2015 року до Другої Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом звернувся син ОСОБА_3 ОСОБА_3 (а.с. 48) 27 листопада 2015 року державним нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори видані Подольському В.П. Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 ; грошовий вклад в сумі 11 000 гривень в АТ «Ощадбанк», а також 29 грудня 2015 року нотаріусом видано ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0548 га кадастровий номер 7124989000:02:006:0321, що розташована: АДРЕСА_2 . (а.с. 54, 56, 65) В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Другої черкаської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, що залишилася після смерті його матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . 20 листопада 2020 року нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на ј частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та Ѕ частину у праві власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , що знаходиться у садівничому товаристві «Дніпро» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на Ѕ частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті його матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 14-17) Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Звертаючись до суду з позовом,ОСОБА_1 просив визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 листопада 2020 року, виданої нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. та зобов`язати її видати йому Свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на ј частину квартири АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельної ділянки № НОМЕР_1 , що знаходиться в садівничому товаристві «Дніпро» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, що залишилося після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також видати Свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 та ј земельної ділянки № НОМЕР_1 , що знаходиться в садівничому товаристві «Дніпро» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, що залишилося після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Верховний Суд зазначає, що законодавець передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, нотаріальних актів до суду (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»). У такому разі позовні вимоги можуть бути пред`явлені безпосередньо до нотаріуса. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) зазначено, що закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може привести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб. У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин. Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Верховний Суд зазначає, що відповідач це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2021 року в справі № 227/5540/18 (провадження № 61-3521св20) вказано, що «нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних цій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення». Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), згідно з яким належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не відкриття провадження. Верховний Суд зазначає, що якщо право позивача оспорюється іншими учасниками конкретних цивільних правовідносин, які вважають, що вчинення чи невчинення певної нотаріальної дії вплине на їх права та обов`язки, такий спір підлягає вирішенню саме між особою, яка безпосередньо брала участь у нотаріальному процесі, та особою, яка оспорює права, що виникають на підставі вчиненої нотаріальної дії. Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи. У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України. Неналежна сторона у цивільному процесі це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові. Враховуючи конкретні обставини даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що фактично спір щодо 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 ; ј частини земельної ділянки № НОМЕР_1 , що знаходиться в садівничому товаристві «Дніпро» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода існує у позивача з ОСОБА_3 . Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи позов ОСОБА_1 по суті та відмовляючи у задоволенні заявлених ним вимог за безпідставністю, не в повній мірі врахував характер відносин між учасниками справи, суб`єктний склад учасників судового розгляду, не надав належної уваги тому, що нотаріус не може бути належним відповідачем у справах, в яких виникають спори між учасниками цивільних відносин, пов`язаних з певною нотаріальною дією. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18) (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) (пункт 75)). Аналізуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового рішення. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки позовні вимоги залишені без задоволення. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2021 року скасувати. Постановити у справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до нотаріуса Другої Черкаської державної нотаріальної контори Демиденко Ольги Анатоліївни про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії відмовити. Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції - залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді В.Г. Бородійчук Л.В. Нерушак /повний текст постанови суду виготовлений 17 вересня 2021 року/

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»