Постанова Львівський апеляційний суд № 465/66/21

Справа № 465/66/21 Головуючий у 1 інстанції: Дзендзюра С.М. Провадження № 33/811/859/21 Доповідач: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Богуша Ігоря Михайловича на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 01 березня 2021 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 01 березня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн 00 коп судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 29.12.2020 о 02 год. 45 хв., в м. Львові на вул. Кн. Ольги, 32, керував транспортним засобом Renault 19, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується у встановленому законом порядку висновком лікаря нарколога № 001373 від 29.12.2020. Крім того, протоколом серії ДПР 18 № 191758 від 29.12.2020 встановлено, що 29.12.2020 р. о 04 год. 50 хв., в м. Львові на вул. Кн. Ольги, 61, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault 19, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується у встановленому законом порядку висновком лікаря нарколога № 001374 від 29.12.2020. На постанову судді захисник Богуш І.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, закрити провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Звертає увагу на те, що був відсутній на судовому засіданні, оскільки не був належним чином повідомленим. Про існування даної постанови ОСОБА_1 дізнався із реєстру судової влади 11.05.2021. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною, прийнята з порушенням вимог законодавства. Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази надсилання на домашню адресу ОСОБА_1 повісток про виклик та судового рішення. Зазначає, що судом першої інстанції, в порушення вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП не було безпосередньо встановлено фактичні обставини події при розгляді справи та не зроблено їх опис. У рішенні міститься лише констатація змісту протоколів про адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що оскільки на момент подачі апеляційної скарги для перегляду справи судом апеляційної інстанції закінчилися передбачені ч.2 ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, а постанова судді підлягає скасуванню, на ОСОБА_1 не може бути накладене стягнення. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, у судові засідання не з`явився, про поважні причини неявки суду не повідомив. Захисник Богуш І.М. будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, у судові засідання не з`явився, скерував на адресу апеляційного суду клопотання, у якому просить відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває за кородоном, а він ( ОСОБА_2 ) зайнятий в СВ Трускавецького ВП ГУНП у Львівській області. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами. Судові засідання у справі призначалися на 23.06.2021, 14.07.2021, 15.09.2021, проте відкладалися за клопотанням адвоката у зв`язку з його зайнятістю, а також тим, що ОСОБА_1 перебуває за кордоном. Неявка ОСОБА_1 та його захисника Богуша І.М. в судові засідання апеляційним судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи. Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисником, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за апеляційною скаргою захисника Богуша І.М. у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Богуша І.М. на підставі наявних у справі доказів. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк на оскарження постанови судді слід поновити, а апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення з таких підстав. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2020 року серії ДПР18 № 196946 та серії ДПР18 № 191758; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських події від 29 грудня 2020 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, проте погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. У медичному закладі ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Результат огляду зафіксовано на камеру 1,62 ‰; висновком № 001373 від 29.12.2020 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним у КНП ЛОР "Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" о 03 год. 00 хв., про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння; висновком № 001374 від 29.12.2020 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним у КНП ЛОР "Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" о 05 год. 00 хв., про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 581353, згідно з якою ОСОБА_1 29.12.2020 о 04.50 год. у м. Львові на вул. Княгині Ольги, 61 керував транспортним засобом, у якого була несправна система рульового керування; не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Наявні у справі протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 судом першої інстанції в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим прохання захисника Богуша І.М. про закриття провадження в справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП задоволенню не підлягає. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Поновити захиснику Богушу І.М. строк апеляційного оскарження. Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 01 березня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Богуша І.М. - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах