Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/1696/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/1696/20 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М. Категорія 68 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу № 296/1696/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2021 року, ухваленого під головуванням судді Анциборенко Н.М. в м. Житомирі, в с т а н о в и в: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, які встановлені рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16.12.2015 року з 500,00 грн. на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку і не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову зазначала, що 16.12.2015 року рішенням Корольовського районного суду м. Житомира шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 аліменти у розмірі 500,00 грн., починаючи з 26.08.2015 року. Син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишився проживати разом з позивачем. При ухваленні рішення суду про стягнення аліментів сину сторін виповнилося два роки, на даний момент малолітня дитина має вік шість років. 03.08.2018 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася донька ОСОБА_5 . На даний час позивач не працює, оскільки доглядає за другою малолітньою дитиною. Призначений розмір аліментів 500,00 грн. у 2015 році не відповідає забезпеченню інтересів малолітньої дитини в 2020 році і є нижчим за мінімальний гарантований розмір, встановлений законодавством України. Відповідач працює неофіційно, займається будівельними роботами та має стабільний достатній заробіток. Інших утриманців, крім малолітньої дитини ОСОБА_3 , у відповідача немає. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2021 року позов задоволено. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16.12.2015 року в розмірі 500,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин по справі, просить рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження другої дитини в повторному шлюбі не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Зазначає, що позивач просила повернути виконавчий лист про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача без подальшого виконання та претензій щодо суми заборгованості по аліментах до відповідача не мала, позов про стягнення аліментів в майбутньому зобов`язувалася не подавати, що підтверджується її заявою від 23.07.2018 №638, яка засвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Клименюк Н.Б., тому вважає, що питання про сплату аліментів вирішено в добровільному порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.07.2018 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області (а.с.9). Довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 28.01.2020 №10-14/4219 підтверджується, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10). Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16.12.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 26.08.2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.13). 03.08.2018 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.14). ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.16). Вирішуючи спір, суд першої інстанції врахувавши принципи справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов`язку по утриманню дитини, матеріальне становище позивача і відповідача та розміри прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 років, дійшов висновку про задоволення позову. Колегія суддів з даним висновком погоджується та щодо суті спірних правовідносин виходить з таких міркувань. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181СК України). Так, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із погіршенням матеріального становища платника аліментів чи зміни сімейного стану, останній може подати до суду заяву про зменшення розміру аліментів. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх при цьому зі способом присудження (ч. 3 ст. 181СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини» та ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як встановлено судом, у ОСОБА_1 після ухвалення рішення Корольовським районним судом м. Житомира від 16.12.2015 року відбулися зміни її сімейного стану, зокрема вона одружилася та в неї народилася дочка ОСОБА_5 , яка перебуває на її утриманні, а також те, що призначений розмір аліментів 500,00 грн. у 2021 році є нижчим за мінімальний гарантований розмір, встановлений законодавством України. Вищезазначене свідчить про зміну сімейного та матеріального стану отримувача аліментів, що в силу вимог ст. 192 СК України, є підставою для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, змінивши спосіб стягнення аліментів, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 заявляла такі вимоги, зокрема просила визначити розмір аліментів в частці від доходу відповідача. Крім того, вимогами ст. 192 СК України не встановлено заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження. Безпідставними також є доводи апелянта про відсутність доказів зміни майнового становища позивача. Нормами ст. 192 СК України, крім зміни майнового становища платника аліментів, визначено також підставу для збільшення розміру аліментів - зміна сімейного стану. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Оскільки ОСОБА_1 одружилася вдруге та від цього шлюбу в неї народилася донька, то вказане свідчить про те, що вона перебуває на утриманні позивача. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 та статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду слід залишити без змін. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з п.3 ч.6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді