Постанова 4805 № 296/7670/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/7670/20 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В. Категорія 53 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 296/7670/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої ДТП за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 червня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Петровської М.В. в м. Житомирі, в с т а н о в и в: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» 22 332,67 грн для відшкодування завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріального збитку. В обґрунтування позову зазначав, що 02.06.2020 за участю транспортного засобу ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу Audi А5, д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Лятошинського, напроти будинку 18, вчинено дорожньо-транспортну пригоду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, постраждалі в результаті ДТП відсутні, про що було оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Винуватцем ДТП був водій автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , який свою вину визнав. Власником транспортного засобу Audi А5, д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 . Відповідно до зведеної таблиці даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку (дослідження №АМ 9955 СА- 2) розмір матеріального збитку внаслідок ДТП заподіяний власнику автомобіля станом на 02.06.2020 становить 47665 грн 33 коп. Цивільна відповідальність винної у ДТП особи, була застрахована у ПАТ «HACK «ОРАНТА» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР/7023692. Відповідно до відповіді на запит відповідачем зазначено, що розглянувши матеріали справи №27633 було встановлено, що ДТП сталася внаслідок порушення ПДР ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Згідно страхового акту № ОЦВ-20-06-27633/1, HACK «ОРАНТА» та відповідно до поданої позивачем заяви про страхове відшкодування, страховиком 07.07.2020 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 22 332 грн. 67 коп. (47 665,33/2 - 1500) на рахунок ОЩАДБАНК. Станом на 04.09.2020 року шкода у повному розмірі не відшкодована. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02 червня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 22 332,67 грн. на відшкодування завданого матеріального збитку. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі, ПАТ «HACK «ОРАНТА», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у дорожньо-транспортній пригоді була обопільна вина обох водіїв автомобілів, а тому відповідачем було прийнято рішення щодо розподілу відповідальності учасників ДТП від 03.06.2020 про виплату страхового відшкодування 50% власнику транспортного засобу «Audi А5» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 на підставі діючого законодавства, а саме ст.1188 ЦК України та п.36.3 ст.36. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що відповідач у відповіді на запит зазначив, що, розглянувши матеріали справи № 27633, він встановив, що ДТП сталася внаслідок порушення ПДР ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та односторонньо зменшив суму страхового відшкодування. А тому вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень у питанні страхового відшкодування за наявності європротоколу та безумовного визнання своєї вини одним із учасників ДТП. Зазначає, що у апеляційній скарзі відповідач викладає лише свої припущення щодо встановлення обопільної вини учасників ДТП, при цьому жодних доказів на підтвердження таких висновків не надає. В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «HACK «ОРАНТА» Сапінський О.П. доводи апеляційної скарги підтримав з підстав наведених у ній, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі. Позивач та його представник адвокат Сачок А.В. проти доводів апеляційної скарги заперечили, надали пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.06.2020 за участю транспортного засобу ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_3 , та транспортного засобу Audi А5, д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого була ОСОБА_2 , в м. Житомирі по вул. Лятошинського, 18, сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП автомобіль Audi А5, д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Наведене підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом), в якому в графі 14 ОСОБА_3 вказав, що ДТП сталося з його сторони. Кожен із водіїв мав поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Учасники ДТП скористалися правом на складення спільного повідомлення про ДТП - «Європротокол». Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 (автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 ), на час ДТП була застрахована полісом АР 7023692 від 30.03.2020 в ПАТ НАСК «ОРАНТА» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130 000,00 грн, франшиза - 1 500,00 грн., що зазначено в Європротоколі та не заперечувалось відповідачем. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником автомобіля Audi А5, д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, є позивач ОСОБА_1 . 02.06.2020, за участю представника відповідача заступника начальника ЦКП Зубенка Б.В. складено протокол (акт) огляду транспортного засобу Audi А5, д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, яким визначено перелік пошкоджень автомобіля та цього ж дня потерпілим ОСОБА_1 подано до відповідача заяву про страхове відшкодування (вх.№ 544 від 03.06.2020). ПАТ НАСК «ОРАНТА» 05.06.2020 та 09.06.2020 складено ремонтну калькуляцію на транспортний засіб Audi А5, д.н.з. НОМЕР_2 , зведену таблицю даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку (дослідження № АМ9955 СА-2) та визначено розмір збитку в сумі 47 665,33 грн., а 22.06.2020 -затверджено рішення щодо розподілу відповідальності учасників ДТП: ОСОБА_3 50% та ОСОБА_2 50%. 22.06.2020 начальником Управління врегулювання збитків ПАТ НАСК «ОРАНТА» затверджено розрахунок страхового відшкодування щодо пошкодженого 02.06.2020 транспортного засобу Audi А5, д.н.з. НОМЕР_2 , та в графі 24 «Розмір матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що замінюються)» вказано суму в розмірі 47 665,33 грн, в графі 28 «Франшиза» - 1 500 грн, в графі «Сума страхового відшкодування» - 22 332,67 грн. Підставою зменшення розміру страхового відшкодування визначено обопільну вину учасників ДТП. Також 23.06.2020 начальником Управління врегулювання збитків ПАТ НАСК «ОРАНТА» затверджено страховий акт № ОЦВ-20-06-27633/1 з визначенням суми страхового відшкодування та виплачено таку на користь позивача в розмірі 22 332,67 грн. Листом від 16.07.2020 № 09-02-16/6707 ПАТ НАСК «ОРАНТА» повідомило ОСОБА_1 про те, що з матеріалів страхової справи № 27633 встановлено, що ДТП сталося внаслідок порушення ПДР ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та про сплату страхового відшкодування позивачу в сумі 22 332,67 грн. Не погодившись із частковою сплатою страхового відшкодування, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення залишку невиплаченого страхового відшкодування, визначеного розрахунком страхового відшкодування та дослідженням № АМ9955 СА-2. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), передбачених ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлено, а зменшення страхового відшкодування за рахунок покладання ПАТ НАСК «ОРАНТА» вини на обох учасників ДТП за наявності європротоколу та безумовного визнання своєї вини одним з учасників ДТП свідчить про вихід страховика за межі своїх повноважень у питанні страхового відшкодування лише з метою невиконання в повному обсязі взятих на себе зобов`язань за договором страхування (полісом) перед страхувальником та, відповідно, необґрунтованого зменшення суми відшкодування, завданої в результаті ДТП, на користь потерпілої особи. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV). Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV). У пункті 1.7 статті 1 Закону № 1961-IV визначено, що забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Відповідно до пункту 17.5 статті 17 Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого при укладенні договору обов`язкового страхування автоцивільної відповідальності страховик зобов`язаний безоплатно видати страхувальнику бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка (європротокол). Європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол». Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. Згідно з статтею 37 Закону № 1961-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є, зокрема, навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону (пп.37.1.1); вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону) (пп.37.1.2); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (пп. 37.1.3.); неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (37.1.4.); рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (37.2.); незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати ( 37.3.). Встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що учасники дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , керуючись пунктом 2.11. Правил дорожнього руху України та пунктом 33.2 статті 33 Закону № 1961-IV та примітки до статті 124 КУпАП, скористалися правом на складення спільного повідомлення про ДТП - «Європротокол». У вказаному повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 визнав себе винним у цій ДТП. У пункті 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У пункті 62 цієї постанови вказано, що у примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону. У наведеній постанові ВП ВС вказала, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що сторони ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду, у якому зазначено про відповідальність особи 3, відхилила доводи ПрАТ «СК «Провідна», зокрема, про те, що повідомлення про ДТП , складене відповідно до Закону № 1961-IV, не може підтверджувати вини особи 3 у завданні шкоди автомобілю марки «Audi». З огляду на наведене аргументи ПАТ «HACK «ОРАНТА» про необхідність доведення обопільної вини обох учасників ДТП шляхом проведення автотехнічної експертизи не можуть бути враховані, оскільки у повідомленні про пригоду ОСОБА_3 визнав свою вину та підтвердив це у суді першої інстанції. До того ж доказів зворотного ПАТ «HACK «ОРАНТА» до суду першої інстанції не надала, а суд апеляційної інстанції перевіряє справу на час ухвалення судового рішення судом першої інстанції. Отже, відмова страхової компанії не ґрунтується на жодній із передбачених статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підстав, оскільки не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичні обставини. Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування у встановлений договором строк є обов`язком страховика (п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України). З огляду на наведене суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про стягнення з ПАТ «HACK «ОРАНТА» на користь позивача 22 332,67 грн. (50% страхового відшкодування). Доводом апеляційної скарги ПАТ «HACK «ОРАНТА» було посилання на наявність обопільної вини обох учасників ДТП та відмова у зв`язку з цим у виплаті решти суми страхового відшкодування. Оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини у ДТП, яка мала місце 02.06.2020, ОСОБА_3 , з яким погодився суд апеляційної інстанції, про що зазначено у постанові, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» залишити без задоволення. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 17.09.2021. Головуючий Судді