Постанова 4855 № 640/8488/21
від 14.09.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8488/21 Суддя першої інстанції: Григорович П.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б., при секретарі - Ткаченко В.В., за участю: представника позивача: - Тарасова С.О., представника відповідача: - Бєльського-Панасюка О.О., представників третіх осіб: - Ленько М.М., - Гузевої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ» до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство енергетики України, Фонд державного майна України, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» про визнання протиправним та скасування розпорядження, В С Т А Н О В И В : У березні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ» звернувся до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство енергетики України, Фонд державного майна України, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» про визнання протиправним та скасування розпорядження, в якому просив: - визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2020 року № 1215-р в частині утворення акціонерного товариства за участі Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22927045). Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2021 року провадження у справі - закрито. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ» звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. 02 серпня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 30282, від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого третя особа повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що позивач звернувся за захистом своїх прав саме як акціонер ПАТ «Центренерго», позов обґрунтовує порушенням Кабінетом Міністрів України норм Закону України «Про акціонерні товариства», а тому судом першої інстанції було вірно вказано, що даний спір підлягає розгляду а порядку господарського судочинства. 27 серпня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 33499, від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ» надійшли додаткові пояснення, відповідно до змісту яких позивачем наголошено, що спір у даній справі виник між Кабінетом Міністрів України та ТОВ «Укріндоінвест», в той час як відповідач - КМУ є суб`єктом владних повноважень, який не має прав акціонера ПАТ «Центренерго» та/або органу управління останнього, таким чином позовні вимоги заявлені до Кабінету Міністрів України як до суб`єкта владних повноважень під час реалізації покладених на останнього владних управлінських функцій, визначених Законом України «Про Кабінет Міністрів України». Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи приписи пункту 3 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, даний спір належить розглядати за правилами господарського судочинства, адже зі змісту позовної заяви вбачається, що порушення спірним розпорядженням прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест», останній вбачає саме як акціонера ПАТ «Центренерго». Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, Держава Україна в особі Фонду державного майна володіє акціями у кількості 289 205 177 штук, що становить 78,289 % статутного капіталу ПАТ «Центренерго», акції у розмірі 21,711 % перебувають у власності інших фізичних та юридичних осіб. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» є акціонером ПАТ «Центренерго» та володіє акціями у кількості 195 800 штук, загальна номінальна вартість яких складає 254 400,00 грн, що становить 0,053 % статутного капіталу ПАТ «Центренерго». Втім, 05.10.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1215-р, яким вирішено: «
1. Погодитися з пропозицією міжвідомчої робочої групи з опрацювання питання визначення моделі об`єднання за участю державних вугледобувних підприємств та публічного акціонерного товариства «Центренерго», утвореної постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. № 764, щодо утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та публічного акціонерного товариства «Центренерго».
2. Схвалити план заходів щодо утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та публічного акціонерного товариства «Центренерго» згідно з додатком.
3. Взяти до відома пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» щодо розірвання за згодою сторін договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Добропіллявугілля» від 22 грудня 2010 року.». Утворення нового акціонерного товариства за участі ПАТ «Центренерго», як визначено у розпорядженні № 1215-р, порушує права та законні інтереси ТОВ «Укрдонінвест» як акціонера ПАТ «Центренерго», що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті. У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначено, що "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <…>". Також у Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначено про те, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів. За правилами п.1 ч.1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю, зокрема, немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору в межах даних правовідносин є порушення, на переконання заявника, прав ТОВ «Укрдонінвест» як акціонера ПАТ «Центренерго». Пунктом 3 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. З огляду на зазначене спір про захист прав учасників акціонерного товариства є приватно-правовим, та з огляду на суб`єктний склад, повинні розглядатися за правилами господарського судочинства. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних (господарських) відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного (господарського) судочинства в залежності від суб`єктного складу конкретних правовідносин. У цьому випадку той факт, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий. Апелянтом під час апеляційного розгляду справи було наголошено на тому, що оскаржуване розпорядження за своєю суттю є нормативно - правовим актом, у зв`язку з чим спір повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства, проте колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне. Так, відповідно до статті 3 Закону України від 27 лютого 2014 року N 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» діяльність КМУ ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Згідно з положеннями статті 4 цього Закону КМУ у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. У силу приписів статті 117 Конституції України КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Нормативно-правові акти КМУ, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Відповідно до частин першої та другої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" КМУ на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти КМУ нормативного характеру видаються у формі постанов. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. У той час колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване розпорядження вичерпує свою дію фактом створення ПАТ «Центренерго» та не розрахований на неодноразове застосування, більше того, він спрямований на визначене коло осіб, до яких буде застосовано. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ» - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2021 року - без змін. Керуючись ст.ст. 150, 151, 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ» - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О.Є.Пилипенко Судді О.О.Беспалов Я.Б.Глущенко Постанова складена в повному обсязі 14 вересня 2021 року.