Постанова 4819 № 766/917/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2021 року м. Херсон Номер справи: 766/917/20 Номер провадження: 22-ц/819/1492/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В., суддів: Радченка С.В., Семиженка Г.В., секретар Плохотніченко А.В. учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Херсонська теплоцентраль», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 травня 2021 року, у складі судді Прохоренко В.В., у справі за позовом Акціонерного товариства «Херсонська теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, ВСТАНОВИВ: В січні 2020 року Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» (далі АТ «Херсонська ТЕЦ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, зазначаючи про те, що товариство відповідно до Статуту надає фізичним та юридичним особам послуги з постачання теплової енергії та підігріву води. Тарифи на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. АТ «Херсонська ТЕЦ» надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , в тому числі до квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 .. На ім`я відповідача відкритий особовий рахунок в службі збуту теплової енергії, за яким ведеться облік розрахунків за надані послуги. Згідно п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово комунальних послуг, підготовлений виконавцем послуг на основі типового договору. Типовий договір розміщений на офіційному сайті товариства та опублікований в газеті «Новий день», цим повідомленням визначено, що фізична особа, що користується послугами з централізованого опалення, постачання гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до договору. Отже, відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення на підставі договору приєднання, оскільки після розміщення повідомлення та договору не запропонувала свої умови договору. ОСОБА_1 у порушення умов договору та вимог законодавства послуги з теплопостачання не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість за період з жовтня 2016 року по січень 2020 року у розмірі 23 695,98 гривень, які позивач просив стягнути на його користь з відповідача. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 28 травня 2021 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з лютого 2017 року по січень 2020 року в розмірі 19 078,67 гривень та судовий збір в сумі 1 692,32 гривень. З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 .. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що в його квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 з 01.10.2012 року по теперішній час відсутня централізована система теплопостачання (радіатори і стояки) від АТ «Херсонська теплоелектроцентраль». Зазначена обставина підтверджується: актом №1-26-406 від 17.12.2012 року, складеного інспекцією по нагляду за станом житлового фонду; актом робочої технічної комісії від 18.09.2012 року про прийняття електричних мереж (з вказаного акту вбачається, що в його квартирі наявні електрозберігаючі електричні панелі); договором з ПАТ «Херсонобленерго» № 0989060 від 15.10.2015 року про використання електричної енергії для обігріву квартири. Крім того, він ніколи не укладав з АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» договору про надання послуг з опалення в квартирі. Посилаючись на те, що він не є користувачем послуг позивача, відповідно не має жодної заборгованості, вказує, що судом першої інстанції допущена невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача адвоката Проценка М.В., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20 жовтня 2009 року № 628 «Про визначення виконавця комунальних послуг із централізованого опалення та гарячого водопостачання, затвердження Положення про розмежування зон експлуатаційної відповідальності та типового договору про розмежування зон експлуатаційної відповідальності» є виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення, що мешкає у житловому фонді мікрорайонів «І, ІІІ, IV Таврійський», «ХБК», в центрі міста. Тарифи АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Типовий договір розміщений на офіційному сайті товариства та опублікований в газеті «Новий день», зазначеним повідомленням визначено, що фізична особа, що користується послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до договору. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , в якому АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» є виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення. Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за централізоване опалення за період з жовтня 2016 року по січень 2020 року становить 23851,44 грн. Вказані обставини в апеляційній скарзі не оспорюються. Судом першої інстанції застосовано строки позовні давності, про що була подана заява відповідачем. Апеляційна скарга не містить доводів, щодо спростування розміру стягнутої заборгованості. Заперечуючи проти позову, на підтвердження відсутності договірних та фактичних відносин з позивачем ОСОБА_1 надав суду першої інстанції: - акт №1-26-406 від 17.12.2012 року, складений інспекцією по нагляду за станом житлового фонду, відповідно до якого, при огляді системи опалення в квартирі АДРЕСА_4 , встановлено, що опалювальні прибори системи опалення і відводи в приміщеннях квартири демонтовано, вертикальні лінії трубопроводів системи централізованого опалення в жилих приміщеннях і кухні демонтовані, встановлені побутові електричні панелі в кількості 5 штук; - акт робочої технічної комісії від 18.09.2012 року про прийняття в експлуатацію об`єктів розподільчих електричних мереж, зі змісту якого вбачається, що в квартирі АДРЕСА_4 встановлено електрообладнання панельних електрорадіаторів опалення квартири; - додаткову угоду про внесення змін до Договору з ПАТ «Херсонобленерго» № 0989060 від 15.10.2015 року за умовами якої вбачається, що сторони внесли зміни до Договору№ 0989060 від 23.08.2005 року про використання електричної енергії для обігріву квартири в зв`язку з встановленням електроустановки для опалення приміщення по об`єкту № 60 по АДРЕСА_1 . Згідно пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV(який втратив чинність 01 травня 2019 року) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Частиною другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV(який втратив чинність 01 травня 2019 року) передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У відповідності до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII(у чинній редакції) індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до абзацу 6 частини третьої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII(у чинній редакції) плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила), централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Згідно пункту 24 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил). Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4(далі - Порядок), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, було визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від цих послуг. Зокрема вказаним Порядком було установлено, що для вирішення питання відключення від мережі централізованого опалення, власник (власники) житлового будинку повинні звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання з письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляються протоколом. У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Отже на час виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, відключення споживачів від мережі централізованого опалення в законному порядку мало відбуватись на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, і з дотримання споживачем процедури, визначеної Порядком. Судом першої інстанціі встановлено, що ОСОБА_1 здійснено самовільне відключення квартири від мережі централізованого опалення, що не є підставою для припинення нарахування платежів теплопостачальною організацією. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15, постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 703/69/16-ц (провадження № 61-17067св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 490/11619/15-ц (провадження № 61-23337св18), від 18 червня 2020 року у справі № 643/133/17 (провадження № 61-38460св18), від 22 липня 2020 року у справі № 500/5362/17 (провадження № 61-21125св19), від 12 липня 2021 року у справі № 233/6532/19 (провадження № 61-2306св21). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV(який втратив чинність 01 травня 2019 року) споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV(який втратив чинність 01 травня 2019 року) обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Подібні за змістом норми закріплено у пункті 1 частини першої, пункті 5 частини другої статті 7 чинної редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з відповідачем не позбавляє позивача за первісним позовом обов`язку оплачувати надані йому послуги. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У відповідності до статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, обґрунтованого виходив із того, що від`єднання квартири від мереж централізованого опалення здійснено відповідачем самовільно, без дотримання вимог щодо складання та затвердження акту про відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, закріплених у пунктах 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №

4. Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення квартири відповідача від мережі централізованого теплопостачання та встановлення у квартирі індивідуального (автономного) опалення. ОСОБА_1 не спростовано надані теплопостачальною організацією розрахунки заборгованості з надання послуг теплопостачання, яку стягнуто судом першої інстанції інстанцій на користь позивача в межах трирічного строку позовної давності, що передував зверненню до суду із цим позовом. З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується із об`єктивними висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки судом надано належну оцінку наданим сторонами спору доказам, а також доводам позивача та відповідача щодо предмету спору. За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду, колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст рішення складено 16 вересня 2021 року. Головуючий І. В. Вейтас Судді: С. В. Радченко Г. В. Семиженко