Постанова Київський апеляційний суд № 761/21322/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О. Єдиний унікальний номер справи № 761/21322/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11236/2021 ПОСТАНОВА Іменем України 16 вересня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мережко М.В., суддів: Верланова С.М., Савченка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням адміністративного правопорушення, встановив: У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 06 грудня 2018 року відповідачем було вчинено адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в ході якого було пошкоджено належне позивачу майно, а саме мобільний телефон «Samsung Galaxy Note 8», серійний номер НОМЕР_1 . Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року у справі № 761/48427/18, яка набрала законної сили відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Позивач зазначав, що внаслідок протиправної поведінки відповідача та вчинення ним адміністративного правопорушення, він втратив нормальний спосіб життя, кардинально порушено нормальні життєві зв`язки, що спричиняє йому моральних і фізичних страждань, яких він зазнав в результаті ушкодження його майна, і він нездатний повною мірою відчувати радість життя, також вимушений був змінити звичний спосіб життя, душевні страждання також викликає у позивача несумісне з суспільною мораллю поведінка відповідача. Оскільки в досудовому порядку відповідач відмовляється відшкодувати заподіяну матеріальну і моральну шкоду, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту свого права На підставі викладеного просив стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди 18000,0 грн; у відшкодування моральної шкоди 5000,0 грн; судовий збір за подання позову у розмірі 768,4 грн; судовий збір за подання заяву про забезпечення доказів - 392,02 грн; витрати на проведення товарознавчого дослідження - 3500,0 грн. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 18 000 грн; у відшкодування морально шкоди 1000,0 грн; судовий збір у розмірі 1152,60 грн; витрати на проведення товарознавчого дослідження у розмірі 3500,0 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не довів наявності та розміру завданих йому збитків. Апелянт зазначає, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між його діями та пошкодженням телефону позивача. Стверджує, що в його діях була відсутня вина, тому вважає, що відсутні підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди із відповідача на користь позивача. Вказує також, що суд застосував для вирішення спору судову практику Верховного Суду, яка не може бути застосована до спірних відносин. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що розмір збитків є доведеним, визначеним з урахуванням усіх обставин справи. Апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 23 000 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Як видно із матеріалів справи, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року, яка набрала законної сили, по справі № 761/48427/18, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку з малозначністю. Зазначеною постановою суду встановлено, що 06 грудня 2018 року приблизно о 22 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 виражався в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою в громадському місці та погрожував фізичною розправою. Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою Під час розгляду справи судом першої інстанції у судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_4 , яка підтвердила, що в ході словесного конфлікту, який виник між сторонами відповідачем було пошкоджено належне позивачу майно «Samsung Galaxy Note 8», серійний номер НОМЕР_1 . Зазначені обставини також підтверджуються наявними у матеріалах справи відеозаписами конфлікту, який виник між сторонами 06 грудня 2018 року. Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Таким чином, відшкодуванню підлягає вартість знищених та пошкоджених матеріальних цінностей. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно з висновком експерта № ED-1725-6-1251/19 експертного товарознавчого дослідження рухомого майна, а саме мобільного телефону «Samsung Galaxy Note 8», серійний номер НОМЕР_1 від 05 березня 2019р., в об`єкті дослідження було виявлено пошкодження дисплею телефону (модульного блоку екрану), яке проявляється у вигляді плями темного кольору та пошкодження корпус у тому числі екрану. Пошкодження модульного блоку екрану виникло одночасно із глибокими подряпинами виходячи із місця розташування однієї з глибоких подряпин на склі екрану та могло виникнути внаслідок інциденту зафіксованого на відео. Виявлені недоліки підлягають усуненню шляхом проведення ремонту товару - мобільного телефону «Samsung Galaxy Note 8», серійний номер НОМЕР_1 . Загальна вартість відновлювального ремонту мобільного телефону «Samsung Galaxy Note 8», серійний номер НОМЕР_1 може становити 18 000 грн. Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи правові позиції Верховного Суду, висловлені в постанові від 25 січня 2018р. по справі № 537/3079/16-ц, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в судовому засіданні знайшло підтвердження заподіяння відповідачем матеріальної шкоди позивачу, шляхом пошкодження належного позивачу майна - мобільного телефону «Samsung Galaxy Note 8», серійний номер НОМЕР_1 , а тому колегія суддів погоджується, що заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню. Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає (ч. 2 ст. 23 ЦК України): 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. З урахуванням викладеного, враховуючи положення п. 1) - 3) ч. 2 ст. 23 ЦК України, ст. 3 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у Постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995р. з подальшими змінами та доповненнями, вчинення відповідачем відносно позивача адміністративного правопорушення, пошкодження майна останнього, характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, з урахуванням часу участі у судових справах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір моральної шкоди який було спричинено позивачу складає 1000 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача. Так, встановивши, що позивач довів розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до пошкодження належного позивачу майна, суд першої інстанцій дійшов правильних висновків, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачем. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у пошкодженні телефону позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженої речі, не заявляв та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини ОСОБА_1 у пошкодженні майна ОСОБА_2 відхиляються колегією суддів, оскільки не підтверджуються жодними доказами та суперечать наявним у матеріалах справи доказам, а саме - копії постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року по справі № 761/48427/18, відеозапису конфлікту між сторонами, що відбувся 06 грудня 2016 року. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивача із визначеним розміром збитків, моральної шкоди та вартістю експертизи, та відхиляються судом як необґрунтовані, не підтверджені жодними доказами. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: М.В. Мережко Судді: С.М. Верланов С.І. Савченко