Постанова 4851 № 520/9623/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2021 р.Справа № 520/9623/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. , за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 14.06.21 по справі № 520/9623/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про забезпечення позову, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкову М.В. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №65077391 від 09.04.2021 року винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд". Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення грошових виплат, що проводяться приватним виконавцем Малковою Марією Вікторівною на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про звернення стягнення грошових коштів за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд". В обґрунтування вищевказаної заяви позивачем зазначено, що забезпечення позову гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять даних, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам чи інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або невжиття заходів по забезпеченню позову в цьому випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності додавати значні зусилля для відновлення прав. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову не містить в собі достатньо обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача, які зазначені в цій заяві, до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також не доведено очевидних ознак протиправності таких дій та рішень, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивач є непрацездатною особою з інвалідністю та існує виключно на ті кошти, що держава нараховує йому як непрацездатній особі. Суд першої інстанції проігноровано, що інших доходів, окрім державної допомоги по інвалідності позивач не має і при безпідставному стягненні з нього грошових коштів поставлений в скрутне економічне становище. Зазначає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Відповідно до ч.2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо ч.1 ст. 151 КАС України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. На цій підставі Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18 сформулював правову позицію, відповідно до якої заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених ч.2 ст.150 КАС України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року по справі № 826/10936/18, адміністративне провадження №К/9901/728/19. Предметом позову у цій справі є визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 65077391 від 09 квітня 2021 року. У своїй заяві позивач просить забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення грошових виплат, що проводяться приватним виконавцем Малковою Марією Вікторівною на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про звернення стягнення грошових коштів за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" З огляду на матеріали справи, на підставі вказаної вище постанови, приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП № 65077391 від 16 квітня 2021 року (а.с. 71-72). Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 204945 позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, що встановлена безстроково, та як вбачається з постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП № 65077391 від 16 квітня 2021 року, єдиними джерелом доходу позивача є виплати, що здійснює Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність передумов для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки аналіз обставин справи свідчить про фактичну наявність спору між учасниками процесу та реальність загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також те, що для можливого відновлення прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти дії стосовно предмета позову, останньому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Колегія суддів ураховує, що єдиним джерелом доходу позивача як особи з інвалідністю є державна допомога, виплату якої здійснює Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та звернення стягнення на таку допомогу є надмірним економічним тягарем для позивача. Заявлені позивачем заходи забезпечення позову в контексті розгляду цієї справи є співмірними з позовними вимогами і адекватними у співвідношенні до тих майнових наслідків, що може призвести у випадку безпідставного звернення стягнення на єдине джерело доходу особи, що має групу інвалідності та позбавить таку особу права на достатній життєвий рівень для себе. Крім того, заборона вчиняти дії щодо предмету позову носить тимчасовий характер та спрямована на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для позивача. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вбачає підстави для забезпечення адміністративного позову згідно статті 150 КАС України, доводи, які навів скаржник є обґрунтованими, наведено переконливі підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, надано суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості або ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову. Вищенаведене не враховано судом першої інстанції, відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі № 520/9623/21 скасувати. Прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити. Зупинити стягнення грошових виплат, що проводяться приватним виконавцем Малковою Марією Вікторівною на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про звернення стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" у ВП № 65077391. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов